Постанова № 16472462, 02.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2011 р. (12:44) Справа №2а-5558/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції АР Крим

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 414,68 грн.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_2 представник, довіреність № 3464/10/10/0 від 07.07.2010 року

від відповідача не зявився

Суть спору: Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованості в сумі 414,68 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем не здійснювалась сплата єдиного податку.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 02.06.2011 року, наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративн6ому позові.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, приймаючи до уваги думку представника позивача, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований Красноперекопською районною державною адміністрацією АР Крим 25.10.2006 року в якості фізичної особи - підприємця, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії В00 № 521937.

Відповідно до ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва» субєкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів по єдиному податку шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Абзац 2 статті 2 зазначеного Указу передбачає, що ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності й не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

В абз. 4 ст. 2 визначено, що у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Зі змісту абзацу 6 ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва» випливає що, фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Стаття 5 зазначеного Указу передбачає, що субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність числення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

В матеріалах справи є заява відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 14.03.2008 року за видом діяльності роздрібна торгівля, та відповідачем отримане свідоцтво про сплату єдиного податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 якого податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості та особової картки платника за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати єдиного податку з 20.05.2008 року по 20.11.2008 року у розмірі 490,00 грн., з яких частково сплачено 77,78 грн., у звязку з чим залишок заборгованості складає 412,22 грн.

Крім того, у звязку з несвоєчасною сплатою податкового боргу відповідачеві була нарахована пеня у розмірі 2,46 грн.

Вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 2,46 грн., застосованої за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення за відповідачем заборгованості зі сплати єдиного податку) пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Пунктом 1.3 статті 1 зазначеного Закону було встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пунктом 16.1 статті 16 Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховувалась пеня. А відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону нарахування пені розпочиналось:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Але зобовязання по сплаті сум єдиного податку визначено нормами Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Отже, сума зобовязання по сплаті єдиного податку фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не узгоджувалась в силу норм Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», тому пеня, яка була передбачена статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не підлягає нарахуванню.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 412,22 грн. належить задовольнити.

У судовому засіданні, яке відбулось 02.06.2011 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова оформлена та підписана 09.06.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Ішунської сільської ради Красноперекопського району (код платежу 18050200 на р/р 34212379700156 банк Головне Управління Державного казначейства України в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740735) податковий борг з єдиного податку в сумі 412,22 грн.

3. В інший частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.