Постанова № 16472425, 16.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2011 р. об 11:48 Справа №2а-3737/11/0170/4 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін: представник позивача - Гриднєв В.В.; представник відповідача - не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим"

до Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АР Крим

про скасування вимог

Суть спору: Приватне підприємство "Продовольча компанія "Агрокрим" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АР Крим (далі - відповідач) про скасування вимог про сплату боргу №Ю 34 від 03.02.2011 року та №Ю 63 від 04.03.2011 року.

Позов мотивовано тим, що після 01.01.2011 року у органів Пенсійного фонду України не має повноважень по винесенню вимог про сплату боргу з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сума заборгованості, вказана у спірних вимогах не відповідає дійсності.

Ухвалами суду від 15.04.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Відповідач направив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 30933340, зареєстрований у якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (з 01.01.2011 року - єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в УПФУ в Красноперекопському районі АР Крим.

Відповідачем сформовано і направлено на адресу позивача вимоги про сплату боргу (недоїмки зі страхових внесків і фінансових санкцій) №Ю 34 від 03.02.2011 року станом на 01.02.2011 року на загальну суму 27149,70 грн. та №Ю 63 від 04.03.2011 року станом на 01.03.2011 року на загальну суму 27033,73 грн.

Надаючи оцінку доводам представника позивача щодо відсутності у органів Пенсійного фонду України повноважень по винесенню вимог про сплату боргу з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 2, 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) (у редакції, що діяла до 01.01.2011 року) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Пунктом 10 розділу VIII "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (якій набрав чинності з 01.01.2011 року, далі - Закон №2464) частини 2 і 3 статті 106 Закону №1058 визнані такими, що втратили чинність.

Водночас абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.12.2004 року за N 64/8663 (далі Інструкція №21-1) органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Згідно із п. 8.9 Інструкції №21-1, якщо протягом наступного базового звітного періоду страхувальник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу.

Таким чином, територіальні органи Пенсійного фонду України у 2011 році мають право направляти вимоги про сплату боргу з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав у порядку, встановленому частинами 2, 3 статті 106 Закону №1058 у редакції, що діяла до 01.01.2011 року.

Статтею 106 Закону №1058, у редакції, до внесення змін згідно із Законом №2464, який набрав чинності у відповідній частині з 01.01.2011 року, було встановлено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (частина 3).

При цьому згідно із ч. 2 ст. 106 вказаного Закону під недоїмкою розумілись суми страхових внесків (кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону) своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону.

Підпунктом «й» пункту 12 Розділу VIII Закону №2464 виключено частини 1-9 статті 106 Закону №1058, тобто з часу набрання чинності вказаною нормою (01.01.2011 року) вимоги органів Пенсійного фонду України про стягнення недоїмки з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафних санкцій і пені, застосованих згідно із Законом №1058, не є виконавчим документом, що підлягають виконанню органами державної виконавчої служби відповідно до Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження».

Таким чином, спірні вимоги органу Пенсійного фонду України, винесені на підставі статті 106 Закону №1058, носять лише інформаційний характер, не створюють для позивача правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків.

Посилання представника позивача на невідповідність дійсності сум заборгованості, вказаних у спірних вимогах суд не приймає до уваги з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом із тим, позивачем не надано і навіть не наведено посилань на жодні докази, які можуть свідчити про дійсний стан розрахунків позивача за внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Водночас розмір заборгованості підтверджується наданим відповідачем витягом з особового рахунку позивача.

За таких обставин адміністративний позов задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 16.06.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 21.06.2011 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.