Постанова № 16472250, 09.06.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2011 р. Справа № 11/12/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В. суддів Сініцина Л.М. при секретарі судового засідання Михайлюк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні к приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Фермерське господарство "Водолій" на рішення господарського суду Вінницької області від 29.03.11 р.

у справі № 11/12/2011/5003 (суддя Матвійчук В.В. )

позивач Фермерське господарство "Водолій"

відповідач Немирівська районна державна адміністрація

про визнання дійсним договору оренди від 25.02.2003 р.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1.,ОСОБА_2. ( довіреність в справі )

відповідача - не з'явився

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 29 березня 2011 року у справі № 11/12/2011/5003 (суддя Матвійчук В.В.) відмовлено у задоволенні позову фермерського господарства «Водолій» (с. Обідне Немирівського району Вінницької області) до Немирівської районної державної адміністрації (Вінницької область,м. Немирів) про визнання дійсним договору оренди земельної ділянки від 25.02.2003 року.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про : нікчемність договору оренди земельної ділянки від 25.02.2003 року, укладеного між позивачем та відповідачем; безпідставність позовних вимог, так як даний договір не посвідчено нотаріально та не проведено його державну реєстрацію; на момент передачі земельної ділянки даний договір не набув чинності та на час підписання договору розпорядження щодо передачі земельної ділянки в оренду було відсутнє та з огляду на положення ст.11, 210,215,220,525,526,629,640 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.16,18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на час укладення договору), наказу Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» (з змінами та доповненнями) відмовив у задоволенні позову.

Фермерським господарством «Водолій» подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення незаконним та таким, що прийняте з порушенням процесуальних та матеріальних норм. Звертає увагу, що договір оренди земельної ділянки від 25.02.2003 року був укладений на підставі рішення Воловодівської сільської ради Немиріаського району Вінницької області від 28.01.2003 року та розпорядження Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області №291 від 10.09.2003 року. 26.06.2003р. Немирівським районним відділом земельних ресурсів 26.06.2003 року був наданий позитивний висновок для подальшої реєстрації Договору оренди земельної ділянки. Лише 10.09.2003 року земельна ділянка, що є предметом договору, була передана згідно акту прийому-передачі від Воловодівської сільської ради Немирівського району Вінницької області до позивача. Починаючи з 2003 року позивач сплачував орендну плату згідно даного договору в строки та в порядку, передбаченому даним договором та використовував вказану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної в даному договорі. Пунктом 8 даного договору передбачено, що договір набуває чинності після його нотаріального посвідчення та державної реєстрації у Воловодівській сільській раді. Зважаючи на те, що на час укладення договору оренди нормами ст. 13 Закону „Про оренду землі" було встановлено, що договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за місцезнаходженням, на строк до 5 років - за бажанням однієї із сторін договору, на строк більше 5 років в обов'язковому порядку, то сторони самі визначили обов'язковість дотримання нотаріальної форми даного договору, про що було зазначено в п. 8 даного договору.

Висновки суду першої інстанції про нікчемність даного договору та безпідставність позовних вимог через те, сторонами не дотримано вимог щодо нотаріального посвідчення договору та його державної реєстраціїспростовує посиланням на пункти 3,11,12 постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" N 2073 від 25.12.1998 року, якими була передбачена на той час можливість державної реєстрації договорів оренди виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міською державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки.

На переконання апелянта, місцевим господарським судом не повно з'ясовано обставини справи, порушено норми матеріального права - п. 3, п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" N 2073 від 25.12.1998 року та ст. ст. 4, 219, 220, 640 ЦК України.

Просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати дійсним договір оренди земельної ділянки від 25.02.2003 року, укладений між позивачем та відповідачем, з моменту його укладання.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25 травня 2011 року для повної та всебічної перевірки законності та обґрунтованості рішення місцевого господарського суду апелянту надавалася можливість надати належно оформлені та якісно виготовлені копії документів, на які позивач посилався у суді першої інстанції та зобов»язано його надати оригінали цих доказів для огляду під час апеляційного перегляду справи.

Письмовим відзивом на апеляційну скаргу, отриманим Рівненським апеляційним господарським судом 25.05.2011 року, представник Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області вважає позовні вимоги фермерського господарства «Водолій» про визнання дійсним договору оренди від 25.03.2003 року, укладеного між позивачем та відповідачем, безпідставними та вказує, що позивачем не було проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки розміром 100 га. на території Воловодівської сільської ради, чим порушено усі діючі на період з дати укладення договору та по даний час норми законодавства України . Договір оренди від 25.02.2003 року не відповідає типовій формі договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 року « Про затвердження типового договору оренди землі». З огляду на те, що даний договір оренди не пройшов державної реєстрації , він чинності не набрав.

У судовому засіданні представники фермерського господарства «Водолій» апеляційну скаргу підтримали з мотивів, які у ній викладені. Просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Немирівська районна державна адміністрація не скористалася правом участіпід час апеляційного перегляду справи та не забезпечила явку свого представника у судове засідання апеляційного господарського суду.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як вбачається із повідомлення відділення поштового зв»язку про вручення поштового відправлення, копія ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2011 року про відкладення розгляду справи на 09.06.2011 року отримана Немирівською районною державною адміністрацією 03.06.2011 року(а.с.104),тобто, відповідач попереджений про дату, час та місце апеляційного перегляду справи належним чином та заздалегідь.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, оглянувши та дослідивши оригінали доказів,обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судовою колегією встановлено, що 10.01.2003 року позивач звертався до відповідача із клопотанням про передачу земельної ділянки в оренду для вирощування сільськогосподарських культур ( а.с.54).

Поряд з тим,пунктом 1 рішення Воловодівської сільської ради від 28.01.2003 року «Про використання земель запасу, резерву, по незатребуваних сертифікатах» погоджено надання 100 га. земель запасу по не витребуваних сертифікатах та запасу, в т.ч. 25 га. наданих для розширення фермерського господарства «Водолій»для вирощування сільськогосподарських культур на умовах оренди терміном на 5 років фермерському господарству «Водолій» ( а.с.19, 121).

Пунктом 7 даного рішення зовбов»язано орендарів провести заключення договорів оренди земельних ділянок.

В подальшому, 25 лютого 2003 року Немирівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством «Водолій» укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами розділів 1, 2 якого предметом договору є передача у строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського використання для вирощування сільськогосподарських культур, площею 100,00 га., що знаходиться в с.Воловодівка, Немирівського району Вінницької області, з грошовою оцінкою земельної ділянки 1071289 гривень, строком на п»ять років та розміром орендної плати 20 гривень за га. та її індексацією при наявності інфляційних процесів ( л.с.9-13, 56-60,115-119).

Також, розділом 1 договору сторонами погоджено, що земельна ділянка передається по акту прийому - передачі, який оформляється в строк не пізніше семи днів з момену набутя чинності даним договором.

26 червня 2003 року висновком Немирівського районного відділу земельних ресурсів щодо державної реєстрації договору оренди землі зазначено, що договір оренди землі сільськогосподарського призначення площею 100 га. оренди, укладений між позивачем та відповідачем, відповідає вимогам та нормам Закону України «Про оренду землі» та згідно пункту 11 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року реєстраційна справа направляється виконавчому комітету Воловодівської сільської ради для засвідчення факту державної реєстрації ( а.с112).

10 вересня 2003 року пунктом 2 розпорядження голови Немирівської районної державної адміністрації № 291 передано відповідачу 100 га., які розташовані на території Воловодівської сільської ради, для сільськогосподарського використання в короткострокову оренду терміном на 5 років ( а.с.52).

10 вересня 2003 року земельна ділянка, що є предметом договору, була передана головою Воловодівської сільської ради в присутності представника Немирівського районного відділу земельних ресурсів позивачу, про що складено акт про передачу та прийом земельної ділянки, який затверджений заступником голови, начальником управління сільського господарства і продовольства Немирівської районної державної адміністрації (а.с.120).

Розділом 8 договору оренди земельної ділянки від 23.02.2003 року позивачем та відповідачем погоджено, що договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації у Воловодівській сільській раді.

Частиною 3 статті 13 Закону України «Про оренду землі» на той час передбачала, що договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням: на строк до 5 років - за бажанням однієї із сторін договору; на строк більше 5 років - в обов'язковому порядку.

Однак, договір сторонами нотаріально не посвідчений.

15 листопада 2011 року позивач письмово звернувся з листом № 3 до відповідача про нотаріальне посвідчення договору, в якому визначив місце, дату, час нотаріального посвідчення ( а.с. 14).

Дана пропозиція залишилася поза увагою відповідача.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом договірні відносини між позивачем та відповідачем виникли під час дії Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Положення цього Кодексу застосовуються до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Стаття 14 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції, яка була чинною на час укладення договору оренди) передбачала, що умови договору оренди земельної ділянки не можуть суперечити законам України та передбачала істотні умови договору оренди земельної ділянки: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); термін договору оренди; орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

На переконання колегії суддів договір оренди земельної ділянки від 25.02.2003 року містить всі суттєві умови, які були передбачені на час його укладення.

За статтею 16 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції, яка була чинною на час укладення договору оренди) договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, на момент передачі земельної ділянки договір оренди не набув чинності, оскільки договір не було посвідчено нотаріально та не проведено його державну реєстрацію.

Частина перша статті 16 Закону «Про оренду землі» пов'язує набрання чинності договором оренди землі, зокрема, з його державною реєстрацією, факт якої засвідчується відповідно до вимог частини другої статті 18 Закону.

Між тим, статтею 18 Закону передбачено, що укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Один зареєстрований примірник договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію. Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18 Закону «Про оренду землі» постановою Кабінету Міністрів України N 2073 від 25.12.1998 року затверджено Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, який визначає єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - договори оренди).

Частина 3 цього Порядку передбачає, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

За пунктами 11 та 12 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі - державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи.

Колегія суддів вважає, що положеннями самого договору оренди, висновком Немирівського районного відділу земельних ресурсів щодо державної реєстрації від 26 червня 2003 року та наявністю у договорі оренди земельної ділянки відтиску гербової печатки та підпису голови Воловодівської сільської ради підтверджується, що даний договір набрав чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації, як це передбачалося ст. 16 Закону «Про оренду землі».

Між тим, вказані норми, якими регулювалися правовідносини у сфері оренди на той час, суд першої інстанції залишив поза увагою, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

За статтею 637 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; статтею 208 вказаного кодексу правочини між юридичними особами слід вчиняти у письмовій формі.

Водночас за частиною 4 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення правочину, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації (частина 3 статті 640 Цивільного кодексу України).

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами , і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ч.2 ст.220 ЦК України).

Колегія суддів вважає непереконливим висновок суду першої інстанції, що договір оренди зі сторони Орендодавця підписано особою без відповідних повноважень. Означений висновок спростовується пунктом 2 розпорядження голови Немирівської РДА № 106 від 29.05.2002 року, яким заступника голови, начальника управління сільського господарства та продовольства райдержадміністрації Дергалюка В.І. уповноважено на підпис договорів оренди, що перебувають у державній власності.

Також, наявні у справі письмові докази ( платіжні доручення про внесення орендної плати у 2010 році, довідка ДПІ у Немирівському районі від 09.03.2011 року про орендну плату за землю за 2004 2010 року, довідка відділу Держкомзему у Немирівському районі від 24.01.2011 року про оренду позивачем на території Воловодівської сільської ради 100 га. ріллі) вказують, що між позивачем відбулося повне виконання договору ( оплата позивачем та отримання відповідачем орендної плати, використання позивачем орендованої земельної ділянки у відповідності до умов договору оренди).

Враховуючи залишення відповідачем без відповіді та реагування пропозиції позивача про нотаріальне посвідчення договору оренди,тобто відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, колегія суддів вважає за необхідне задоволити позов фермерського господарства «Водолій».

Відповідно до вимог ст.ст. 49, 105 ГПК України , з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення державне мито в розмірі 85 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 236 грн. та державне мито за подачу апеляційної скарги в розмірі 42, 5 грн.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фермерського господарства « Водолій « задоволити.

Рішення господарського суду Вінницької області від 29 березня 2011 року у справі № 11\12\2011/ 5003 скасувати.

Прийняти нове.

Визнати дійсним договір оренди земельної ділянки від 25 лютого 2003 року , укладений між фермерським господарством» Водолій « та Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області з моменту його укладення.

Стягнути з Немирівської районної державної адміністрації ( м.Немирів ,вул.. Горького,84,код ЄДРПОУ 04051075) на користь фермерського господарства « Водолій « ( Немирівський район, с.Обідне,вул.Лісова,1 ,код ЄДРПОУ 20118651) державне мито в розмірі 85 грн.(вісімдесят п»ять) , витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість ) та 42 грн.50 коп. ( сорок дві грн.. 50 коп.) державне мито за подачу апеляційної скарги.

Господарському суду Вінницької області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.