Постанова № 16472113, 02.06.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2011 р.

Справа № 5024/285/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш

за участю представників сторін:

від позивача –Шамшуріна М.В.

від відповідача –Сергєєва С.В.

від третьої особи –не з’явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Херсоні” та Відкритого акціонерного товариства „Херсонський суднобудівний завод”

на рішення господарського суду Херсонської області від 22.03.2011 р.

у справі № 5024/285/2011

за позовом Державного підприємства „Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури”

до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Херсоні”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкритого акціонерного товариства „Херсонський суднобудівний завод”

про стягнення 251 867,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2011 р. ДП „Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури” звернулось до господарського суду із позовом про стягнення з ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Херсоні” безпідставно набуті кошти у розмірі 251 867,68 грн. посилаючись на те, що в якості часткового виконання зобов’язань за договором про перевід боргу №02-01/58-98 від 22.03.1998 р. позивач сплатив відповідачу 76 022,27 грн. та на виконання судового рішення від 11.08.2003 р. у справі № 13/227 сплатив 175 845,41 грн. Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.02.2007 р. по справі №11/47-ПД-06, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2007 р., визнано недійсним договір переведення боргу №02-01/58-98 від 23.03.1998 р. Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.02.2008 р. у справі № 13/227 рішення від 11.08.2003 р. було переглянуто за нововиявленими обставинами скасовано, у позові відмовлено. (а.с.2-5 т.1). Зазначені суми не повернуті відповідачем, а тому є безпідставно набутими і підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Письмові заперечення на позовну заяву відповідач не надавав, заявив клопотання про застосування строку позовної давності (а.с.134 т.1).

Рішенням господарського суду від 22.03.2011 р. (суддя Чернявський В.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 25.03.2011 р., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 76022,27 грн., в іншій частині позовних вимог припинено провадження на підставі п.1 ст.80 ГПК України (а.с.50-52 т.2).

Не погодившись з даним рішенням, відповідач 01.04.2011 р. звернувся із апеляційною скаргою, якою просив його скасувати та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

01.04.2011р. ВАТ „Херсонський суднобудівний завод” також звернулось із апеляційною скаргою на вищезазначене судове рішення, яка надійшла до Одеського апеляційного господарського суду 19.04.2011 р. та ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.04.2011 р. приєднана до спільного розгляду із апеляційною скаргою відповідача. ВАТ „Херсонський суднобудівний завод” своєю апеляційною скаргою просив скасувати рішення та припинити провадження у справі повністю.

В відзиві на апеляційні скарги позивач зазначив, що оскаржуване рішення обґрунтоване та не підлягає скасуванню.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи договором переводу боргу № 02-01/58-98 від 23.03.1998 р. (том 1, а. с. 124) Херсонський державний завод суднового обладнання й суднової арматури, правонаступником якого є ДП „Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури”, прийняв на себе зобов'язання Херсонського суднобудівного заводу, правонаступником якого є ВАТ „Херсонський суднобудівний завод” за кредитним договором № 61 від 13.09.1995 р. з повернення боргу за кредитом в сумі 2 066 818,23 грн. та нараховані станом на 01.03.1998р. відсотки в сумі 903175, 90 грн.

За платіжними дорученнями (том 1, а. с. 54-84, 95, 103-118) ДП "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" сплатило на користь відділення Промінвестбанку у м. Херсоні в якості погашення за договорами № 02-01/58-98 від 23.03.1998р., № 1372 від 28.05.1998р., № 1373 від 28.05.1998р. застави майна, якими забезпечувалися зобов'язання Херсонського державного заводу суднового обладнання й суднової арматури за договором про перевід боргу № 02-01/58-98 від 23.03.1998 р.

В подальшому, рішенням господарського суду Херсонської області від 19.02.2007 р. у справі № 11/47-ПД-06 визнано недійсним договір переводу боргу № 02-01/58-98, у зв’язку з його невідповідністю вимогам закону. Вказане рішення набрало законної сили 21.11.2007р. (а.с. 10-13 т.1).

Таким чином, сплачені кошти є майном, яке відповідач отримав без достатньої правової підстави і тому, відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України зобов'язаний повернути це майно в тому числі і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України вказані положення застосовуються також і до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача 76 022,67 грн., оскільки останній отримав їх без достатньої правової підстави як суму виконаного за недійсним в подальшому правочином.

Посилання скаржників в апеляційних скаргах щодо порушення господарським судом норм матеріального права при визнанні поважності причин пропущення строків позовної давності, судовою колегією до уваги не приймаються і спростовуються наступним.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому, ст.260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків. У відповідності до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг строку позовної давності за позовом про стягнення 76022,67грн. пов'язується з набранням законної сили названим судовим рішенням у справі №11/47-ПД-06, яким визнано недійсним договір, за яким вчинювались платежі. Строк позовної давності в три роки розпочав перебіг з 22.11.2007р., закінчив -21.11.2010р.

Як вбачається з штемпелю на поштовому конверті, позов заявлено 14.02.2011р., тобто з пропуском трирічного строку позовної давності на 2 місяці й 24 дні.

За загальним правилом, наведеним у ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, пропущене право підлягає захисту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з оцінкою господарським судом поважності причин пропущення позивачем строку позовної давності, оскільки питання про те, чи має ДП "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" бути відповідальною особою щодо сплати на користь Промінвестбанку сум, зазначених за визнаним недійсним договором про перевід боргу № 02-01/58-98 від 23.03.1998р. остаточно прояснилось для цього суб'єкта не лише з набранням законної сили судовим рішенням у справі № 11/47-ПД-06 про недійсність договору про перевід боргу, а й з закінченням розгляду господарським судом Херсонської області справи № 11/172-ПД-09 за позовом ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" до ДП "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури” про спонукання до укладення іншого договору про переведення боргу щодо тих же коштів з підстав необхідності врегулювання правовідносин, що виникли у зв'язку з визнанням недійсним договору про переведення боргу № 02-01/58-98 від 23.03.1998р. Рішення у зазначеній справі набрало законної сили 25.02.2010 р., залишено без змін судом апеляційної інстанції, а також 22.09.2010 р. судом касаційної інстанції.

Крім того, 11.06.2010р. ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку у м. Херсоні звертався з позовом до ДП "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" про стягнення коштів (справа № 13/94-10), за яким заявлялись до стягнення кошти, які були предметом визнаного недійсним договору про переведення боргу № 02-01/58-98 від 23.03.1998р., але з підстав зазначення даних про них за розподільчим балансом. Рішенням суду першої інстанції у справі № 13/94-10 від 13.08.2010р. у позові відмовлено. Це судове рішення залишено без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2010р. та Вищого господарського суду України від 02.02.2011р. (а.с. 23-27 т.1).

Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що раціональність очікування позивачем результатів провадження у названих судових справах № 13/94-10 та № 11/172-ПД-09 з метою врахування цих результатів серед підстав заявлення чи незаявлення (в залежності від результатів цих справ) позову, який розглядається у справі № 5024/285/2011, суд оцінює як поважну причину пропущення позивачем строку позовної давності на 2 місяці і 24 дні та знаходить у зв'язку з цим підстави для захисту права на повернення 76 022,27грн.

Щодо припинення провадження у справі за вимогами про стягнення решти складових у ціні заявленого позову –175 845,41 грн. на підставі п.1 ст. 80 ГПК України, судова колегія зазначає наступне.

Так, виконання судового рішення та наказу у справі № 13/227 з ДП "Судмаш" на користь Промінвестбанку загалом стягнуто 175845,41грн. (72820,05грн. + 45437,36грн. + 45437,36грн. + 10187,01грн. + 115,67грн. + 1847,96грн. = 175845,41грн.), що також підтверджується платіжними документами (том 1 а.с.85-92, 119-120), наданими позивачем переліками - підрахунками платежів (том 1 а.с.53,94), довідками Комсомольського ВДВС № 22670 від 19.09.2007р., № 23257 від 26.09.2007р., № 29163 від 30.11.2007р. (том 1 а.с.30-32).

В подальшому, після визнання недійсним у справі № 11/47-ПД-06 договору про перевід боргу № 02-01/58-98 від 23.03.1998р., рішення суду від 11.08.2003р. у справі № 13/227 про стягнення коштів було переглянуто за нововиявленими обставинами та рішенням суду від 28.02.2008 р. у цій справі було скасовано, в позові відмовлено. (а.с. 28-29 т.1).

Тому, відповідно до ст. 122 ГПК України, для повернення коштів, стягнутих на виконання згодом скасованого судового рішення передбачено спеціальний порядок, аніж інше позовне провадження у загальному порядку, щодо повернення таких коштів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що провадження у справі щодо вимог про стягнення 175 845,41 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України з роз'ясненням заявникові процесуального права на звернення до суду у справі № 13/227 на підставі ст. 122 ГПК України із заявою про повернення стягнутих коштів.

Отже, судова колегія вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, а тому правові підстави для його скасування та задоволення апеляційних скарг відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 22.03.2011 р. у справі № 5024/285/2011 залишити без змін, а апеляційні скарги – без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук

Повний текст постанови підписано 06.06.2011 р.