Постанова № 16472111, 01.06.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2011 р.

Справа № 5024/233/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.,

суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання Марінова І.І.

за участю представників сторін 01.06.2011 р.:

від Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк” –Казарян А.К.

від Приватного підприємства „Фірма „Івітос”- Федорченко А.М.

від Приватного підприємства „Юрмаш-універсал” - не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного підприємства „Фірма „Івітос”

на рішення Господарського суду Херсонської області

від 22.03.2011р.

у справі № 5024/233/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства „Марфін банк” в собі філії ПАТ „Марфін банк” у м. Херсоні

до Приватного підприємства „Фірма „Івітос”

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство „Юрмаш-Універсал”

про стягнення 657805,37грн. за рахунок іпотечного майна

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 11.04.2011 р., яка надіслана учасникам процесу 12.04.2011 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 18.05.2011р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 01.06.2011р. за погодженням сторін, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

11.02.2011 р. Публічне акціонерне товариство „Марфін Банк” звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до майнового поручителя Приватного підприємства „Фірма Івітос” з залученням до участі у справі в якості третьої особи позичальника –Приватного підприємства „Юрмаш-Універсал”, в якому просило звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк” в особі філії Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк” у м. Херсоні на належні Приватному підприємству „Фірма Івітос” господарські будівлі птахоферми, які знаходяться за адресою: Херсонська область Бєлозерський район с. Дар’ївка вул. Херсонська, буд. б/н на суму 657805,37 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом в сумі 598397, 35 грн., заборгованість по відсоткам в сумі 36266, 66 грн., пеню в сумі 23141, 36 грн., з вартості цієї птахоферми; стягнути з Приватного підприємства „Фірма „Івітос” на користь Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк” в особі філії публічного акціонерного товариства „Марфін Банк” у м. Херсоні понесені судові витрати по сплаті державного мита в сумі 6578,05 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 24.03.2008 р. між ВАТ „Морський транспортний банк”, правонаступником якого є ПАТ „Марфін банк” та ПП „Юрмаш-Універсал” було укладено кредитний договір № 00187/Х. Відповідно до вказаного кредитного договору ПАТ „Марфін банк” надав ПП „Юрмаш-Універсал” кредит на поповнення обігових коштів, придбання основних засобів у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 600 000,00 грн. з 24.03.2008р. і терміном погашення до 23.03.2011р. включно і сплатою 16% річних за фактичний період користування кредитними коштами.

Умови договору ПП „Юрмаш-Універсал” виконанні не були, що і стало підставою для звернення до господарського суду з позовом про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22.03.2011 р. (суддя Закурін М.К.) позов задоволено та стягнуто з ПП „Фірми „Івітос” на користь ПАТ „Марфін банк” у м. Херсоні 598397, 35 грн. заборгованості по кредиту, 36266, 66 грн. нарахованих відсотків по кредиту, 23141, 36 грн. пені за непогашення кредиту шляхом звернення стягнення на іпотечне майно: господарські будівлі птахоферми, які знаходяться за адресою: Херсонська область, Бєлозерський район, с. Дар’ївка, вул. Херсонська; та які складаються з: адмінбудівлі, літера А, загальною площею 67,3 м; ферми, літери Г, загальною площею 1865, 0 м, ангару, літера Б, площею забудови 509, 1 м; майстерні, літера Д, площею забудови 16,3 м.; холодильника, літера Е, площею забудови 38,9 м; котельні, літера Ж, площею забудови 40, 9 м; підвалу з погребицею, літера З, площею забудови 12 м; туалету, літера І, площею забудови 1,1 м; огорожі, №№ 1,2; водонапірної башти, № 3.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням Приватне підприємство „Фірма „Івітос” звернулось до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 22.03.2011 р. по справі № 5024/233/2011 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Публічним акціонерним товариством „Марфін банк” в собі філії ПАТ „Марфін банк” у м. Херсоні не доведені обставини які б вказали на завдання йому збитків та зміну обсягу його прав, як іпотекодержателя, через допущене ПП „Юрмаш-Універсал” порушення грошового зобов’язання по кредитному договору.

Крім того, апелянт наполягає на тому, що відповідно до приписів статті 39 Закону України „Про іпотеку”, суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов’язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

26.04.2011 р. на адресу Одеського апеляційного Господарського суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк”, в яких просило апеляційну скаргу ПП „Фірма „Івітос” на рішення господарського суду Херсонської області від 22.03.2011 р. по справі № 5024/233/2011 за позовом ПАТ „Марфін Банк” до ПП „Фірма „Івітос”, третя особа ПП „Юрмаш-Універсал” про стягнення заборгованості за рахунок іпотечного майна –відхилити.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, 24.03.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством „Морський Транспортний Банк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Марфін Банк” в особі заступника керуючого Філією ВАТ „Морський Транспортний Банк” у м. Херсоні Грібанова В.І., що діє на підставі довіреності від 10.01.2007 р. посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В. та зареєстрована в реєстрі № 18, з однієї сторони і Приватним підприємством „Юрмаш-Універсал” в особі директора Юхненко Ю.Г., що діє на підставі статуту, з іншої сторони, надалі сумісно іменовані –„Сторони”, а окремо-„Сторона”, уклали даний договір про кредитування за № 00187/Х.

За умовами наведеного договору ПАТ „Марфін Банк” зобов’язується надати ПП „Юрмаш-Універсал” кредит на поповнення обігових коштів, придбання основних засобів у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 600 000,0 гривень з 24 березня 2008р. і терміном погашення по 23 березня 2011р. включно, із сплатою 16% річних за фактичний період користування кредитними коштами із розрахунку (360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за кредитом, а позичальник зобов’язується на умовах, в розмірі та в строки встановлені в цьому договорі повернути ПАТ „Марфін Банк” кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, та інші платежі, які передбачені умовами цього договору.

Пунктом 3.2.3. договору сторонами визначено графік повернення кредиту, а саме починаючи з 24.03.2008р. по 23.03.2011р. позичальник зобов’язався повернути щомісяця по 24 000 грн.

Відповідно до пункту 6.1. кредитного договору при порушенні позичальником будь-яких термінів повернення кредиту, передбачених п.п.1.1., 3.2.3, 3.3.2 цього договору, сплати відсотків, передбачених п.п. 3.2.2., 5.5 та комісій, передбачених п.п.3.2.5, 5.6. даного договору, позичальник виплачує банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від простроченої суми. Пеня сплачується у грошовій одиниці України за рахунок № 639763972692853 відкритий у Філії ВАТ „Морський транспортний банк” у м. Херсоні.

Згідно пункту 6.2. кредитного договору при порушенні позичальником зобов’язань, передбачених п.п. 3.2.7, 3.2.11, 3.2.13., 8.1., 8.2., 8.3, 8.4. даного договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 0,07% від ліміту кредитної лінії, зазначеного у п.1.1. даного договору, у грошовій одиниці України на рахунок № 639763972692853 відкритий у Філії ВАТ „Морський транспортний банк” у м. Херсоні.

Відповідно до п. 6.3. кредитного договору позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням. Штраф сплачується у грошовій одиниці України на рахунок № 639763972692853 відкритий у Філії ВАТ „Морський транспортний банк” у м. Херсоні.

Крім того, між Приватним підприємством „Фірма „Івітос”, що діє як майновий поручитель Приватного підприємства „Юрмаш-Універсал” та іменується надалі –„Іпотекодавець” в особі директора Чирки В.О. що діє на підставі Статуту, зареєстрованого виконкомом Херсонської міськради 29.05.2007 р. за №14991070003007802, з однієї сторони та Відкрите акціонерне товариство „Морський транспортний банк”, далі –„Іпотекодержатель”, в особі заступника керуючого філією ВАТ „Морський транспортний банк” в м. Херсоні Грібанова В.І., що діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В. 10.01.2007 р. за реєстром № 18, з іншої сторони, надалі сумісно іменовані –Сторони, а окремо - Сторона, уклали договір іпотеки, за умовами якого ПП „Фірма „Івітос”, як іпотекодавець надає в іпотеку нерухоме майно, зазначеного в п.1.6 даного договору в забезпечення виконання зобов’язань ПП „Юрмаш-Універсал”, далі позичальник, перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов’язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданої в іпотеку нерухомості переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що ПП „Юрмаш-Універсал” не виконано умови договору кредитування у повному обсязі та позичальником не сплачено суму кредиту та проценти за його користування, а саме 598397, 35 грн. по кредиту та 36266, 66 грн. нарахованих процентів за його користування.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, а відтак не погоджуються із доводами наведеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 1.2. договору іпотеки, за цим договором забезпечується виконання зобов’язань позичальника, що вбачається з кредитного договору від 24.03.2008 р. за № 00187/Х та всіх додаткових угод до нього, згідно з яким іпотекодержатель зобов’язується надати позичальнику кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 600 000 грн., з 24 березня 2008 р. і терміном погашення до 23 березня 2011р. включно на поповнення обігових коштів та придбання основних засобів, зі сплатою 16% річних за фактичний період користування кредитом (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за кредитом, а позичальник зобов’язується в розмірі, на умовах та в строки, визначені в кредитному договорі повернути Іпотекодержателю кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, штрафи та пені передбачені умовами кредитного договору.

Згідно пункту 1.6. договору іпотеки в забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором іпотекодавець Приватне підприємство „Фірма „Івітос” надав в іпотеку нерухоме майно, що є власністю іпотекодавця, а саме:

- господарські будівлі птахоферми, які знаходяться за адресою: Херсонська область, Бєлозерський район, с. Дар’ївка, вул. Херсонська; та які складаються з: адмінбудівлі, літера А, загальною площею 67,3 м;

- ферми, літери Г, загальною площею 1865, 0 м, ангару, літера Б, площею забудови 509, 1 м;

- майстерні, літер Д, площею забудови 16,3 м.; холодильника, літера Е, площею забудови 38,9 м;

- котельні, літера Ж, площею забудови 40, 9 м;

- підвалу з погребицею, літера З, площею забудови 12 м;

- туалету, літера І, площею забудови 1,1 м;

- огорожі, №№ 1,2; водонапірної башти, № 3.

Відповідно до приписів статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Судова колегія вважає обґрунтованим застосування судом першої інстанції вимог ст. 230 ГК України, за якою неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України іпотекою є окремий різновид застави, а тому згідно до приписів статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, відповідно до приписів частини 1 статті 7 Закону України „Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.

Судова колегія Одеського апеляційного Господарського суду зазначає, що відповідно до приписів статті 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися серед іншого порукою, а також іншими видами забезпечення, які встановлені договором або законом.

Згідно приписів статті 583 ЦК України встановлена майнова порука, а саме зазначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не спростував наявні у справі докази надані позивачем, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст.38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453 ), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Отже, з огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення прийняте при повному з’ясуванні всіх обставин справи та таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак останнє підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів,

Постановила:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 22.03.2011 р. зі справи № 5024/233/2011 –залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Жеков В. І.

Судді: Картере В.І.

Пироговський В. Т.

Повний текст постанови підписано 03 червня 2011р.