Постанова № 16472044, 02.06.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2011 р.Справа № 5024/433/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання О.О. Довбиш,

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився,

від відповідачів:

1)ПП ОСОБА_1: не зявився,

2)ДП «Одеська залізниця»: С.О. Ніколащенко,

3)Круглоозерської сільської ради: не зявився,

від третьої особи: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємця ОСОБА_1 та Державного підприємства «Одеська залізниця»

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.04.2011 р. про зупинення провадження

у справі № 5024/433/2011

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_3

до відповідачів:

1)Приватного підприємця ОСОБА_1;

2)Державного підприємства «Одеська залізниця»;

3)Круглоозерської сільської ради

за участю третьої особи на стороні позивача Колективного виробничо-комерційного підприємства «Побутсервіс»

про встановлення права земельного сервітуту,

встановив:

Приватний підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом та уточненням до нього до Приватного підприємця ОСОБА_1, Державного підприємства «Одеська залізниця», за участю третьої особи на стороні позивача Круглоозерської сільської ради про встановлення особистого безстрокового земельного сервітуту щодо земельних ділянок площею 0,7650 га та 0,4324 га, що розташовані у с. Більшовик Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, землекористувачами яких є відповідно ПП ОСОБА_1 (база відпочинку «Славутич») та ДП «Одеська залізниця»(база «Вагонник»вагонного бюро станції Херсон), для чого надати право проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху асфальтованої дороги, по якій пролягає межа бази відпочинку «Славутич»з базою «Вагонник»та яка фактично використовується відповідачами.

Ухвалою господарського суду від 07.04.2011 р. Круглоозерську сільську раду виключено з числа третіх осіб на стороні позивача та залучено її до участі у справі в якості відповідача, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача - Колективне виробничо-комерційне підприємство «Побутсервіс».

26.04.2011 р. позивач уточнив свої позовні вимоги і просив встановити особистий безстроковий платний земельний сервітут щодо земельних ділянок площею 0,7650 га та 0,4324 га, що розташовані у с. Більшовик Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, землекористувачами яких є відповідно приватний підприємець - ОСОБА_1 (база відпочинку «Славутич») та Державне підприємство «Одеська Залізниця»(база «Вагонник»вагонного депо станції Херсон), для чого надати право проходу пішоходам та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху асфальтованої дороги, по якій пролягає межа бази відпочинку «Славутич» з базою «Вагонник», яка фактично використовується цими базами та розмежовує земельні ділянки відповідачів, згідно із планом-схемою проїзду до бази «Морська-Крепость», а саме: по асфальтованій дорозі від воріт вул. Черноморська у с. Більшовик до воріт виїзду до набережної Чорного моря вдовж 248,3 м. та шириною 3-3,5 м., площею 744,9 кв. м. - 869,05 кв. м., та земельної ділянки від воріт до набережної, праворуч до бази відпочинку «Морська Крепость», вдовж 12 м та шириною 5 м., площею 60 кв. м., що належить ПП ОСОБА_1

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами - ПП ОСОБА_1 та ДП «Одеська залізниця» безпідставно заборонено позивачу та його відвідувачам прохід та проїзд по дорозі, якою розмежовуються їхні земельні ділянки, до земельної ділянки, переданої позивачу Кривоозерською сільською радою в оренду під розміщення критого літнього бару та придбаних будівель малих архітектурних форм згідно із договором від 29.03.2005р. У звязку з цим позивач просив на підставі статей 98, 99, 100 Земельного кодексу України та статей 401, 402 Цивільного кодексу України встановити особистий безстроковий платний земельний сервітут щодо вищевказаних земельних ділянок.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.04.2011 р. за клопотанням позивача провадження у справі зупинено та призначено судову землевпорядну експертизу. Місцевим господарським судом призначено експертизу з тих підстав, що для оцінки доказів, наданих сторонами, необхідні спеціальні знання.

Не погодившись з ухвалою суду, ПП ОСОБА_1 та ДП «Одеська залізниця» звернулись із апеляційними скаргами, в яких просили оскаржувану ухвалу скасувати. Апеляційні скарги мотивовані тим, що на час зупинення провадження у справі судом не було зясовано питання стосовно звернення позивача до відповідачів з пропозицією про встановлення земельного сервітуту та його умов, тоді як згідно із вимогами частини 3 статті 402 Цивільного кодексу України звернення з позовом про встановлення сервітуту можливе лише після недосягнення домовленості про його встановлення. На думку скаржників, ухвала суду суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статті 69 Господарського процесуального кодексу України, оскільки перешкоджає своєчасному встановленню всіх обставин справи та її розгляду впродовж розумного строку, та, крім того, при прийнятті ухвали суд безпідставно послався на пункт 1 частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України. ДП «Одеська залізниця»додатково зазначила, що підприємство користується земельною ділянкою площею 0,4324 га на підставі договору оренди, який укладений з Кривоозерською сільською радою 13.04.2006 р. і згідно із затвердженим проектом землеустрою на вказаній ділянці немає доріг або шляхів сполучення., що також підтверджується затвердженим в 2010 році генеральним планом с. Більшовик.

ФОП ОСОБА_1 листом від 30.05.2011 р. за вх.№ 1689/11 повідомив Одеський апеляційний господарський суд про неможливість представника ФОП ОСОБА_1 прийняти участь в судовому засіданні апеляційної інстанції та просив суд розглянути апеляційну скаргу, доводи якої підтримує у повному обсязі, без його участі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи;

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Тобто, суд, призначаючи експертизу у справі, повинен виходити з мотивів необхідності використання спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Предметом позову у даній справі є встановлення сервітуту щодо земельних ділянок відповідачів для проходу або проїзду на транспортному засобі до бази відпочинку позивача. У звязку з цим в процесі розгляду справи у місцевого господарського суду виникла потреба у спеціальних знаннях для встановлення таких обставин: чи можливо встановити сервітут; чи існує необхідність у його встановленні, якщо так, то за рахунок яких земельних ділянок і якої площі; чи існують інші варіанти встановлення сервітуту; чи можуть бути порушені права та інтереси відповідачів у справі.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених норм Господарського процесуального кодексу України та необхідності у спеціальних знаннях судом першої інстанції правомірно зупинено провадження у справі у звязку із призначенням судової землевпорядної експертизи.

Доводи скаржників стосовного того, що місцевий господарський суд при прийнятті ухвали безпідставно послався на пункт 1 частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанцією відхиляється, оскільки суд допустився технічної помилки і зупинив провадження саме у звязку з призначенням експертизи на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин підстави для скасування ухвали господарського суду Миколаївської області про зупинення провадження у справі відсутні, у звязку з чим її слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 105, 106 Господарського процесуального кодексу

України, суд

постановив:

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.04.2011 р. про зупинення провадження у справі № 5024/433/2011 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяЛ.І. Бандура

СуддяВ.Б. Туренко

Повний текст постанови підписано 03.06.2011 р.