Рішення № 16471811, 20.06.2011, Господарський суд Чернігівської області

20.06.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

17 червня 2011 року Справа № 12/51

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд",

юридична адреса: вул. Димитрова, 5, м. Київ, 03680

поштова адреса: пл. Павленківська, 24, м. Полтава, 36029

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське

підприємство "Фірма" Україна-Холдінг-Лізінг-Варва",

юридична адреса: с. Дащенки, Варвинського району, Чернігівської області, 17632

поштова адреса: вул. Київська, 2/81, м. Чернігів, 14005

Предмет спору: про стягнення заборгованості 64152 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність № 624 від 18.04.2011 представник

від відповідача: ОСОБА_2. довіреність № 20/01-11 від 20.01.2011 представник

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 64152,00 грн. боргу, як невідшкодованої товаром суми попередньої оплати, згідно Договору поставки № 3237/25/П від 25.08.2007 року.

Представниками сторін подані письмові клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

В судовому засіданні 19.05.2011 року представник відповідача надав письмову заяву про припинення провадження у справі у зв"зку зі спливом строку позовної давності, відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України. Подану заяву представник відповідача обґрунтовує тим, що п. 2.1. Договору поставки № 3237/25/П від 25.08.2007 року передбачено, що за цим договором товар повинен бути поставлений покупцю у термін до 07.09.2007 року, відповідно позивач дізнався про порушення його прав 07.09.2007 року. Позовна заява до суду датована 27.04.2010 року - більш, ніж 3 року потому, тобто звернення позивача до суду відбулось після закінчення строку звернення до суду. Посилання позивача на акт звірки взаєморозрахунків від 30.04.2009 року, як на факт визнання відповідачем боргу, що є підставою для переривання строку позовної давності не може братись судом до уваги, оскільки вказаний акт від 30.04.2009 року не містить посилання на договір поставки насіння соняшника від 25.08.2007 року № 3237/25/П, відповідно не може бути врахований судом, як доказ факту визнання боргу відповідачем. Крім того, представник відповідача посилається на розяснення Вищого арбітражного суду України від 16.04.1993 року № 01-6/438 „Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів” із подальшими змінами п. 8 передбачає, що визнання боргу не перериває перебігу строків позовної давності.

Представник позивача заперечив проти поданого клопотання представника відповідача, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено припинення провадження у справі, у зв"язку зі спливом строку позовної давності.

Клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі у зв"язку зі спливом строку позовної давності відхилено судом , оскільки ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав припинення провадження у справі. Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено припинення провадження у справі у зв"язку зі спливом строку позовної давності.

Також в судовому засіданні 19.05.2011 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву та додаткові документи по справі, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи. В поданому відзиві на позов відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову та зазначає, що відповідно до укладеного договору поставки насіння соняшника № 3237/25/П позивач здійснив попередню оплату в розмірі 880000 грн. за 400 тон насіння соняшника, а відповідач зобовязався до 07.09.2007 року поставити вказану кількість соняшника. Виходячи з позовної заяви відповідачем було виконано зобовязання частково та поставлено 370,84 тон на суму 815848 грн. В грудні 2010 року позивач звернувся до суду з аналогічним позовом про стягнення 64154 грн. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.02.2011 року по справі № 18/15 було встановлено, що позивач втратив інтерес до виконання зобовязання в натурі, а тому просить відшкодувати збитки у вигляді витрат на попередню оплату товару у розмірі 64154 грн. Посилаючись на ст. 611 Цивільного кодексу України, відповідач вважає, що у позивача відсутні правові підстави вимагати часткової сплати попередньої оплати у розмірі 64154 грн. на підставі правочину, зобовязання за яким припинилось. Також відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності, передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України. Так, п. 2.1. Договору поставки № 3237/25/П від 25.08.2007 року передбачено, що за цим договором товар повинен бути поставлений покупцю у термін до 07.09.2007 року, відповідно позивач дізнався про порушення його прав 07.09.2007 року. Позовна заява до суду датована 19.04.2010 року - більш, ніж 3 року потому, тобто звернення позивача до суду відбулось після закінчення строку звернення до суду, що є підставою для відмови у позові. Крім того, відповідач зазначає, що предметом позовних вимог є повернення суми попередньої оплати у розмірі 64152 грн., завданих неналежним виконанням боржником зобовязань за договором у розмірі 64152 грн. Обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, а саме підстава позову це невідшкодування товаром суми попередньої оплати по договору поставки. Виходячи з підстав позову позивач просить повернути суму передоплати у розмірі 64152 грн. (невідшкодована товаром сума попередньої оплати), а виходячи з предмету позовних вимог позивач просить стягнути збитки. Позивач в позовній заяві не навів жодної правової підстави для стягнення збитків, також відсутні фактичні обставини щодо відшкодування збитків.

В судовому засіданні 19.05.2011 року була оголошена перерва до 31.05.2011 року до 10:30.

Сторони в судовому засіданні 19.05.2011 року були належним чином повідомлені про час та місце наступного розгляду справи, що підтверджується розписками сторін, які додані до матеріалів справи, але відповідач повноважного представника в судове засідання 31.05.2011 року не направив.

Представник позивача в судовому засіданні 31.05.2011 року підтримав свої позовні вимоги та заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом. Також представник позивача надав письмові пояснення до Акту звірки взаємних розрахунків від 30.04.2009 року між сторонами, в якому зазначив, що 30.04.2009 року між сторонами були підписано Акт звірки взаємних розрахунків за договорами Поставки насіння соняшника № 3237/25/П від 25.08.2007 року та Складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 02.10.2007 року. Сторонами підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем на суму 54 649,28 грн. виходячи з наступного: борг відповідача за Договором поставки насіння соняшника № 3237/25/П від 25.08.2007 року становить 64 152,00 грн.: борг ТОВ "Кернел-Трейд" за Договором складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 02.10.2007 року становить 9 502,72 грн. Відображене в Акті звірки сальдо на користь ТОВ "Кернел-Трейд" сформоване шляхом зменшення заборгованості ТОВ сільськогосподарське підприємство "Фірма" Україна-Холдінг-Лізінг-Варва" за Договором поставки насіння соняшника № 3237/25/П від 25.08.2007 року на суму 9502,072 грн. (64152,00 грн. - 9502,72 грн.= 54 649,28 грн.).

Представники сторін в судовому засіданні 17.06.2011 року заявили письмові клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні 17.06.2011 року підтримав свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.06.2011 року заявив усне клопотання про залученні до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Також представник відповідача в судовому засіданні 17.06.2011 року надав письмову заяву про припинення провадження у справі. Свою заяву представник відповідача обґрунтовує тим, що відповідно до ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Представник відповідача зазначає, що 27.12.2010 року ТОВ «Кернел-Трейд»як Позивач звернулись із аналогічною позовною заявою про стягнення грошей - 64152 грн. до СТОВ «Україна-Холдинг-Лізинг-Варва»за договором поставки насіння соняшника № 3237/25/П від 25.08.2007 року. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.02.2011 року справа № 18/15 було вирішено спір між тими ж сторонами : між ТОВ «Кернал-Трейд»та СТОВ «Україна-Холдинг-Лізинг-Варва»про той же предмет, а саме стягнення грошей 64152 грн. і з тих же підстав, а саме по договору поставки насіння соняшника № 3237/25/П від 25.08.2007 року. В рішенні суду зазначається: «…До того ж, сторонами визнається, що спірна сума коштів за позовом якраз і є сумою перерахованої передоплати за договором поставки від 25.08.2007 року № 3237/25/П (за виключенням вартості фактично поставленого товару), яку просить повернути покупець.»Рішення суду від 03.02.2011 року набрало законної сили і Позивачем не оскаржувалось.

Представник позивача заперечив проти поданої, представником відповідача, заяви про припинення провадження у справі.

Клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі якщо у зв»язку з тим, що є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав відхилено судом, оскільки предмет позову це є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предметом спору у справі № 18/15 було стягнення збитків, завданих внаслідок неналежного виконання відповідачем (СТОВ «Україна-Холдинг-Лізинг-Варва») своїх зобов»язань за договором поставки № 3237/25/П від 25.08.2007 року, а предметом спору по даній справі є стягнення боргу як суми попередньої оплати за договором поставки № 3237/25/П від 25.08.2007 року на яку не було здійснено поставку товару . Отже, справа №18/15 та дана справа містять різні матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.

Також представник відповідача в судовому засіданні 17.06.2011 року надав письмову заяву про застосування строків позовної давності. Представник відповідача вважає, що Позивач не дотримався встановлених законом строків позовної давності. Статтею 257 Цивільного Кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові. Згідно із ст. 261 Цивільного Кодексу України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права. У ч.5 даної статті зазначено, що за зобов»язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Пунктом 2.1. Договору поставки № 3237/25/П від 25.08.2007 року визначено, що за цим Договором товар повинен бути поставлений покупцю у термін до 07.09.2007 року. Відповідно Позивач дізнався про порушення його прав 07.09.2007 року. Позовна заява до суду надійшла 27.04.2010 року, тобто більш ніж 3 роки потому. Отже, Позивач звернувся до суду після закінчення строку звернення до суду. Представник відповідача вважає, що посилання Позивача на акт звірки взаєморозрахунків від 30.04.2009 року як на факт визнання Відповідачем боргу, що є підставою для переривання строку позовної давності, не може братись судом до уваги, оскільки вказаний акт не містить посилань на Договір поставки насіння соняшника від 25.08.2007 року № 3237/25/П, відповідно не може бути врахований судом як доказ факту визнання боргу Відповідачем. Також представник відповідача у своїй заяві посилається на роз»яснення Вищого Арбітражного Суду України від 16.04.1993 року № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішені господарських спорів»іх подальшими змінами. П.8 Роз»яснень передбачає, що визнання боргу не перериває перебігу строків позовної давності. Отже, щодо позовів юридичних осіб вчинення зобов»язаною стороною (боржником) дій, що свідчать про визнання боргу, не перериває перебігу позовної давності. У зв»язку з вищевикладеним представник відповідача просить суд відмовити у позові на підставі спливу строку позовної давності.

Представник позивача проти заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності заперечував, посилаючись на рішення господарського суду Чернігівської області від 03.02.2011 року у справі № 18/15 в якому був встановлений факт того, що з 01.05.2009 року перебіг позовної давності почався заново.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.02.2011 року по справі № 18/15 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кернер-Трейд” до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства „Фірма „Україна-Холдінг-Лізінг-Варва” про стягнення 64152 грн. збитків, завданих внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором поставки від 25.08.2007р. № 3237/25/П, яке набрало законної сили 18.02.2011 року, було встановлено наступне:

25 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Кернел Трейд” (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством „Фірма „Україна Холдінг Лізінг Варва” (постачальником) був укладений договір поставки № 3237/25/П, відповідно до умов якого Відповідач (постачальник) зобовязався продати (поставити), а Позивач (покупець) - прийняти та оплатити насіння соняшнику українського походження врожаю 2007 року в кількості 500 тон, на умовах, зазначених в цьому Договорі. Загальна вартість товару становить 1100000,00 грн.

Пунктом 2.1 Договору було передбачено обовязок Відповідача поставити товар до 07.09.2007р. Товар може передаватись покупцю окремими партіями, але повний його обсяг, визначений у цьому Договорі, повинен бути поставлений у термін, встановлений в п. 2.1 Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, оплата товару здійснюється покупцем коштами на банківський рахунок або в касу постачальника у формі передоплати в розмірі 80% від загальної вартості партії, після надання постачальником покупцеві документів, перелічених в цьому пункті.

Остаточний розрахунок, тобто 20% від загальної вартості товару, буде здійснюватись коштами на банківський рахунок постачальника впродовж 3-х банківських днів після надання їм покупцю оригіналу товарної накладної, виписаної в день поставки товару (датою оформлення складського документа на імя покупця) та податкової накладної.

Судом також встановлено той факт, що на виконання умов договору та на підставі виписаного Відповідачем рахунку від 27.08.2007р. № 101, Позивачем було здійснено попередню оплату за товар в сумі 880000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 27.08.2007р. № 419130.

В свою чергу Відповідач поставив Позивачеві товар на загальну суму 815848,00 грн., що підтверджується видатковими накладними від 11.09.2007р. № 54 та від 01.10.2007р. № 60, а також складськими квитанціями на зерно (бланки АС № 608879 та АС № 609046).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 670 Цивільного кодексу України, якою врегульовано правові наслідки порушення умови договору щодо кількості товару, встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

В свою чергу, в ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з наданих позивачем до позовної заяви документів та як було встановлено рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.02.2011 року по справі № 18/15, з визначеної п. 1.2. Договору поставки № 3237/25/П від 25.08.2007 року, кількості товару 500,00 тон постачальник (відповідач) поставив Покупцю (позивачу) 370,84 тонн соняшника на суму 815848,00 грн. (видаткові накладні № 54 від 11.09.2007 року на 103,400 тонн на суму 227480,00 грн. та № 60 від 01.10.2007 року на 267,440 тонн на суму 588368,00 грн., копії яких додано до матеріалів справи).

Враховуючи здійснену позивачем суму попередньої оплати 880000,00 грн., перераховану відповідачу згідно платіжного доручення № 419130 від 27.08.2007 року, копія якого додана до матеріалів справи, відповідачем недопоставлено позивачу товару на суму 64152,00 грн. за який здійснено попередню оплату .

У відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних письмових доказів, які б підтверджували повне виконання зобовязань перед Покупцем (позивачем) по Договору поставки № 3237/25/П від 25.08.2007 року, а саме поставки товару у кількості 500 тонн на суму перерахованої попередньої оплати у розмірі 880000,00 грн.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки як встановлено судом матеріально-правова вимога позивача до відповідача по справі № 18/15 є відмінною від матеріально - правової вимоги по даній справі, а саме: предметом спору у справі № 18/15 було стягнення збитків, завданих внаслідок неналежного виконання відповідачем (СТОВ «Україна-Холдинг-Лізинг-Варва») своїх зобов»язань за договором поставки № 3237/25/П від 25.08.2007 року, а предметом спору по даній справі є стягнення боргу суми попередньої оплати за договором поставки № 3237/25/П від 25.08.2007 року, на яку не було здійснено поставку товару. Право позивача щодо стягнення суми попередньої оплати, на яку не було здійснено поставку товару, передбачено ст. 693 Цивільного кодексу України , на яку і посилається позивач при пред»явленні позову.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивачем пропущено строк позовної давності, передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України щодо звернення з позовом про стягнення з відповідача 64152,00 грн. боргу, як невідшкодованої товаром суми попередньої оплати, згідно Договору поставки № 3237/25/П від 25.08.2007 року, є безпідставними і судом не приймаються, оскільки рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.02.2011 року по справі № 18/15, яке набрало законної сили 18.02.2011 року, було досліджено питання щодо пропуску позивачем строку позовної давності по Договору поставки № 3237/25/П від 25.08.2007 року, та встановлено, що перебіг позовної давності у спірних правовідносинах почався з 08 вересня 2007 року. Отже, підписавши акт звірки, Відповідач тим самим вчинив дії, що свідчить про визнання ним свого боргу, а тому з 01.05.2009р. перебіг позовної давності почався заново.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.02.2011 року по справі № 18/15, яке набрало законної сили , встановлено, що з 01.05.2009р. перебіг позовної давності почався заново, а тому факт, встановлений рішенням господарського суду під час розгляду справи № 18/15, не повинен доводитися знову при вирішенні даного спору, в якому беруть участь ті самі сторони, відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, товар у кількості передбаченій Договором на суму перерахованої попередньої оплати не поставив, і суму попередньої оплати не повернув, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 64 152 грн. боргу як невідшкодованої товаром суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 641 грн. 52 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Керуючись ст.ст. 202, 526, 530, 546, 549, 626, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Фірма" Україна-Холдінг-Лізінг-Варва", юридична адреса: с. Дащенки, Варвинського району, Чернігівської області, 17632; поштова адреса: вул. Київська, 2/81, м. Чернігів, 14005 (р/р 26008315 в ЧРД ВАТ „Ерсте Банк”, МФО 380009, код 22829727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", юридична адреса: вул. Димитрова, 5, м. Київ, 03680; поштова адреса: пл. Павленківська, 24, м. Полтава, 36029 (р. 26007710000939 в ХОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 351016, код ЄДРПОУ 31454383) 64152,00 грн. боргу, як невідшкодованої товаром суми попередньої оплати; 641 грн. 52 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

Суддя Л.М.Лавриненко

Повне рішення підписано 20.06.2011 року.