Рішення № 16471731, 16.06.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2011 р.Справа № 16/5025/992/11 За позовом Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” в особі Південно-Західної електроенергетичної системи, м. Вінниця

до Відкритого акціонерного товариства „Шепетівський завод культиваторів”, м. Шепетівка

про стягнення 8888,80 грн., з яких 8450,55 грн. основного боргу, 147,85 грн. пені, 28,61 грн. 3% річних та 261,79 грн. інфляційних нарахувань

Суддя В. В. Магера

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 27.01.2011р. №140

відповідача - не з'явився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ч.2 ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 8888,80 грн., з яких 8450,55 грн. основного боргу, 147,85 грн. пені, 28,61 грн. 3% річних та 261,79 грн. інфляційних нарахувань за невиконання відповідачем умов договору від 13.11.2007р. №420/07 про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві та доданих до неї документів доводи.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив, повноважного представника у судове засідання не направив, витребуваних документів не подав, поважні причини неявки суду не повідомив.

При цьому, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи (ухвала суду від 31.05.2011р. направлена на адресу останнього із відміткою про отримання 03.06.2011р. згідно поштового повідомлення.)

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату.

Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення учасників судового розгляду про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Державне підприємство „Національна енергетична компанія „Укренерго”, м. Київ значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України згідно довідки головного управління статистики у м. Києві №269124 від 29.10.2009р.

13.11.2007р. між ДП НЕК „Укренерго” (власник мереж) та ВАТ „Шепетівський завод культиваторів” (споживач) було укладено договір № 420/07 про технічне забезпечення електропостачання споживача, згідно якого власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах, розрахованих відповідно до схеми нормального режиму власника мереж на межі балансової належності із споживачем відповідно до технічних умов даного споживача, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього Договору. (п.п.1.1. договору).

Згідно п.п.2.1.1 договору передбачено, що власник мереж зобовязаний забезпечувати технічну можливість для передачі споживачу електричної енергії в межах 1500 кВТ потужності на 1-у класі напруги (ступінь напруги 35 кВ) в обсягах, розрахованих відповідно до схеми нормального режиму власника мереж на межі балансової належності із споживачем, згідно технічних умов для даного споживача, шляхом формування електричної схеми відповідної пропускної здатності.

Підпунктом 4.1.1 договору передбачено, що споживач зобовязаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком №2 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії” та за технічне обслуговування електричних установок споживача (якщо таке обслуговування передбачене договором) відповідно до додатку „Виконання додаткових робіт з технічного обслуговування електричних установок Споживача”.

Вказаним договором сторони передбачили (п.п.7.10 договору), що споживач зобовязаний вносити плату за перетікання реактивної електроенергії, надані послуги та за технічне обслуговування виключно грошовими коштами на підставі рахунку, виставленого власником мереж. Термін оплати становить до 5-ти банківських днів із дати отримання рахунку.

Позивач, на виконання своїх договірних зобовязань, постачав споживачу (відповідачу) реактивну енергію за період березень 2010р. по квітень 2011р., що підтверджено актами приймання-передачі послуг №3 від 31.03.2010р., №4 від 30.04.2010р., №5 від 31.05.2010р., №6 від 30.06.2010р., №7 від 30.07.2010р., №8 від 31.08.2010р., №9 від 30.09.2010р., №10 від 29.10.2010р., №11 від 30.11.2010р., №12 від 31.12.2010р., №1 від 31.01.2011р., №2 від 28.02.2011р., №3 від 31.03.2011р., №4 від 30.047.2011р., які підписані представниками обох сторін, скріплені печатками. Крім того, відповідачу направлялись рахунки-фактури №117 від 31.03.2011р., №158 від 30.04.20121р. із доказами про їх направлення відповідачу згідно поштових повідомлень про вручення.

Оскільки відповідач свої зобовязання по оплаті не виконав, позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 12.03.2011р. за вих.№10-01/1096 із вимогою сплатити борг в сумі 8158,50 грн. станом на 12.03.2011р.

Оскільки станом на 25.05.2011р. у відповідача перед позивачем утворився борг в сумі 8450,55 грн., позивач звернувся із позовом про стягнення боргу в примусовому порядку.

Крім того, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення також пеню в розмірі 147,85 грн. за період з 15.04.2011р. по 25.05.2011р., інфляційні нарахування в сумі 261,79 грн. за період березень-квітень 2011р. та 3% річних в сумі 28,61 грн. за період з 15.04.2011р. по 25.05.2011р. згідно поданих розрахунків.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору від 13.11.2007р. № 420/07 про технічне забезпечення електропостачання споживача, за своїм характером є господарськими, виходячи зі змісту ст.ст.173, 174 ГК України, та виникли з господарського договору, і відповідно до ст.1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статтею 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Частинами 1,6,7 ст. 276 ГК України встановлено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір від 13.11.2007р. №420/07, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобовязання вчасно проводити розрахунки за надані позивачем послуги - за перетікання реактивної електричної енергії, проте в повному обсязі не виконав взятих на себе зобовязань, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 8450,55 грн.

Вказана заборгованість підтверджується також наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуг за період березень 2010р. по квітень 2011р., рахунками №117 від 31.03.2011р., №158 від 30.04.20121р. на оплату, актами звірки розрахунків станом на 31.12.2010р., станом на 28.02.2011р., розрахунком суми боргу.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Суд вважає обґрунтованою заявлену позивачем до стягнення пеню в сумі 147,85 грн. за період прострочення з 15.04.2011р. по 25.05.2011р. за порушення строку оплати по договору, як таку що відповідає поданим в матеріали справи доказам, розрахунку та вимогам ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

У відповідності із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив оплату за надані послуги, тому позивачем правомірно проведено нарахування та заявлено до стягнення, крім суми основного боргу та пені, також 28,61 грн. 3% річних за період з 15.04.2011р. по 25.05.2011р. та 261,79 грн. інфляційних нашарувань за період березень-квітень 2011р.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 8888,80 грн., з яких 8450,55 грн. основного боргу, 147,85 грн. пені, 28,61 грн. 3% річних та 261,79 грн. інфляційних нарахувань, як такі, що обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” в особі Південно-Західної електроенергетичної системи, м. Вінниця до Відкритого акціонерного товариства „Шепетівський завод культиваторів”, м. Шепетівка про стягнення 8888,80 грн., з яких 8450,55 грн. основного бору, 147,85 грн. пені, 28,61 грн. 3% річних та 261,79 грн. інфляційних нарахувань задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Шепетівський завод культиваторів”, м.Шепетівка, вул. Тітова,1а (код ЗКПО 00236056) на користь Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” в особі Південно-Західної електроенергетичної системи, м. Вінниця, вул. І.Богуна,5 (код ЗКПО 21725012) 8450,55 грн. (вісім тисяч чотириста пятдесят гривень 55 коп.) основного боргу, 147,85 грн. (сто сорок сім гривень 85 коп.) пені, 28,61 грн. (двадцять вісім гривень 61 коп.) 3% річних, 261,79 грн. (двісті шістдесят одна гривня 79 коп.) інфляційних нарахувань, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2011р.

Віддруковано 4 прим.

1-до матеріалів справи

2,3-позивачу;

4-відповдіачу