Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" червня 2011 р. Справа № 5023/3167/11
вх. № 3167/11
Суддя господарського суду Задорожна І.М.
при секретарі судовогозасідання Цирук О.М.
за участю представників сторін:
3-ї особи
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 (довіреність № 251 від 10.05.2011р.).
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 12.05.2011р.).
розглянувши справу за позовом ТОВ "НВО "Ю Бі Сі - Промо", м. Харків
до ТОВ "Велтрейдмайстер", м. Південне, Харківської області
про визнання правочинів за договорами недійсними
та зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтрейдмайстер", м.Південне Харківського району Харківської області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО "Ю Бі Сі - Промо", м. Харків
про визнання правочинів за договорами дійсними
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Ю БІ СІ ПРОМО» звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Велтрейдмайстер» про визнання правочинів за договорами № 22 від 01.02.2010 р. та № 35 від 01.02.2010 р. недійсними. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на момент укладення зазначених правочинів, Позивач знаходився під впливом тяжких обставин, а вартість робіт не співмірна обсягу виконаних Відповідачем робіт.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 квітня 2011 року було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.05.2011 року .
16 травня 2011 року відповідачем ТОВ «Велтрейдмайстер» через канцелярію суду була подана зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Ю БІ СІ ПРОМО», в якій відповідач просить суд визнати правочини за договорами, що заявлені позивачем, дійсними.
Ухвалою господарського суду від 17 травня 2011 року судом було прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Велтрейдмайстер», м. Південне до сумісного розгляду справи № 5023/3167/11 разом із первісним позовом на підставі ст. 60 ГПК України. Розгляд справи відкладено до 31.05.2011 року.
В процесі розгляду справи представник позивача по зустрічному позову надав заяву про уточнення зустрічних позовних вимог, в яких просить суд визнати дійсним договір поставки №22 від 01.02.2010 року, укладений між ТОВ «НВО «Ю БІ СІ Промо» та ТОВ «Велтрейдмайстер», визнати дійсним договір на виконання робіт №35 від 01.02.2010 року, укладений між ТОВ «НВО «Ю БІ СІ Промо»та ТОВ «Велтрейдмайстер». Відповідно до вимог ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
У зв`язку з відпусткою судді Шатерникова М.І., згідно приписів ч.3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою було призначено для розгляду справи № 5023/3167/11 суддю Задорожну І.М., про що складено відповідний витяг з протокол повторного розподілу справи між суддями від 31 травня 2011 року.
В судовому засіданні була оголошена перерва з 31.05.2011 року по 09.06.2011 року.
У судовому засіданні 09.06.2011 року представник позивача по первісному позову підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, проти зустрічного позову заперечує.
Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні 09.06.2011 року проти первісного позову заперечує в повному обсязі, надав свої пояснення з цього приводу, зустрічний позов просить задовольнити в повному обсязі.
Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Ю БІ СІ ПРОМО» звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Велтрейдмайстер» про визнання правочинів за договорами № 22 від 01.02.2010р. та № 35 від 01.02.2010р. недійсними.
В свою чергу ТОВ «Велтрейдмайстер» звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд визнати дійсним договір поставки №22 від 01.02.2010 року, укладений між ТОВ «НВО «Ю БІ СІ Промо» та ТОВ «Велтрейдмайстер», визнати дійсним договір на виконання робіт №35 від 01.02.2010 року, укладений між ТОВ «НВО «Ю БІ СІ Промо» та ТОВ «Велтрейдмайстер».
З матеріалів справи вбачається, між ТОВ «НВО Ю БІ СІ ПРОМО» та ТОВ «Велтрейдмайстер» був укладений договір поставки № 22 від 01.02.2010р., згідно умов якого ТОВ «Велтрейдмайстер» здійснював на користь ТОВ «НВО Ю БІ СІ ПРОМО» поставку матеріалів, комплектуючих та іншу продукцію окремими партіями. Асортимент, номенклатура, кількість, ціна та вартість партії товару зазначалась у видаткових накладних.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
У відповідності до пункту 1 статті 712 Цивільного кодексу України, - "За договором поставки" продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі істотні умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
До матеріалів справи позивачем за первісним позовом додані копії видаткових накладних, в судовому засіданні сторони надали для огляду оригінали видаткових на податкових накладних, якими обумовлено кількість, найменування, асортимент та ціна товару, а також підписами відповідальних осіб позивача та відповідача, які підтверджують факт здійснення поставки товару та засвідчують реальність господарських операцій, що відбулись між сторонами правочину.
Судом встановлено, що згідно видаткових накладних, на підставі вище зазначеного договору, ТОВ «Велтрейдмайстер» в період з 08.02.2010р. по 05.07.2010р. передав, а ТОВ «НВО «Ю БІ СІ ПРОМО» прийняв Товар на загальну суму 25971198,30 грн. (двадцять пять мільйонів девятсот сімдесят одна тисяча сто девяносто вісім грн. 30 коп.). В свою чергу, ТОВ «НВО «Ю БІ СІ ПРОМО» перерахував на користь ТОВ «Велтрейдмайстер» вартість отриманого Товару в повному обсязі.
Факт розрахунків між підприємствами підтверджується Актом прийому передачі векселів від 10.09.2010р., Актом прийому передачі векселів від 22.10.2010р. та банківськими виписками за період з 18.03.2010р. по 12.01.2011р.
Позивач по первісному позову посилається, на те, що на момент укладення зазначеного правочину, він знаходився під впливом тяжких обставин, а саме, гострою необхідністю придбання матеріалів для виготовлення Продукції для своїх контрагентів, тому погодився з пропозицією Відповідача на вкрай невигідних для себе умовах, та прийняв на себе певні зобовязання за вище зазначеними договорами.
Представник ТОВ «Велтрейдмайстер» - відповідача по первісному позову зазначив, що умови договору поставки виконувалися протягом тривалого часу і виконані сторонами в повному обсязі, підстав для визнання правочину недійсним немає.
Судом встановлено, що поставка Товару відбувалася окремими партіями протягомтривалого часу, істотні умови щодо асортименту, кількості та вартості Товару узгоджувалися Сторонами на кожну партію Товару, яку замовляв та отримував Позивач для здійснення своєї господарської діяльності, таким чином ствердження ТОВ «НВО «Ю БІ СІ ПРОМО» про те, що правочин вчинено під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах є безпідставними та необґрунтованими, а самі обставини не доведені.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «НВО «Ю БІ СІ ПРОМО» та ТОВ «Велтрейдмайстер» був укладений договір № 35 від 01.02.2010р., згідно умов якого ТОВ «Велтрейдмайстер» здійснював на користь ТОВ «НВО «Ю БІ СІ ПРОМО» роботи з дизайнерського оформлення зовнішнього вигляду оригінал-макету продукції та інші супутні роботи на замовлення позивача за первісним позовом. Найменування робіт, вартість, строк, а також інші необхідні умови узгоджувалися сторонами в специфікаціях к договору.
Сторони договору № 35 від 01.02.2010р. підписали специфікації № 1 від 01.02.2010р., № 2 від 04.02.2010р., № 3 від 08.02.2010р., № 4 від 10.02.2010р., № 5 від 19.03.2010р., № 6 від 22.03.2010р., № 7 від 22.03.2010р., № 8 від 07.04.2010р., № 9 від 08.04.2010р., № 10 від 12.04.2010р., № 11 від 11.05.2010р., № 12 від 11.05.2010р., та № 13 від 11.05.2010р., в яких ТОВ «НВО Ю БІ СІ ПРОМО» та ТОВ «Велтрейдмайстер» узгодили об`єм, вартість та строки виконання робіт з дизайнерського оформлення зовнішнього вигляду оригінал-макетів продукції.
З матеріалів справи вбачається, що на кожний вид робіт ТОВ «НВО «Ю БІ СІ ПРОМО» надавав завдання, в якому зазначав технічні деталі, інформацію, вимоги та інші умови, необхідні для виконання робіт ТОВ «Велтрейдмайстер". Загальна вартість робіт узгоджена Сторонами договору № 35 від 01.02.2010р. становить 9564 700,00 грн. (девять мільйонів пятсот шістдесят чотири тисячі сімсот грн. 00 коп.)
По закінченню виконання робіт, передбачених специфікаціями до договору, ТОВ Велтрейдмайстер» надавав ТОВ «НВО «Ю БІ СІ ПРОМО» Звіти про виконану роботу в паперовому вигляді та файли дизайнерського оформлення в електронному вигляді.
Факт виконання робіт підтверджено також даними бухгалтерського обліку та первинною документацією, якими обумовлено найменування, обєм робіт та ціна виконаних робіт, а також підписами відповідальних осіб ТОВ Велтрейдмайстер» та ТОВ «НВО «Ю БІ СІ ПРОМО».
Вказані роботи з дизайнерського оформлення зовнішнього вигляду оригінал-макету Продукції та інші супутні роботи по завданню ТОВ «НВО «Ю БІ СІ ПРОМО» виконані ТОВ «Велтрейдмайстер» в повному обсязі та претензій до нього не було.
Згідно актів виконаних робіт складеними сторонами з лютого по червень 2010 року, позивач за зустрічним позовом виконав підрядні роботи на загальну суму 9564 700,00 грн. В свою чергу, ТОВ «НВО «Ю БІ СІ ПРОМО» перерахував вартість виконаних робіт на користь ТОВ «Велтрейдмайстер» в повному обсязі.
Факт розрахунків між підприємствами підтверджується Актом прийому передачі векселів від 01.11.2010р., Актом прийому передачі векселів від 01.11.2010р., Актом прийому передачі векселів від 14.12.2010р., та банківськими виписками за період з 08.09.2010р. по 12.01.2011р.
Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ «НВО «Ю БІ СІ ПРОМО» надавав письмові завдання ТОВ «Велтрейдмайстер» на виконання робіт протягом тривалого часу.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
ТОВ «Велтрейдмайстер» надав суду підписані сторонами акти виконаних робіт до Договору № 35 від 01.02.2010р. та Звіти про виконані роботи, які свідчать про виконання робіт належним чином.
Позивач по первісному позову вважає, що Відповідач по первісному позову скористався тяжкими обставинами, в якому перебував Позивач, (на момент укладення зазначеного правочину, Позивач мав гостру необхідність виконати роботи для виготовлення Продукції для своїх контрагентів), тому погодився з пропозицією Відповідача на вкрай невигідних для себе умовах. Крім того, вартість робіт не співмірна обсягу виконаних Відповідачем робіт.
ТОВ «Велтрейдмайстер» в процесі розгляду справи зазначив, що умови договору підряду виконувалися протягом тривалого часу, роботи виконувалися по завданню наданих ТОВ «НВО «Ю БІ СІ ПРОМО» і виконані сторонами в повному обсязі, підстав для визнання правочину недійсним немає. Тому ствердження про те, що ТОВ «Велтрейдмайстер» скористався тяжким фінансовим станом позивача за первісним позовом не відповідає дійсності.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам викладених у первісних позовних вимогах та зустрічних позовних вимогах, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Приписами ст. 42 ГК України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно ст.627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 2 цієї статті встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Стаття 207 Господарського кодексу України, також передбачає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Разом з тим, суд зазначає, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Пунктом 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до вимог ст.233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Дійсно ст. 233 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання недійсними правочинів (договорів), вчинених особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах. Під тяжкими обставинами кабального договору слід розуміти не будь - яке несприятливе матеріальне, соціальне, а інше становище та його крайні форми ( загроза втратити заставлене житло та банкрутства, та інші обставини, для усунення чи пом'якшення яких необхідне термінове укладення правочину). Для кваліфікації правочину за ст.233 ЦК України необхідна обов'язкова наявність двох зазначених умов. Кабальний правочин особа вчиняє добровільно, більше того, вона сама може бути ініціатором такого правочину. Вона усвідомлює, що вчиняє правочин на вкрай невигідних для себе умовах ( тут не має помилки або обману), але вимушена це зробити під впливом тяжкої обставини.
Зважаючи на вищевикладене, господарський суд вважає, що зміст договору поставки №22 від 01.02.2010 року та договору №35 від 01.02.2010 року, що укладені між вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах та ТОВ «Велтрейдмайстер» становлять умови, які визначені на розсуд сторін і погоджені сторонами належним чином, підтверджені відповідними документами, є правомірним та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Доказів щодо того, що вказані правочини вчинено ТОВ «Науково-виробниче обєднання «Ю БІ СІ ПРОМО» під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, позивачем за первісним позовом не спростовано та не доведено матеріалами справи.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що відсутні підстави для задоволення первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Ю БІ СІ ПРОМО» про визнання правочинів за договорами № 22 від 01.02.2010р. та № 35 від 01.02.2010р. недійсними.
Зустрічні позовні вимоги ТОВ «Велтрейдмайстер» про визнання вищевказаних договорів дійсними є правомірними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Тому зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Велтрейдмайстер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Ю БІ СІ ПРОМО», про визнання договору поставки № 22 від 01.02.2010р. та договору №35 від 01.02.2010 року дійсними, визнані судом обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача по первісному позову.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, ст. ст. 180, 203,204.207, 215, 233, Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір поставки № 22 від 01.02.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Ю БІ СІ ПРОМО» (код ЄДРПОУ 33119392) та Товариством з обмеженою відповідальністю Велтрейдмайстер» (код ЄДРПОУ 36875096).
Визнати дійсним договір на виконання робіт № 35 від 01.02.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Ю БІ СІ ПРОМО» (код ЄДРПОУ 33119392) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велтрейдмайстер» (код ЄДРПОУ 36875096).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Ю БІ СІ ПРОМО» ( м.Харків. вул.Селянська, б.110., код ЄДРПОУ 33119392, п/р 26004210104358 в АТ «ПроКредитбанк» м. Київ, МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велтрейдмайстер» (Харківська обл., Харківський р-н, м.Південне, вул. Ширшова, 22, код ЄДРПОУ 36875096, п/р26007032619980 у філії «Слобожанське РУ» ПАТ «Фінанси та Кредит», МФО 350697) - витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,0 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Суддя Задорожна І.М.
Повне рішення складено 10.06.2011 року.
Судове рішення № 16471491, Господарський суд Харківської області було прийнято 09.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/3167/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: