Рішення № 16471479, 06.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2011 р. Справа № 5023/2708/11

вх. № 2708/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність від 16.05.11 р.;

відповідача- ОСОБА_2., довіреність від 16.05.11 р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Антік", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Антік", м. Харків

про стягнення 93415,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Антік", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Антік", м. Харків, 93415,51 грн. заборгованості та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 квітня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17 травня 2011 р.

В судовому засіданні 17 травня 2011 р. було оголошено перерву до 06 червня 2011 р.

06 червня 2011 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог, та зазначив, що між сторонами був укладений письмовий договір № 08/10-10 с від 08.10.10 р., на підставі якого і здійснювалась поставка товару за накладною № РН-Т00006 від 10.12.10 р. Крім того, відповідач зазначив, що у вказаному договорі був чітко визначений предмет договору- соя, та кількість товару 200 +/- 10% тн., яка має бути поставлена, проте фактично позивачем було поставлено 112,396 тн. Відповідач вказує, що позивач не виконав свої зобов"язання за договором, не поставив відповідачу товар у повному обсязі, не надав необхідні документи, а саме товарні накладні на повну кількість товару згідно договору, а тому відповідач має право затримати оплату до моменту виконання позивачем своїх зобов"язань.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 93415,51 грн. заборгованості та судові витрати. Надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій уточнив, що поставка сої здійснювалася не за усним договором, а за договором поставки.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

08 жовтня 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Антік", м. Харків, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Антік", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 08/10-10 с, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставити товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах, зазначених договором. Пунктом 1.2 передбачена характеристика товару: найменування- соя, кількість товару- 200 +/- 10% тн, ціна товару- згідно виставленим рахункам. Пунктом 3.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем у грошовій формі впродовж 3-х банківських днів після надання позивачем відповідачу документів, зазначених у п. 2.8 договору. У разі ненадання зазначених докуменітв або їх неповного надання відповідач має право затримати оплату товару. Пунктом 5.1 договору передбачений строк його дії, який встановлюється з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 314815,08 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-Т00006 від 10.12.10 р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками.

У вказаній накладній в графі "замовлення" зазначений договір № 08/10-10 с від 08.10.10 р., що свідчить про те, що товар поставлявся саме на виконання цього договору.

З боку відповідача товар був отриманий уповноважною особою на підставі довіреності № 366 від 10.12.10 р., яка видана на отримання цінностей від ТОВ "Агро-Антік".

Позивачем до оплати відповідачу був виставлений рахунок-фактуру № СФ-000007 від 10.12.10 р. на загальну суму 341815,08 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що сторони між собою склали акт заліку зустрічних однорідних вимог від 17.03.10 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем зменшилась на 87714,57 грн., та складає 93415,51 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення суми заборгованості у розмірі 93415,15 грн., що підтверджується накладною 731075.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти за отриманий товар не сплатив.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 93415,15 грн., що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заперечення відповідача проти позовних вимог з посиланням на те, що позивач не виконав свої зобов"язання за договором, не поставив відповідачу товар у повному обсязі, не надав необхідні документи, а саме товарні накладні на повну кількість товару згідно договору, а тому відповідач має право затримати оплату до моменту виконання позивачем своїх зобов"язань, суд вважає необгрунтованими та зазначає, що відповідно до п. 2.2 договору, товар може передаватись відповідачу партіями, але повний його обсяг повинен бути поставлений в термін, встановлений у п. 2.1 договору. В п. 2.1 договору передбачено, що позивач повинен здійснити поставку товару в узгоджений з відповідачем термін, проте з матеріалів справи не вбачається узгодження між сторонами терміну поставки товару у повному обсязі, крім того, поставка товару не у повному обсязі не звільняє відповідача від його сплати, а також в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача чи претензії щодо неотримання супровідних документів на товар.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 93415,15 грн. правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад 2009", м. Харків (61020, м. Харків, пров. Метизний, 5, код 36374926, р/р 2600206162656 в ПАТ КБ "Правекс-Банк", м. Київ, МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Антік", м. Харків (61020, м. Харків, пров. Метизний, 5, код 36817029, р/р № 2600406162656 в ПАТ КБ "Правекс-банк", МФО 321983) 93 415,51 грн. заборгованості, 934,15 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 10 червня 2011 року.