Рішення № 16471471, 06.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2011 р. Справа № 5023/2498/11

вх. № 2498/11

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Гайдамака А.М. посв.№НОМЕР_1 від 15.09.2010 року,

1-го та 2-го позивача - ОСОБА_1. за дов. №9/1-9-181 від 21.04.2011 року

відповідача - ОСОБА_2. за дов. від 25.10.2010 року,

3-ої особи - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Прокурор Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави. в особі Міністерство освіти та науки України м. Київ, Харківського національного економічного університету, м.Харків

до Харківського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Харків 3-я особа , Центр професійно-технічної освіти №1 м.Харкова, м.Харків

про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та його звільнення

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України м. Київ та Харківського національного економічного університету, м.Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Харківського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Харків 3-я особа , Центр професійно-технічної освіти №1 м.Харкова, м.Харків про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна № 37 від 31.12.2001 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність спірного договору діючому законодавству.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 квітня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 29 квітня 2011 року о 10:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 квітня 2011 року розгляд справи було відкладено на 18 травня 2011 року о 10:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 травня 2011 року розгляд справи було відкладено на 06 червня 2011 року о 10:45 годині.

До господарського суду Харківської області 06.06.2011 року від прокурора надійшла заява (вх.13985), відповідно до якої уточняє свої позовні вимоги та просить суд визнати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності за №37 від 31.12.2001 укладений між центром професійно - технічної освіти №1 м. Харкова та Харківським обласним управлінням Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» недійсним з 02.04.2007 року.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

До господарського суду Харківської області 01.06.2011 року від позивача надійшов лист (вх. 10844), відповідно до якого зазначає, що гуртожиток №2, розташований за адресою:м.Харків, вул.Луї Пастера, 177, було отримано на баланс згідно до акту приймання передачі від 02.04.2011 року.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити їх з підстав викладених у позовній заявою Надав пояснення по суті справи.

Представник позивачів у судовому засіданні на заявлених позовних вимогах наполягає зазначає, що спірне земельну ділянку відповідач звільнив, про що свідчить відповідний акт, з урахуванням чого, просить суд задовольнити позов в частині визнання недійсним договору. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Надав пояснення по суті справи.

Представник 3-ої особи в призначене судове засідання не з'явився, причини не явки у судове засідання суду не відомо, вимог попередньої ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 6113800169152.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву прокурора як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Проведеною прокуратурою Орджонікідзевського району м. Харкова перевіркою встановлено, що 31 грудня 2001 року між центром професійно -технічної освіти №1 м. Харкова, в особі директора Грицун А.І., з одної сторони та Харківським обласним управлінням ВАТ «Державний ощадний банк України», в особі начальника управління Шефеля В.В., з другої сторони укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності за №37.

Відповідно до п.п.1.1. вказаного договору предметом є нежитлове приміщення, площею 26, 12 м.кв., яке розташоване за адресою: 61138 м. Харків, вул. Луї Пастера, 177 на 1 поверсі гуртожитку. Майно передавалося в оренду з метою розміщення філії Ощадбанку №286. Вказане нежитлове приміщення було передане орендарю, про що свідчить акт приймання - передачі від 31.12.2001.

Відповідно до п.п.10.1, 10.6 договору оренди майна №37 від 31.12.2001 договір укладено строком на 1 рік, та діє з 31.12.2001 по 31.12.2002 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Відповідно до п.7.10, 7.11 Статуту центру професійно - технічної освіти №1 м. Харкова навчальне - виробничі, побутові, культурно - освітні, оздоровчо - спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно центру є державної власністю і перебуває у користуванні професійно - технічного закладу освіти. Функції управління державним майном, закріпленим за центром за ефективністю його використання і збереження здійснює Міністерство освіти і науки України. Державне майно, що перебуває у користуванні центру, не підлягає вилученню, передачі іншим організаціям або використане для цілей, що суперечать основним завданням професійно - технічного закладу освіти.

Наказом Міністерства освіти і науки України №23 від 18.01.2007 передано з балансу Центру професійно - технічної освіти №1 м. Харкова на баланс Харківського національного економічного університету гуртожиток, розташований за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 177.

Згідно акту приймання - передачі від 02.04.2007 гуртожиток фактично було передано на баланс Харківського національного економічного університету. Вказаний акт підписано сторонами та погоджений спеціальною комісією з майнових питань міністра освіти і науки України. Цим же актом зафіксовано фактичне використання філією Харківського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» нежитлового приміщення.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає процедуру укладання договору оренди, а також визначає істотні умови. Крім того, відповідно до вимог ст.12 вищезазначеного Закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

До істотних умов договору ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносить: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Так, встановлено, що сторони під час укладення вищевказаного договору оренди не досягли домовленості стосовно такої істотної умови, як забезпечення виконання зобов'язань.

Крім того, згідно з вимогами Декрету Кабінету міністрів України №8-92 від 15.12.1992 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», який діяв на момент укладення даного договору, Міністерства відповідно до покладених на них повноважень, здійснюють контроль за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підприємствами державного майна, що свідчить про необхідність отримання орендодавцем, в нашому випадку Центром професійно - технічної освіти №1 м. Харкова, згоди на укладення договору оренди державного майна.

Як вбачається з матеріалів справи, та як зазначає прокурор у своїй позовній заяві згоду на укладення договору оренди державного майна Центр професійно - технічної освіти №1 м. Харкова у Міністерства освіти і науки України не отримувало, що свідчить про порушення порядку укладення даного договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово зверталось до відповідача з вимогами звільнити спірне займане приміщення. (лист №83/74-498 від 17.11.2009 р., вих.№83/74-565 від 22.12.09 р., №1/11-6329 від 12.07.2010 року). Відповідач вимоги отримував, проте спірне приміщення не звільнив.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У відповідності до ст. 15, 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Аналогічно ст. 20 ГК України передбачає можливість визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом з метою захисту прав і законних інтересів суб'єкта господарювання.

У відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до 203 ЦК України (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину) 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Зазначені положення ЦК України узгоджуються з положеннями ч.1 ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, господарський договір, в т.ч. спірний договір оренди індивідуально визначеного майна № 37 від 31.12.2001 року, може бути визнані недійсними за наявності двох умов: перша - це порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача; друга - це наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

Така правова позиція суду відповідає п.7 та п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, якими передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, прокурор та позивач в силу викладеного та відповідно ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) зобовязані довести за допомогою належних та допустимих доказів факт порушення спірним правочином прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача, а також це наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року за № З-рп/99 визначено, що прокурори та їх заступники пода ють до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступ ник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Із врахуванням того, що “інтереси держа ви” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кож ному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхід ність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

При цьому поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (Рішення конституційного суду України від 08.04.99 р. за № 3 рп/99).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 20 квітня 2011 року, між позивачем та відповідачем було укладено акт приймання передачі орендованого майна. Таким чином, спірне приміщення було повернено на баланс Харківського національного економічного університету, м.Харків. (а.с. 130)

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

В частині розподілення господарських витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 14, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення (вх. 13985) позовних вимог надані прокурором та продовжити розгляд справи з урахуванням цих змін.

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності за №37 від 31.12.2001 укладений між центром професійно - технічної освіти №1 м. Харкова (ідентифікаційний код 25456391) та Харківським обласним управлінням Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 09351600) недійсним з 02.04.2007 року.

Стягнути з Харківським обласним управлінням Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 09351600) на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача - 851011, номер рахунку - 31110095700002, код бюджетної класифікації - 22090200, символ звітності банку - 095) 85,00 грн. державного мита.

Стягнути з Харківським обласним управлінням Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 09351600) на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача - 851011, номер рахунку - 31219264700002, код бюджетної класифікації - 22050003) 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/2798/11 складено та підписано 10.06.2011 року.