Рішення № 16471461, 08.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р. Справа № 5023/3199/11

вх. № 3199/11

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. за дов. № 16 від 29.05.2011 року,

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сезар", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром" м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сезар", м. Харків про стягнення заборгованості за договором №253 О з надання послуг по обслуговуванню орендованого та комунального майна від 04.08.2000 року. В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов"язків за договором №253 О з надання послуг по обслуговуванню орендованого та комунального майна від 04.08.2000 року, щодо повної та своєчасної оплати, з урахуванням чого, просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 квітня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 23 травня 2011 року о 10:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 травня 2011 року розгляд справи було відкладено на 08.06.2011 року о 10:45 годині.

Представник позивача у судовому засіданні на заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, причини не явки у судове засідання суду не відомо, вимог попередньої ухвали суду не виконав. Проте, до господарського суду Харківської області 27.05.2011 року повернулась ухвала від 23.05.2011року, з поштовою довідкою з відміткою "за зазначеною адресою не знаходиться".

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходження відповідача є таким: 61022, м. Харків, площа Свободи, буд.5, Держпром, під.6, к.626 А.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до розяснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

04.08.2000р. між Обласним комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством "Держпром" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сезар" (відповідачем) було укладено Договір № 253 оренди нежитлового приміщення, площею 10,6 кв.м. у будинку Держпром за адресою: м.Харків, м.Свободи, 5, 6 під'їзд, 6 поверх.

Для обслуговування орендованого майна між сторонами 06.02.2008 року було укладено Договір № 253 О з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна.

Відповідно до п.1.1. Договору № 253 О від 06.02.2008 року, Балансоутримувач забезпечує обслуговування, орендованого майна, що знаходиться за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, будинок Держпром, загальною площею 13,06 кв.м., кімната № 110, під'їзд № 6, поверх № 6; а також утримання прибудинкової території, а Орендар відшкодовує витрати Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним загальної площі в цій будівлі.

Відповідно до п.1.2. Договору № 253 О від 06.02.2008 року, Приміщення, зазначене в п. 1.1. Договору, використовується Орендарем згідно договору оренди № 253 від 06 лютого 2008 року.

Відповідно до пункту 2.2. Договору № 253 О від 06.02.2008 року Відповідач повинен перераховувати суму витрат на обслуговування орендованого майна Балансоутримувачу (Позивачу) щомісячно на його розрахунковий рахунок, протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 10 числа поточного місяця по 10 число наступного місяця.

Додатковими угодами № 1 від 10.04.2008 р. до договору з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна № 253 О від 06.02.2008 року; додатковою угодою № 2 від 10.10.2008 р. до договору з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна № 253 О від 06.02.2008 року, додатковоою угодою № 3 від 31.12.2008 р. до договору з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна № 253 О від 06.02.2008 року, додатковою угодою № 4 від 21.04.2009 р. до договору з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна № 253 О від 06.02.2008 року; додатковою угодою № 5 від 08.10.2009 р. до договору з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна № 253 О від 06.02.2008 року, додатковою угодою № 6 від 06.01.2010 р. до договору з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна № 253 О від 06.02.2008 року, додатковою угодою № 7 від 12.04.2010 р. до договору з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна № 253 О від 06.02.2008 року; додатковоою угодою № 8 від 11.05.2010 р. до договору з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна № 253 О від 06.02.2008 року, додатковою угодою № 9 від 14.10.2010 р. до договору з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна № 253 О від 06.02.2008 року був продовжений термін дії договору та вносились зміни по відшкодуванню витрат на обслуговування орендованого майна.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов договору, сума витрат на обслуговування орендованого майна у період оренди Позивачу своєчасно та в повному обсязі не перераховувалась, внаслідок чого заборгованість з суми витрат на обслуговування орендованого майна, що підлягає перерахуванню за період з серпня 2009 р. по жовтень 2010 р. склала 6834,22 грн.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, суд виходить з насупного.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 651, 759, 782, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сезар" (адреса: 61022, м.Харків, пл. Свободи, 5, б. Держпром, під.6, пов.6, П/р 26000301119, в ВАТ «Реал-Банк», м.Харкова, МФО 351588, код ЄДРПОУ 14080563 на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром» (61022, м.Харків, пл. Свободи, 5, б. Держпром, під.9, пов.2, р/р 26006010065216 в АТ „Банк Золоті ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 04014097) суму у розмірі 6834,22 грн., державного мита в розмірі 102,00 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/3199/11 складено та підписано 09.06.2011 року.