Рішення № 16471451, 08.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р. Справа № 5023/2863/11

вх. № 2863/11

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судовогозасідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність від 07.04.2011 року

відповідача - ОСОБА_2., довіреність від 28.03.2011 року

розглянувши справу за позовом ТОВ "Видавничий Дім "Вокруг цвета", м. Харків

до ПП "Фармітек", м. Харків

про виконання договірних зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 12130,00 грн. боргу мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобовязань щодо оплати поставленої позивачем продукції за видатковими накладними № ВП-168 від 22 квітня 2010 року та № ВП-457 від 15 листопада 2010 року. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 20 квітня 2011 року про порушення провадження у справі № 5023/2863/11 розгляд справи було призначено на 25 травня 2011 року.

В судове засідання 25 травня 2011 року позивач зявився, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, надав суду витребувані докази по справі.

Відповідач в призначене засідання суду не зявився, однак через канцелярію суду за вх. № 12591 надав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на відрядження директора та юрисконсульта підприємства-позивача.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, вислухавши думку позивача, визнав його таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 25 травня 2011 року розгляд справи було відкладено на 08 червня 2011 р.

В засіданні суду 08 червня 2011 року позивач позовні вимоги підтримує.

Відповідач проти позову заперечує, письмового відзиву на позов не надав, в засіданні суду вказав про те, що товар відповідачем одержувався за умови реалізації та строк на оплату отриманого товару у відповідача не настав.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За видатковими накладними № ВП-168 від 22 квітня 2010 року на суму 24040 грн. та № ВП-457 від 15 листопада 2010 року на суму 24040 грн. на підставі доручень серія ИАН № 854736/22 від 22.04.2010 р., серія ИАН № 854768/48 від 15.11.2010 р. відповідачем було одержано товари від позивача на загальну суму 48080 грн. Ця обставина підтверджується матеріалами справи, та була визнана відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобовязаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в ч. 1 ст. 642 ЦК України.

Підтвердженням укладання договору між позивачем та відповідачем є видаткові накладні, виписані позивачем, що містять найменування товару, його кількість і ціну, а також реквізити позивача (оферта), та довіреності, що були виписані відповідачем своїм представникам на отримання саме того товару і в тій кількості, що були визначені позивачем в видаткових накладних, а також містять реквізити відповідача (акцепт).

Відповідач частково сплатив вартість поставленого товару, перерахувавши на поточний рахунок позивача 35950 грн.

За таких обставин, відповідачем залишилася несплачена вартість товару в сумі 12130,00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобовязання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем були надані суду докази звернення до відповідача 16 березня 2011 року з вимогою про сплату боргу в розмірі 12130 грн. Така вимога була отримана відповідачем 23.03.2011 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, проте протягом семиденного строку відповідач не виконав свого обовязку.

Твердження відповідача про те, що поставлений позивачем товар був ним отриманий з метою реалізації суд не приймає до уваги, так як дане твердження відповідачем документально не підтверджено. Зауваження відповідача стосовно того, що вимога позивача від 16.03.2011 р. за вих. № 14 за своєю суттю не є вимогою, а є супровідним листом до акту звіряння розрахунків, також не знаходять свого підтвердження, оскільки вказана вимога містить посилання на провочини між сторонами, вказівки на норми права та вимогу (пункт 2) про здійснення оплати.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не сплачена, відповідач не надав на вимогу суду докази виконання своїх зобовязань, та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі 121,30 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Сягнути з ПП "Фармітек", 61166, м. Харків, пр-т Леніна, б. 40 (код ЗКПО 22692263) на користь ТОВ "Видавничий Дім "Вокруг цвета", 61001, м. Харків, пр-т Московський, б. 90-А (код ЗКПО 30513495) 12130 грн. боргу, 121,30 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Калініченко Н.В.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/2863/11 підписано 08 червня 2011 року.