Рішення № 16471441, 07.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р. Справа № 5023/2923/11

вх. № 2923/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - позивача ОСОБА_1, дов. від 11.04.2011 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" ЛТД, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навс", м. Харків

про стягнення 13767,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «СОВА» ЛТД, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 13767,78 грн., у тому числі 12728,43 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 168,54 грн. 3 % річних, 870,81 грн. пені за договором № 17/06/09, укладеним між сторонами 17.06.2009 року, а також витрат на адвокатські послуги у розмірі 1900 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

17.05.2011 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 11108,36 грн. основного боргу, 10,04 грн. 3% річних, 18.93 грн. пені, 1900 грн. витрат на адвокатські послуги, а також зобовязати відповідача повернути нереалізований товар на суму 4513,80 грн.

Крім того, 23.05.2011 року до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача в частині 13488,70 грн. (в межах всіх заявлених позовних вимог).

07.06.2011 року під час судового засідання позивач, в порядку статті 22 ГПК України, відмовився від заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані попередньою ухвалою суду документи не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

17.06.2009 року між ТОВ «СОВА» ЛТД (далі «Постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАВС" (далі «Покупець») було укладено Договір № 2511-08.

Відповідно до умов Договору Постачальник зобовязався передавати в установлений строк у власність Покупця Товари, асортимент, кількість, ціна яких вказується у замовленні, а Покупець зобовязується на підставах Договору приймати та сплачувати поставлені Товари.

Згідно до п. 8.1 Договору Покупець сплачує поставлений товар після реалізації Покупцем кожної одиниці товару третім особам, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника 5 (пятого), 20 (двадцятого) числа кожного місяця.

Згідно з п. 7.1 договору строк реалізації поставленого товару складає 120 днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої договірні зобов'язання виконав в повному обсязі, поставив відповідачеві товар, що підтверджується відповідними накладними, належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобовязання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість наданих позивачем послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 11108,36 грн., яка до цього часу не погашена.

Судом встановлено, що у відповідача залишається поставлений товар на суму 4513,80 грн., який він зобовязаний повернути, так як сплив встановлений строк на реалізацію даного товару, передбачений п. 7.1 Договору.

Відповідно п. 12.1 вказаний договір укладений терміном з 17.06.2009 р. по 17.10.2009 р.

З жовтня 2009 року сторони продовжили свої правовідношення, але вже в спрощеному порядку шляхом виставляння рахунків-фактур, відповідно ч. 1 ст. 181 ГК України, однак Покупець не виконує своїх обов'язків по сплаті послуг Постачальника, що призвело до утворення заборгованості, яка складає 11108,36 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 08.02..2011 року та 22.03.2011 року на адресу відповідача були направлені претензії з вимогою про оплату боргу за договором та повернення нереалізованого товару, але відповідач лише частково погасив утворену заборгованість, у зв'язку з чим несплаченою залишилась сума боргу у розмірі 11108,36 грн., а залишки товару не повернув позивачеві.

Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст. 526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання, своєчасно не оплачував поставлений позивачем товар за договором, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити 3% річних.

Відповідно до пункту 8.2 договору відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 18,93 грн.

Згідно до п. 7.2. договору відповідач зобовязаний повернути позивачеві нереалізований товар, так як не реалізував його в установлений строк 120 днів.

Задля вирішення даного спору та захисту порушених прав, позивач звернувся до адвоката, вартість послуг якого склала 1900,00 грн.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення 11108,36 грн. основного боргу, 10,04 грн. 3% річних, 18.93 грн. пені, 1900 грн. витрат на адвокатські послуги, а також вимогу про зобовязання відповідача повернути нереалізований товар на суму 4513,80 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 137,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 181 ГК України, ст.ст. 1, 12, 22, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

Прийняти відмову позивача від заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "НАВС" (61157, м. Харків, вул. Кривомазівська, 14/35, код 35245740, розрахунковий рахунок 26006839853121 в Банк ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь ТОВ «СОВА» ЛТД (02660, м. Київ, вул.. Червоногвардійська, 22-б, розрахунковий рахунок 26009008100273 в АО «Периус Банк МКБ», МФО 300658) 11108,36 грн. боргу, 10,04 грн. 3 % річних, 18,93 грн. пені, 1900 грн. витрат на адвокатські послуги, витрати по сплаті державного мита у сумі 137,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний __ червня 2011 року