Рішення № 16471371, 06.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2011 р. Справа № 5023/3045/11 (н.р. 42/267-10)

вх. № 3045/11 (н.р. 7127/1-42)

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судовогозасідання Цирук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 834 від 02.03.2011р.). відповідача - не з*явився.

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків

до Приватного підприємства "Група Інформаційно-Інженерної Підтримки", м. Харків

про зобов'язання повернути місце

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Група Інформаційно-Інженерної Підтримки" про стягнення 7132,30 грн., а саме: заборгованості за користування місцем за договором № 4706 від 13.08.2007 у розмірі 945,54 грн., пені за неповну сплату платежів за договором № 4706 від 13.08.2007 у розмірі 197, 32 грн., пені за прострочення повернення місця за договором № 4706 від 13.08.2007 у розмірі 5 989,44 грн. та зобов'язання повернути на підставі акту приймання - передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, Новий міст - вул. Котлова.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.10.2010 у справі № 42/267-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 року позовні вимоги задоволено частково. За рішенням стягнуто з Приватного підприємства "Група Інформаційно - Інженерної Підтримки" на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" заборгованість за щомісячне користування місцем за договором № 4706 від 13.08.2007 у розмірі 945,54 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 102, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якому просило скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 року у справі № 42/267-10 лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання повернути на підставі акту приймання - передачі місце за адресою: м. Харків, Новий міст - вул. Котлова, та прийняти в цій частині нове рішення, яким зобов'язати повернути місце, що знаходиться у комунальній власності, на підставі акту приймання - передачі за адресою: м. Харків, Новий міст - вул. Котлова.

Постановою Вищого господарського суду від 09.02.2011 року у справі №42/267-10 касаційну скаргу Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" задоволено частково. Скасовано рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 року у справі № 42/267-10 в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання повернути на підставі акту прийому - передачі місце за адресою: м. Харків, Новий міст - вул. Котлова, та в цій частині направлено справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2011 року було порушено провадження у справі №3045/11, розгляд справи призначено на 16.05.2011 року о 10:30.

Справа розглядалась з відкладенням розгляду справи до 25.05.2011 року та до 06.06.2011 року, у зв*язку із неявкою представника відповідача в судові засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 06.06.2011 року підтримує заявлені позовні вимоги, за вх.№12242 від 20.05.2011 року через канцелярію господарського суду надав пояснення стосовно заявлених позовних вимог, в яких посилається на те, що договір № 4706 від 13.08.2007 року зобов'язує відповідача повернути місце за актом прийому - передачі, тому відповідач зобов'язаний, згідно з умовами договору, направити позивачу акт прийому - передачі, а позивач в свою чергу, шляхом зіставлення фактичного стану об'єкта з відомостями, що містяться в зазначеному акті, перевіривши фактичну відповідність, підписавши його, підтвердить належне виконання відповідачем зазначеного зобов'язання відповідно до договору.

Представник відповідача в судове засідання 06.06.2011 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

13 серпня 2007 року між комунальним підприємством ''Міський інформаційний центр" (позивач) та приватним підприємством "Група Інформаційно-Інженерної Підтримки" (відповідач) було укладено договір № 4706 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (далі - Договір). Відповідно до Договору та Акту прийому-передачі від 13 серпня 2007 року до Договору позивач надав в експлуатацію відповідачу місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - кронштейн на опорі (1,20x1,80x2) за адресою: м. Харків, Новий міст - вул. Котлова, строком з 13 серпня 2007р. по 31 грудня 2007р. (п.1.4 Договору).

26.04.2011 року відповідач звернувся до позивача з заявою, щодо надання дозволу на розміщення спеціальної конструкції, в якій самостійно відповідачем зазначено місце розміщення - кронштейн на опорі (лайтбокс) за адресою Новий міст - вул.Котлова. До даної заяви додана схема розташування місця для розміщення спеціальної конструкції, на якій точно визначено місцезнаходження опори.

На підставі Довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 23.04.2007р. відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції: кронштейн на опорі 1,20х1,80х2 за адресою: м. Харків, Новий міст - вул. Котлова на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.

Крім того, на підставі заявки відповідача № 730-з від 26.04.2007р., позивачем складений акт вибору місця № 7523, який затверджений начальником управління містобудування та архітектури, яким також чітко визначено місце для розміщення спеціальної конструкції.

05.09.2007 року на підставі Рішення виконкому ХМР "Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами" № 892 від 05.09.07р. відповідач отримав дозвіл на розміщення зовнішньої реклами - кронштейн на опорі (1,20x1,80x2) на місці за адресою: м. Харків, Новий міст-вул. Котлова.

Згідно до умов Договору № 4706 від 13.08.2007р., а саме: п.п. 3.4.6., 4.1., 4.5. Договору та Додатку № 1 до Договору відповідач зобов'язаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, у розмірі 233,28 грн., у т.ч. ПДВ 20%.

Відповідач не здійснював оплату за користування місцем, у зв'язку з чим за період з серпня 2007р. (з дати отримання місця в користування) по 31.12.2007р. (до строку, визначеного договором) виникла заборгованість у загальній сумі 945,54 грн., яка була стягнута за рішенням господарського суду Харківської області від 18.10.2010 у справі № 42/267-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 року та залишеною без змін в цій частині Постановою Вищого господарського суду від 09.02.2011 року.

Постановою Вищого господарського суду від 09.02.2011 року у справі №42/267-10 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 року у справі № 42/267-10 саме в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання повернути на підставі акту прийому - передачі місце за адресою: м. Харків, Новий міст - вул. Котлова, та в цій частині направлено справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Відповідно до вимог ст.35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Розглянувши позовну вимогу позивача щодо зобов'язання відповідача повернути місце за актом приймання-передачі , судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п.8.1.6. Договору № 4706 від 13.08.2007р. цей договір припиняє свою дію по закінченню строку дії Договору.

Як вбачається з матеріалів справи та з умов договору, станом на 31 грудня 2007 року Договір № 4706 від 13.08.2007р. вважається таким, що припинив свою дію.

Відповідно до п.5.1. Договору №4706 від 13.08.2007р.: "Протягом семи календарних днів після припинення дії Договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1., 8.3. Договору, "Користувач" зобов'язаний звільнити надані в користування місця і передати їх "КП". Повернення місць, наданих в користування, здійснюється "Користувачем" на підставі Актів прийому-передачі, які складаються „Користувачем" та підписуються уповноваженими представниками "КП" та "Користувача".

Відповідно до п.5.2 Договору № 4706 від 13.08.07 р. "Місця вважаються фактично повернутими "КП" з моменту підписання Актів прийому-передачі".

Як стверджує позивач, в прушення умов діючого законодавства України та умов договору відповідачем ПП "Група Інформаційно-Інженерної Підтримки" після припинення дії Договору не повернуто за актом прийому-передачі місце, яке йому надавалося в користування, що також, як встановленно матеріалами справи не заперечується відповідачем.

Посилання відповідача ПП "Група Інформаційно-Інженерної Підтримки" на те, що на даний час на вказаному місці розташований знак дорожнього руху, а отже фактично вказане місце знаходиться в користуванні у іншої особи, а не у відповідача, а тому відповідач не має змоги повернути вказане місце та виконати належним чином умови договору, господарський суд не приймає до уваги та вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Також у відповідності до п. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і не господарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями. Виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених законодавством України.

Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення у передбачений законом або договором спосіб.

Позивачем до матеріалів справи в підтвердження своєї позиції по справі, надано складений КП "МІЦ", м. Харків Акт від 27 травня 2011 року, що затверджений начальником департаменту зовнішньої реклами КП "Міський інформаційний центр", яким встановлено та затверджено факт відсутності будь - якої конструкції на місці, що знаходиться у комунальній власності, яке було передано в користування ПП "Група Інформаційно-Інженерної Підтримки", за договором №4706 від 13.08.2007 року, за адресою: м. Харків, Новий міст - вул. Котлова (у судовому засіданні досліджена фотографія, зроблена позивачем).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обовязок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких предявлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Господарський суд зазначає, що договір № 4706 від 13.08.2007 року укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, а тому має обов*язкову силу насамперед для самих сторін. Будучи пов*язаними взаємними правами та обов*язками, сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов*язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Як встановлено вище, договір № 4706 від 13.08.2007 року припинив свою дію, проте, відповідач у встановленому договором порядку та строки після припинення дії договору не передав за актом приймання-передачі надане в користування місце, в судовому порядку не спростував та не надав доказів того, що на вказаному місці за адресою: м. Харків, Новий міст - вул. Котлова розташований знак дорожнього руху, а тому фактично вказане місце знаходиться у користуванні у іншої особи, що позбавляє його можливості передати вказане місце відповідно до умов договору, за таких обставин, позовні вимоги позивача щодо зобовязання відповідача повернути на підставі акту прийому-передачі місце, яке знаходяться у комунальній власності та було надане відповідачу для розміщення спеціальної конструкції за адресою: м. Харків, Новий міст - вул. Котлова являються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати Приватне підприємство "Група Інформаційно - Інженерної підтримки" (м. Харків, Дзержинський р-н, вул.Серпова, 4, код 32867139 р/р 2600801300690 в ХФ ВАТ «Укрпромбанк», МФО 350686) повернути Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр-т. Леніна, 38, оф. 618, р/р 2600030114375 в АТ "Банк Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) на підставі Акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, Новий міст - вул. Котлова.

Стягнути з Приватного підприємства «Група Інформаційно Інженерної підтримки« (м.Харків, Дзержинський р-н, вул.Серпова, 4, код 32867139, р/р 2600801300690 в ХФ ВАТ «Укрпромбанк», МФО 350686) на користь Комунального підприємства „Міський інформаційний центр” (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф.618, р/р 2600030114375 в АТ „Банк Золоті ворота” м. Харків, МФО 351931, код 32135675) 85,0 грн. державного мита.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Задорожна І.М.

Повне рішення складено 10.06.11