Рішення № 16471345, 06.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2011 р. Справа № 5023/2865/11

вх. № 2865/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 дов. б/н від 18.05.2011 року;

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона - Сервіс" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків

про стягнення коштів в розмірі 106683,04грн., за договором №22/07 від 22.07.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Корона- Сервіс”, м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМСНАБ”90569,18 грн. основного боргу, 535,97 грн. 3% річних, 6520,98 грн. пені, 9056,91 грн. штрафу та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 квітня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 10 травня 2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 травня 2011 р. Було відкладено розгляд справи на 23 травня 2011 р.

23 травня 2011 р. позивач надав до суду уточнений розрахунок до позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 травня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 06 червня 2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 90569,18 грн. основного боргу, 535,97 грн. 3% річних, 6520,98 грн. пені, 9056,91 грн. штрафу та судові витрати.

Представник відповідача у судове засідання не з”явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини няевки суду не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

22 липня 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ”Корона- Сервіс”, м. Харків, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОМСНАБ”(відповідач) був укладений договір № 22/07, у відповідності до умов якого позивча зобов”язався передати товар у власність по найменуванням, у кількості і по цінам, зазначеним в накладних , а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його. Пунктом 3.2 договору передбачені умови розрахунку, який здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача, або шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства протягом 21 календарних днів з моменту одержання товару. Пунктами 7.1 та 7.2 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з 22 липня 2010 р. та діє до 31 грудня 2010 р. Якщо по закінченню терміна дії договору жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання, то договір автоматично пролонгується на той же строк, на тих же умовах.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставдено відповідачу товар на загальну суму 92887,48 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ БК-115-06161/1 від11.11.10 р., БК-115-06160/1 від 11.11.10 р., БК-115-06159/1 від 11.11.10 р., БК-115-06158/1 від 11.11.10 р., БК-115-06157/1 від 11.11.10 р., БК-115-06156/1 від 11.11.10 р., БК-115-06155/1 від 11.11.10 р., БК-115-06154/1 від 11.11.10 р., БК-115-06153/1 від 11.11.10 р., БК-115-06419/1 від 21.12.10 р., БК-115-06418/1 від 21.12.10 р., БК-115-06416/1 від 21.12.10 р., БК-115-06417/1 від 21.12.10 р.., БК-115-06415/1 від 21.12.10 р., БК-115-06414/1 від 21.12.10 р., БК-115-06413/1 від 21.12.10 р., БК-115-06412/1 від 21.12.10 р., БК-115-06411/1 від 21.12.10 р., БК-115-06410/1 від 21.12.10 р.., БК-115-06409/1 від 21.12.10 р., БК-115-06409/1 від 21.12.10 р., БК-115-06409/1 від 21.12.10 р., БК-115-06409/1 від 21.12.10 р., БК-115-06409/1 від 21.12.10 р., БК-115-06408/1 від 21.12.10 р., БК-115-06407/1 від 21.12.10 р., БК-115-06406/1 від 21.12.10 р., БК-115-06405/1 від 21.12.10 р., БК-115-06420/1 від 21.12.10 р., БК-115-06404/1 від 21.12.10 р., БК-115-06403/1 від 21.12.10 р., БК-115-06500/1 від 30.12.10 р., БК-115-06498/1 від 30.12.10 р., БК-115-06551/1 від 06.01.11 р., БК-115-06553/1 від 06.01.11 р., БК-115-06555/1 від 06.01.11 р., БК-115-06557/1 від 06.01.11 р., БК-115-06559/1 від 06.01.11 р., БК-115-06563/1 від 06.01.11 р., БК-115-06565/1 від 06.01.11 р., БК-115-06567/1 від 06.01.11 р., БК-115-06568/1 від 06.01.11 р., БК-115-06566/1 від 06.01.11 р., БК-115-06564/1 від 06.01.11 р., БК-115-06552/1 від 06.01.11 р., БК-115-06554/1 від 06.01.11 р., БК-115-06556/1 від 06.01.11 р., БК-115-06560/1 від 06.01.11 р., БК-115-06561/1 від 06.01.11 р., БК-115-06562/1 від 06.01.11 р., БК-115-06598/1 від 12.01.11 р., БК-115-06595/1 від 12.01.11 р., БК-115-06606/1 від 12.01.11 р., БК-115-06607/1 від 12.01.11 р., БК-115-06602/1 від 12.01.11 р., БК-115-06593/1 від 12.01.11 р., БК-115-06592/1 від 12.01.11 р., БК-115-06605/1 від 12.01.11 р., БК-115-06600/1 від 12.01.11 р., БК-115-06597/1 від 12.01.11 р., БК-115-06596/1 від 12.01.11 р., БК-115-06609/1 від 12.01.11 р., БК-115-06604/1 від 12.01.11 р., БК-115-06603/1 від 12.01.11 р., БК-115-06594/1 від 12.01.11 р., БК-115-06599/1 від 12.01.11 р., БК-115-06601/1 від 12.01.11 р., БК-115-06608/1 від 12.01.11 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств.

Як було вже вищезазначено, сторонами був узгоджений строк оплати товару- протягом 21 календарних днів з моменту одержання товару.

Відповідач в обумовлений договором строк не розрахувався, проте частково повернув товар на суму 2318,3 грн., що підтверджується накладними на повернення №№ П-00000160 від 24.01.11 р., 44000077 від 24.01.11 р., 49000046 від 24.01.11 р., 64 від 24.01.11 р., 47000068 від 24.01.11 р., 42000085 від 24.01.11 р., 45000080 від 24.01.11 р., які підписані сторонами та скріплені печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією від 16.02.11 р. з вимогою погасити заборгованість в розмірі 90569,18 грн., яка виникла за договором № 22/07 від 22.07.10 р., в строк до 25 лютого 2011 р. Належним чином засвідчена копія вказаної претензії додана до матеріалів справи з відміткою про отримання з боку відповідача.

Проте, відповідач на вимогу не відреагував та за товар не розрахувався.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов”язань за договором щодо повної та своєчасної оплати товару, у нього виникла заборгованість в сумі 90569,18 грн.(основний борг), що і стало підставою позивчу для звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 90569,18 грн. правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 2083,08 грн. та 3% річних у сумі 535,97 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

Згідно до ст.ст.193,198 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за порушення строків оплати за товар з відповідача стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості несплаченої суми за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10% від вартості несплаченої суми.

Таким чином, сторони, уклавши вказаний договір, як вже було вищезазначено чітко визначили порядок розрахунків- протягом 21 календарних днів з моменту одержання товару, та відповідальність за порушення договірних зобов"язань- у вигляді стягнення пені 0,1% від вартості несплаченої суми за кожний день прострочення та при затримці оплати вартості понад 30-ть днів, крім пені, передбаченої п. 4.2 цього договору, сплачує продавцеві штраф у розмірі 10% від вартості несплаченої суми.

Суд зазначає про те, що у відповідності до ст.627 ЦК України, в якій вказано: відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору : сторони мають право врегулювавти ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов"яковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань у відповідності до умов укладеного між сторонами договору № 22/07 від 22.07.10 р., а саме відповідач повинен був здійснити розрахунок протягом 21 календарних днів з моменту одержання товару ,проте і на теперешній час зобов"язання відповідачем не виконано в порушення вимог ст.629 ЦК України, враховуючи передбачену сторонами у договорі відповідальність у вигляді стягнення пені та при затримці оплати вартості понад тридцять днів покупець, крім пені, передбаченої п.13.1 цього договору, сплачує продавцеві штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 2769,19 грн. та штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань у розмірі 9056,91 грн. підлягають задоволенню, як правомірні та обгрунтовані.

В решті пені в сумі 3751,79 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525,526,610,611,612, ч.2 ст.625 , 627,629 ЦК України, ст.ст.193, 198, ГК України, ст.ст. 32,33,43,44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМСНАБ”(61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, р/р № 26006996106226 в філії ПАТ “ПУМБ” в м. Харкові, МФО 350385, код ЄДРПОУ 24124416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Корона- Сервіс”, м. Харків,(61036, м. Харків, вул. Морозова, 11, код ЄДРПОУ 30639703) 90569,18 грн. основного боргу, 535,97 грн. 3% річних, 2769,19 грн. пені, 9056,91 грн. штрафу , 1029,31 грн. державного мита та 227,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 3751,79 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст Рішення підписано 07 червня 2011 року.