Рішення № 16471324, 01.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2011 р. Справа № 5023/1901/11

вх. № 1901/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. (дов. №1 від 04.01.2011 року);

відповідача -ОСОБА_2. (дов. №ВМХ 103243 від 07.07.2010 року);

розглянувши справу за позовом Житлово - комунального експлуатаційного управління, смт. Есхар Чугуївського району Харківської області

до Приватного підприємця "ОСОБА_3.", с. Волохів Яр Чугуївського району Харківської області

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача- Фізична особа підприємець ОСОБА_4, смт. Есхар Чугуївського району Харківської області

про стягнення 8959,74грн. за договорами на користування комунальними послугами

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Житлово - комунальне експлуатаційне управління, смт. Есхар, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Приватного підприємця ОСОБА_3., с. Волохів Яр, вартості послуг водовідведення та водопостачання в сумі 7120,97 грн., 1371,84 грн. інфляційних витрат, 466,93 грн. 3% річних та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договорів від 02.10.06 р. та від 01.12.06 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати послуг.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 березня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11 квітня 2011 р.

11 квітня 2011 р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд залучити до участі у справі в якості 3-ої особи- Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 квітня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 27 квітня 2011 р. Клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4. задоволено та залучено Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2) до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 квітня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 17 травня 2011 р.

Відповідно до ч.3 ст. 2-1 ГПК України, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Згідно протоколу повторного розподілу справи між суддями від 17.05.11 (обгрунтування проведення повторного автоматичного розподілу справи: хвороба), для розгляду справи №5023/1901/11 було призначено суддю Смірнову О.В.

11 травня 2011 р. відповідач надав до суду документи, які долучені до матеріалів справи.

11 травня 2011 р. відповідач надав заперечення на позовну заяву, в яких проти позову заперечував, та зазначив, що між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено договір оренди нерухомого майна , а ним, в свою чергу, укладено договір суборенди між ОСОБА_3 та ФО-П ОСОБА_4., який був погоджений з відповідачем, як з власником приміщення, відповідно до якого зобов"язано ФО-П ОСОБА_4. сплачувати самостійно усі комунальні платежі в усі установи. Крім того, позивачем всі претензії щодо несплати за спожиті послуги направлялись ФО-П ОСОБА_4., як до абонента за договором про надання комунальних послуг, жодних квитанцій чи претензій до відповідача не надходило.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 травня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 23 травня 2011 р.

23 травня 2011 р. позивач надав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи № 5023/1901/11 на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 травня 2011 р. було задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду справи, продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст. 69 ГПК України, на 15-ть календарних днів до 05 червня 2011 р. та відкладено її розгляд на "01" червня 2011 р.

01 червня 2011 р. позивач надав доповнення до позовної заяви, в яких зазначив, що 23 березня 2010 р. було знято показники засобу обліку згідно акту прийомки- передачі показників засобів обліку, за підписом позивача та 3-ої особи, після чого 3- особі було надано рахунок на сплату боргу, та 17.01.11 р. на адресу відповідача було направлено претензію № 1 на суму 7120,97 грн. та розрахунок заборгованості, яка залишена без розгляду. Позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 7120,97 грн. заборгованості, 1371,84 грн. інфляційних витрат, 466,93 грн. 3% річних та судові витрати.

01 червня 2011 р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залучення ФО-П ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 7120,97 грн. заборгованості, 1371,84 грн. інфляційних витрат, 466,93 грн. 3% річних та судові витрати.

Представник відповідача проти позову заперечував та наполягав на тому, що вказана заборгованість повинна бути стягнута з 3-ої особи.

Представник 3-ої особи проти позову заперечував, та посилався на те, що ніяких договорів з позивачем не укладав, у зв"язку з чим відсутні будь-які підстави для сплати послуг.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

У заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

При цьому, відповідач, в порушення статті 27 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві про залучення третьої особи до справи не зазначив на яких підставах її належить залучити або допустити до участі у справі і на чиєму боці.

Слід зазначити, що відповідно до п. 7 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 р. № 02-5/422 "Про судове рішення" за наявності у справі третіх осіб у вступній та описовій частинах рішення згідно зі статтями 26 та 27 Господарського процесуального кодексу України повинен бути точно вказаний їх статус з самостійними вимогами щодо предмета спору чи без таких.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про залучення ФО-П ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

У судовому засіданні 01 червня 2011 року оголошено перерву до 03 червня 2011 року до 10 год. 30 хв.

03 червня 2011 року судове засідання було поновлено та продовжено.

03.06.2011 р. представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 7120,97 грн. заборгованості, 1371,84 грн. інфляційних витрат, 466,93 грн. 3% річних та судові витрати. Крім того, представником позивача надано клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив стягнути заборгованість з 3-ої особи. Крім того, представником відповідача надано клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

Третя особа не скористалася своїм правом на участь в судовому засіданні та після перерви не з*явилася в призначене судове засідання, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання учасникам процесу доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

02.10.2006 р. між Житлово-комунальним експлуатаційним управлінням (позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (відповідач) був укладений договір від на користування комунальними послугами (каналізація) та 01.12.2006 р. між Житлово-комунальним експлуатаційним управлінням та кафе "Росинка" в особі ОСОБА_3 укладений договір на користування комунальними послугами (водоспоживання) за адресою: АДРЕСА_2

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договорів передбачено, що розрахунковий період з 1 по 25 число поточного місяця. В разі ненадання абонентом даних по водовідведенню ЖКЕУ, проводити розрахунки за попередній період; розрахунки за комунальні послуги здійснюються в грошовій формі відповідно рахунку, сума якого визначається виходячи з обєму стоків (по даними водомірного лічильника) за місяць, помножений на тариф 7,40 грн./м3., по водоспоживанню з показників водомірного лічильника за місяць, помножений на тариф 4,78 грн/м3.; в разі зміни діючих тарифів, плата за комунальні послуги відповідно перераховується, починаючи зі строку дії нових тарифних ставок.

У п. 5. договорів зазначено, що договір від 2.10.2006 р. укладається на строк до 02 жовтня 2010 р., а договір від 1.12.2006 р. укладений без визначення строку, договори набирають чинності з дня їх підписання і вважаються щорічно продовженими, якщо за місяць до завершення строку не надійде заяв однієї з сторін про відмову від цього договору або його перегляду.

Позивачем були виставлені до оплати відповідачу рахунки-фактури.

Позивач у позовній заяві зазначає, що розрахунок вартості послуг є на підставі діючих тарифів, затверджених Есхарівської селищної ради та показників вузлу обліку. Початкові показники вузлу обліку- 00321, кінцеві- 00609.

Позивач вказує на те, що 23.03.10 р. було складено акт прийому - передачі показників лічильника води, підписаний обома сторонами, де загальний об"єм використаних послуг становить 288 м3.

Крім того, позивач посилається на те, що було знято показники засобу обліку згідно акту приоймки-передачі показників засобів обліку, та із-за неможливості встановити час веденння своєї діяльності 3-ою особою період виникнення заборгованості було взято на підставі службової записки головного інженера ЖКЕУ ОСОБА_5. від 31.12.07 р., після чого третій особі було надано рахунок на сплату боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 від 17.01.11 р. з вимогою перерахувати грошові кошти у розмірі 7120,97 грн. за комунальні послуги згідно договорів від 02.10.06 р. та від 01.12.06 р., що підтверджується поштовим повідомленням та описом вкладення.

Проте відповідач не відреагував на вказану претензію та грошові кошти не перерахував.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач також обгрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на договір б/н оренди нежитлового приміщення від 15.11.07 р., який був укладений між відповідачем (орендодавець) та ФО-П ОСОБА_3 (орендар), за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 402, 9 кв.м., які належать орендодавцю на праві власності, а орендар зобов"язується прийняти приміщення на умовах, передбачених цим договором. Крім того, позивач посилається на договір суборенди будинку від 20.11.07 р., укладений між ФО-П ОСОБА_3 (орендодавець) та ФО-П ОСОБА_4. (орендар), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння наступну споруду: об"єкт, що орендується, будівля магазину № 1, що знаходиться у АДРЕСА_2, Чугуївський район, Харківська область, загальна площа - 402,9 кв.м. з підсобними спорудами. Відповідно до п. 7.1 договору, орендар зобов"язується сплачувати самостійно усі комунальні платежі в усі установи.

Суд, вважає вказані посилання позивача безпідставними, оскільки укладенння договору з 3-ою особою не звільняє відповідача від своїх зобов"язань за договорами від 02.10.06 р. та від 01.12.06 р. щодо сплати комунальних послуг, крім того, вказаний договір від 20.11.07 р. не був узгоджений з позивачем, та ним не були внесені зміни до основних договорів від 02.10.06 р. та від 01.12.06 р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 7120,97 грн. правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 1371,84 грн. та 3% річних у сумі 466,93 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити

Стягнути з Приватного підприємця "ОСОБА_3.", с. Волохів Яр Чугуївського району Харківської області (АДРЕСА_3, паспорт НОМЕР_1, виданий 11.06.1998 р. Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області, код НОМЕР_2) на користь Житлово - комунального експлуатаційного управління (63524, Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. Леніна, № 17, р/р № 260043011474 у Чугуївському відділенні 2834 ВАТ "Держощадбанк", МФО 350222, код ЄДРПОУ 33867035) вартість послуг з водовідведення та водопостачання в сумі 7120,97 грн., 1371,84 грн. інфляційних витрат, 466,93 грн. 3% річних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст Рішення підписано 07 червня 2011 року.