Рішення № 16471311, 31.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2011 р. Справа № 5023/2525/11

вх. №

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судовогозасідання Волощук К.В.

за участю представників сторін:

прокурора - ОСОБА_1., за посвідченням №110 від 25.06.2010 р.,

позивача - ОСОБА_2., за довіреністю №145 від 09.09.2010 р.,

відповідача - не з`явився,

розглянувши справу за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвіс - Інжиніринг", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвіс - Інжиніринг" в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі, у сумі 6582,30 грн. за договором оренди №4200-Н від 28.08.09 р. Судові витрати покласти на відповідача.

17.05.11 р. прокурор надав суду заяву (уточнення позовних вимог) в якій виправив описку в назві відповідача, замість "Іжиніринг" - "Інжиніринг".

В судовому засіданні 31.05.11 р. представник прокуратури підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих уточнень.

Представник позивача в судовому засіданні 31.05.2011р. підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих уточнень.

Представник відповідача в судове засідання 31.05.2011 р. не з`явився, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвала суду, направлена на адресу відповідача, за адресою, що вказана у витягу з ЄДРПОУ від 04.05.11 р. (а.с. 38) (м. Харків, пр. Леніна, 36, кв. 90), що підтверджується відміткою канцелярії суду на зворотньому боці ухвали.

Відповідно до п. 3.6Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 11.04.2011 року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

28 серпня 2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Обвіс-Інжиніринг» (відповідач по справі) було укладено договір оренди № 4200-Н, відповідно до пункту 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення кімнати №№3,4,6,7,8 коридор 1, коридор 2 на першому поверсі 3-х поверхового адміністративного будинку (інв. №35801) площею 120,80 кв.м., за адресою: м. Харків, Весніна, 7, що знаходяться на балансі Українського державного науково дослідного вуглехімічного інституту.

Факт передачі приміщень в оренду підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання передачі, підписаним сторонами 28.08.2009 р.

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. №786 (зі змінами) (далі Методика розрахунку) з урахуванням результатів конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) липень 2009 р. 5057,94 грн. (згідно Додатку №2).

Орендна плата за перший місяць оренди серпень 2009 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень 2009 р.

Відповідно до п. 3.2. договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.6. договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 70%, на рахунок визначений балансоутримувачем 30%.

Відповідно до п. 3.7. договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір діє з 28 серпня 2009 р. до 28 липня 2012 року.

У відповідності до п. 5.3. договору орендар зобовязується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в звязку з чим виникла заборгованість по орендній платі, яка станом на 24.03.11 р. склала 6582,30 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

17.05.11 р. представником позивача було надано суду довідку щодо підтвердження часткової сплати відповідачем заборгованості по договору оренди, відповідно до якої орендарем сплачена заборгованість по орендній платі, в сумі 2000,00 грн., відповідно до платіжного доручення №626 від 04.04.11 р. до моменту подачі позовної заяви до суду.

Отже, на дату подачі позову заборгованість в сумі 2000,00 грн. відсутня.

Відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

А тому, господарський суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2000,00 грн.

Отже, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача з орендної плати складає 4582,30 грн.

Станом на час розгляду справи відповідач суду документів сплати боргу не надав.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати орендної плати за договором оренди №4200-Н, який був укладений між сторонами по справі 28.08.2009 р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором оренди №4200-Н від 28.08.2009 р. у сумі 4582,30 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 4582,30 грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропойційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16, 526, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 198, ч. 3 ст. 285, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіс-Інжиніринг» (61003, м. Харків, пр. Леніна, 66, кв. 90, ідентифікаційний код 33411928) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337) 4582,30 грн. основного боргу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіс-Інжиніринг» (61003, м. Харків, пр. Леніна, 66, кв. 90, ідентифікаційний код 33411928) на користь Державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 71,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіс-Інжиніринг» (61003, м. Харків, пр. Леніна, 66, кв. 90, ідентифікаційний код 33411928) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003,символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 164,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позову про стягнення 2000,00 грн. провадження припинити.

Суддя Рильова В.В.

Справа № 5023/2525/11

Повний текст рішення підписано 06.06.11 р.