Рішення № 16471247, 01.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2011 р. Справа № 5023/2440/11

вх. №

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Сальнікова Г.І.

суддя Лаврова Л.С.

суддя Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Альошина К.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - за первісним позовом- ОСОБА_1., довіреність № 16 від 30.12.10 р.;

відповідача за первісним позовом- ОСОБА_2, довіреність № 20/04/11;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки

до Приватного підприємства "Юран-Холдинг", м. Харків

про про стягнення 800246,56 грн.,, за договором поступки права вимоги № 341 від 10.09.2008 року

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення зПриватного підприємства "Юран-Холдинг", м. Харків, 634557,02 грн. основної заборгованості, 38920,60 грн. 3% річних, 126770,94 грн. інфляційних втрат та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання за договором поступки права вимоги № 341.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 квітня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 квітня 2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 16 травня 2011 р.

13 травня 2011 р. представник відповідача надав до суду клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 5023/2440/11.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 травня 2011 р. було задоволено клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи № 5023/2440/11 у складі трьох суддів.

Розпорядженням господарського суду Харківської області від 16 травня 2011 р. було призначено для розгляду справи № 5023/2440/11 колегію суддів у складі: головуючий суддя Сальнікова Г.І., судді Лаврова Л.С. та судді Смірнова О.В.

16 травня 2011 р. відповідач у справі- Приватне підприємство "Юран-Холдинг", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, в якій просить суд визнати договір поступки права вимоги № 341 від 10.09.08 р., укладений між позивачем та відповідачем, недійсним.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 травня 2011 р. було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 5023/2440/11 зустрічний позов Приватного підприємства "Юран-Холдинг", м. Харків, до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки, про визнання договору поступки права вимоги № 341 від 10.09.08 р. недійсним та розгляд зустрічного позову призначено сумісно з первісним позовом на "30" травня 2011 р.

16 травня 2011 р. відповідач за первісним позовом надав до суду клопотання, в якому просив суд витребувати у позивача наступні документи: акти звірки взаєморозрахунків за договором продажу теплової енергії № 503 від 13.08.01 р., за договором на переробку палива в теплову енергію № 402 від 19.10.07 р., за договором поставки пом"якшеної води для підживлення теплових мереж № 396 від 16.10.07 р.; докази направлення до Обласного комунального підприємства теплових мереж повідомлення про зміну кредитора в зобов"язанні; докази передачі новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення; договір продажу теплової енергії № 503 від 13.08.01 р.

Судова колегія, розглянувши вказане клопотання, вважає необхідним відмовити у його задоволенні, оскільки воно не доведено належними доказами та позбавлено достатнього обгрунтування.

16 травня 2011 р. відповідач за первісним позовом надав до суду клопотання про проведення судово- бухгалтерської експертизи, в якому навів коло питань, які вважає за необхідне поставити на вирішення експерта, яке було прийнято судом до розгляду.

30 травня 2011 р. позивач за первісним позовом надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому заперечував проти зустрічних позовних вимог, та зазначив, що умови договору відступлення права вимоги про порядок розрахунків між первісним та новим кредитором в даному випадку не є істотними, та сторонами спірного договору належним чином узгоджено порядок виконання зобов"язань в частині оплати вартості відступленого права вимоги.

В судовому засіданні 30 травня 2011р . було оголошено перерву до 01 червня 2011 р.

31 травня 2011 р. відповідач за первісним позовом надав до суду клопотання, в якому просив суд витребувати у позивача наступні документи: акти звірки взаєморозрахунків за договором продажу теплової енергії № 503 від 13.08.01 р., за договором на переробку палива в теплову енергію № 402 від 19.10.07 р., за договором поставки пом"якшеної води для підживлення теплових мереж № 396 від 16.10.07 р.; докази направлення до Обласного комунального підприємства теплових мереж повідомлення про зміну кредитора в зобов"язанні; докази передачі новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення; первинні документи, що перелічені в акті звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримував первісні позовні вимоги, проти зустрічних позовних вимог заперечував.

Представник відповідача за первісним позовом проти первісних позовних вимог заперечував, зустрічні позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача за первісним позовом про витребування додаткових документів, колегія суддів відмовляє відповідачу в його задоволенні, оскільки відповідач згідно ст. 38 ГПК України не зазначив обставин, що перешкоджають їх наданню та вважає подане клопотання засобом затягування судового процесу та прийняття рішення.

Розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом про призначення судово- бухгалтерської експертизи, судова колегія вважає його безпідставним і необгрунтованим та дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

10 вересня 2008 р. між Публічним акціонерним товариством "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки, (позивач за первісним позовом) та Приватним підприємством "Юран-Холдинг", м. Харків,(відповідач за первісним позовом) був укладений договір поступки права вимоги № 341, у відповідності до умов якого позивач уступає, а відповідач приймає на себе право на вимоги, належне позивачу та стає кредитором за наступними договорами, укладеними між позивачем та Обласним комунальним підприємством теплових мереж: договором продажу теплової енергії № 503 від 13.08.01 р. на суму 330763,18 грн., договором на переробку палива в теплову енергію № 402 від 19.10.07 р.- на суму 590712,71 грн., договором поставки пом"якшеної води для підживлення теплових мереж № 396 від 16.10.07 р. на суму 48081,13 грн., тобто усього на суму 969557,02 грн. Відповідно до п. 2.1 договору, передбачена цим договором уступка права вимоги по зобов"язанням боржника від первісного кредитора визначена сторонами у сумі 969557,02 грн. Пунктом 2.2 договору передбачено, що вартість відступленого права вимоги визначається сторонами в сумі 969557,02 грн., яка підлягає компенсації відповідачем за первісним позовом позивачу незалежно від виконання зобов"язань боржником на протязі 180 календарних днів з моменту підписання договору шляхом перерахування відповідачем грошових коштів в сумі, вказаній в п. 2.1 та 2.2 договору, на розрахунковий рахунок позивача або шляхом погашення іншим, не забороненим законодавством, способом по взаємній домовленності сторін. Пунктом 6.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом направив на адресу Обласного комунального підприємства теплових мереж повідомлення № 07-19/1687 від 17.09.08 р. про відступлення права вимоги відповідачу на загальну суму 969557,02 грн. за договором продажу теплової енергії № 503 від 13.08.01 р., договором на переробку палива в теплову енергію № 402 від 19.10.07 р. та за договором поставки пом"якшеної води для підживлення теплових мереж № 396 від 16.10.07 р.

Як було вищезазначено, сторони в договорі встановили строк оплати за договором поступки- на протязі 180 календарних днів з моменту підписання договору.

Проте, відповідач за первісним позовом виконав свої зобов"язання неналежним чином та перерахував позивачу грошові кошти лише частково у сумі 335000 грн.

Як свідчать матеріали справи, сторони уклали між собою акт звірки взаєморозрахунікв за період з 01.01.10 р. по 31.05.10 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 634557,19 грн. за договором № 341 від 10.09.08 р.. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Таким чином, заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем складає 634557,02 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідач за первісним позовом, в свою чергу, звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору поступки права вимоги № 341 від 10.09.08 р., посилаючись на те, що сторони належним чином не дійшли згоди щодо істотної умови договору щодо порядку розрахунків, тобто відповідач вважає, що угоду фактично не було укладено.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен довести факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Позивач також посилається на те, що п. 2.2 договору передбачено, що вартість відступленого права вимоги визначається сторонами в сумі 969557,02 грн., яка підлягає компенсації відповідачем за первісним позовом позивачу незалежно від виконання зобов"язань боржником напротязі 180 календарних днів з моменту підписання договору шляхом перерахування відповідачем грошових коштів в сумі, вказаній в п. 2.1 та 2.2 договору, на розрахунковий рахунок позивача або шляхом погашення іншим, не забороненим законодавством, способом по взаємній домовленності сторін, а також п. 4 договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються у грошовій формі або в іншій формі за взаємною домовленістю сторін,

Суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що у відповідності до ст.627 ЦК України, в якій вказано: відповідно до ст.6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювавти ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов"яковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли з усіх істотних умов договору

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За змістом ст. ст. 512- 519, ч. 3 ст. 656 ЦК України, ст. 180 ГК України, істотними умовами договору права вимоги є предмет, ціна та строк дії.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити про те, що умови договору відступлення права вимоги про порядок розрахунків між первісним та новим кредитором в даному випадку не є істотними.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що сторони виконували прийняті на себе зобов"язання за договором поступки права вимоги № 341, що свідчить про подальше схвалення ними своїми діями умов вказаного договору, законом чітко визначені обставини визнання договору недійсним, проте у даному випадку вказані обставини відсутні та твердження відповідача за первинним позовом є необгрунтованими та спростованими матеріалами справи, у зв"язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 634557,02 грн. основної заборгованості підлягає задоволенню як правомірна та обгрунтована.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 126770,94 грн. та 3% річних у сумі 38920,60 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні(розрахунок перевірений судом).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача за первісним позовом.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 203, ч. 1 ст. 215, 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст. 180 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,75, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИЛА:

Відмовити відповідачу за первісним позовом в задоволенні клопотання про витребування додаткових документів.

Відмовити відповідачу за первісним позовом в задоволенні клопотання про призначення судово- бухгалтерської експертизи.

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Юран-Холдинг", м. Харків(61068, м. Харків, вул. Польова, 4, кв. 157, р/р № 26003851319680 у ХОФ ПАТ "Укрсоцбанку", МФО 351016, код ЄДРПОУ 31555525) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки(62371, с. Підвірки, Дергачівський район, Харківська область, п/р № 26005010050879 у АТ "Банк Золоті Ворота" м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 05471230) 634557,02 грн. основної заборгованості, 38920,60 грн. 3% річних, 126770,94 грн. інфляційних втрат, 8002,48 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Головуючий суддя Сальнікова Г.І.

суддя Лаврова Л.С.

суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписаний 06 червня 2011 р.