Рішення № 16471230, 30.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2011 р. Справа № 5023/2385/11

вх. № 2385/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Братовченко М.А. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Автодом Харків", м. Харків

до ТОВ "Мерефянська скляна компанія", м. Мерефа

про стягнення коштів в сумі 3412,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором №26-10 від 14.04.2010р. у розмірі 3412,73 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з*явився.

Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвалою суду.

Відповідно до Закону України № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", розділу XII Прикінцеві положення ч.3.3 п.14 “Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином”.

В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення поштового відправлення , в яких зазначено, що представник відповідача за довіреністю отримав копію ухвали про порушення провадження у справі від 06.04.11 р., копії ухвал про відкладення розгляду справи, що були направлені на адресу відповідача.

За таких обставин справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено, що між сторонами був укладений договір №26-10 від 14.04.2010р. про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілей.

Відповідно до умов договору Замовник (відповідач по справі ) доручає, а Виконавець (позивач по справі) зобов*язується за плату надати послуги з технічного обслуговування та ремонту ДТЗ Замовника, а також із встановлення додаткового обладнання на станціях технічного обслуговування Виконавця.

Перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту ДТЗ та термін їх виконання, вартість робіт, перелік складових частин (матеріалів), використаних Виконавцем, а також наданих Замовником Виконавцю для виконання робіт з технічного бослуговування або ремонту ДТЗ зазначаються у наряд-замовленні та рахунку - фактурі.

В відповідності до п.2.2 Договору для здійснення технічного обслуговування Замовник звертається до Виконавця з відповідною Заявкою.

Згідно п. 3.1 Договору Замовник оплачує Виконавцю послуги з технічного обслуговування та ремонту ДТЗ протягом п*яти днів з моменту підписання наряд-замовлення.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач своїх зобов*язання за договором виконав на підставі наряд-замовлення №АДЗН003168 від 19.05.2010р. на суму 22345,17 грн.

Відповідач свої зобов*язання за договором виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 18932,44 грн.

Таким чином заборгованість відповідача складає 3412,73 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою погасити виникшу заборгованість, але останній залишив її без задоволення.

Відповідно п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначається моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок в семиденний термін від дня пред`явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 3412,73грн. стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Керуючись ст.ст.526, 610, 612 ЦК України, ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Леонівська, 84 "А", код 32952061, п/р 26002036392400 у ПАТ "УкрСіббанк", МФО 351005) на користь ТОВ "Автодом Харків" (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 94-а, р/р 26003036069301 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код 33207174) - 3412,73 грн. основного боргу, 102 грн. витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

Повний текст рішення підписаний

01.06.2011р.