Рішення № 16471198, 31.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2011 р. Справа № 5023/1813/11

вх. № 1813/11

Суддя господарського суду Савченко А.А.

при секретарі судовогозасідання Даниленко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов.№148 від 30.12.10р.

відповідача - ОСОБА_2, дов.№б/н від 11.11.09р.

розглянувши справу за позовом Харківське обласне КП "Дирекція розвитку інфраструктури територіі", м. Харків

до СПДФО ОСОБА_3, м. Куп"янськ

про стягнення 5538,03грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5018,43грн. боргу за поставлену теплову енергію, 265,58грн. інфляційних, 83,04грн. - 3% річних та 170,98грн. пені. Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за договором № 311 від 01.01.2006р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

В судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені вимоги, просить задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні проти вимог позивача заперечує, просить відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у своїх запереченнях на позов (вх. № 8086 від 12.04.2011р.).Зокрема, зазначає, що позивачем було порушено Закон, а саме порядок надання якісних та кількісних показників послуг, які повинні відповідати умовам договору та вимогам законодавства. В судовому засіданні представник відповідача заперечує проти розміру тарифів, які були застосовані позивачем при розрахунках.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 12.05.2011р. до 26.05.2011р. та з 26.05.2011р. до 10.00 год.31.05.2011р.

В судовому засіданні 12.05.2011р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Враховуючи особливості розгляду спору та необхідність подання сторонами доказів, суд вважає можливим задовольнити клопотання, продовжити строк розгляду спору на 15 днів, до 01.06.2011р. Про задоволення судом клопотання зазначено в протоколі судового засідання, яке відбулось 12.05.2011р.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, якими зазначено, що до суду подано усі докази, дослідивши матеріали справи в їх сукупності встановив наступне.

01.01.2006р. між сторонами був укладений договір про постачання теплової енергії № 311.

Відповідно до умов договору позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.6.3. договору відповідач зобовязався за 15 днів до початку розрахункового періоду сплачувати вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць.

У відповідності до п.6.3.1 договору остаточні розрахунки за теплову енергію, що спожита протягом розрахункового періоду, здійснюються до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно платіжного доручення, отриманого від Енергопостачальної організації.

Позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу у обсягах та порядку, визначених умовами договору, та направив на його адресу платіжні вимоги-доручення про оплату спожитої теплової енергії, що підтверджується матеріалами справи. Факт включення опалення та його відключення у приміщення відповідача підтверджується корінцями наряду б/н від 30.10.2009р., б/н від 10.04.2010р. та № 103 від 12.10.2010р., підписаними представниками сторін, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім того, факт надання позивачем послуг з опалення підтверджено низкою актів виконаних робіт, зокрема актами за жовтень-грудень 2010р., які є підписаними представниками сторін та актами за січень, лютий 2011р., що надіслані на адресу відповідача у відповідності до умов п.3.2.2 договору. Оскільки акти не повернуті на адресу позивачу у встановленому цим пунктом порядку, вони є погодженими з боку споживача (відповідача по справі). Слід зазначити, що в актах зазначено об*єм Гкал., отриманих відповідачем, тариф,який застосовано при розрахунках, а саме 867,52 грн. та вартість наданих послуг за кожний місяць.

Крім того, між сторонами неодноразово було проведено звірку розрахунків за спірний період, за якими розмір боргу, нарахованого позивачем за спірні періоди, відповідачем визнано в повному обсязі, що підтверджено копіями актів звірок, які були підписані сторонами без будь-яких заперечень. Акт звірки станом на 01.04.2011р. також підписаний відповідачем, але містить зауваження « з тарифами не згодна».

За таких обставин, суд вважає доведеним належними доказами факт надання позивачем відповідачу послуг з опалення у спірний період.

Заперечення відповідача стосовно неякісності наданих послуг, їх неотримання та необгрунтованості тарифу за спожиту теплову енергію, суд вважає безпідставними та не підтвердженими належними доказами виходячи з наступного.

Відповідачем не подано належних письмових доказів відсутності опалення у приміщеннях в період з листопада 2009р. по 01.03.2011р. в обсягах, визначених умовами договору, звернення до позивача або балансоутримувача спірного будинку з цих питань, будь-яких експертних або технічних висновків, складених за участю представників сторін або балансоутримувача будинку, в якому розташоване приміщення відповідача, які б підтверджували те, що послуги за договором у спірний період не надавались або були неякісними. Заяви відповідача про неякісність отриманих послуг складені в одностороннєму порядку та не є належними доказами.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що приміщення відповідача є нежитловим та вбудоване у будівлю за адресою: м.Куп*янськ, смт.Ківшарівка, буд.8. і опалювальні прилади магазину відповідача підключені до єдиної системи опалення всього будинку. Доказів на підтвердження відсутності опалення або його неякісності у всьому будинку відповідачем до суду не подано.

У відповідності до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, надані відповідачам є неналежними, оскільки вказаним вимогам не відповідають.

Щодо розміру тарифу,який було застосовано при проведенні нарахування за надані послуги, суд вважає необхідним зазначити наступне.

У відповідності до ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

При укладенні договору сторони визначили, що ціною договору є встановлені тарифи.

Як свідчать матеріали справи, нарахування за спожиту теплову енергію за спірний період відбувалося на підставі тарифу 867,52 грн. за 1 гкал.. Тариф 867,52 грн. за 1 Гкал. затверджений рішенням виконавчого комітету Куп*янської міської ради № 240 від 07.04.2009р.. Рішення опубліковано в газеті «Вісник Куп*янщини» № 15 від 09.04.2009р. та набуло чинності з дати опублікування, тобто з 09.04.2009р.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлення тарифів на теплову енергію належить виключно до повноважень органів місцевого самоврядування. Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення, які застосовує позивач, є регульованими, застосування та затвердження яких регулюється державою та органами місцевого самоврядування. Тому тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення в договорі не може встановлюватись за домовленістю сторін та бути іншим, ніж той, який встановлено у вищевказаному порядку уповноваженими органами.

З урахуванням вищевикладеного, позивач, в період дії Договору, постачав відповідачу теплову енергію за регульованим тарифом (ціною), який відповідно до діючого законодавства встановлюється виключно органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", теплопостачальні, теплотранспортні та теплогенеруючі організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Пп. 4.2.4. п. 4.2. Договору також передбачено, що позивач зобов'язаний повідомляти Споживача відповідача по справі, письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Тобто, при укладенні договору сторони фактично передбачали можливість зміни тарифів протягом строку дії договору і визначили певний порядок повідомлення про ці зміни. Позивачем, на виконання вимог п.4.2.4 договору в газеті «Вісник Куп*янщини» № 15 від 09.04.2009р. було опубліковане рішення Куп*янської міської ради № 240 від 07.04.2009р.,що підтверджено актом виконаних робіт № 81 від 09.04.2009р.,складеним між позивачем та Куп*янською телерадіокомпанією.

Крім того суд вважає необхідним зазначити, що договором не передбачено необхідність та обовязковість внесення змін до договору в разі зміни тарифів у письмовій формі шляхом укладення нового договору або додаткових угод до нього. Договором передбачено лише обовязок письмового повідомлення Споживача про зміну тарифів або в засобах масової інформації, що цілком відповідає вимогам діючого законодавства у сфері теплопостачання.

Суд вважає, що позивач у встановленому законом та договором порядку повідомив відповідача про зміну тарифів і зміна тарифу відбулась в рамках договору № 311. Крім того, слід зазначити, що договір не містить обовязкових вимог до форми такого письмового повідомлення, тому суд не вбачає підстав стверджувати, що відповідач не був письмово повідомлений про зміну тарифів у встановленому договором порядку.

Слід зазначити, що з часу укладення договору розмір тарифів змінювався неодноразово, але відповідачем жодних заперечень щодо цих змін або пропозиції про необхідність укладення додаткових угод з цих питань на адресу позивача не надсилалося. Договір є діючим, не визнано недійсним в судовому порядку, тому його умови є обов*язковими для сторін.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що відповідачем з часу укладення договору проводилась оплата за отриману теплову енергію, в тому числі і за тарифом 867,52 грн. за 1 Гкал. без будь-яких заперечень, тому відсутні будь-які підстави стверджувати про те, що розмір наданих послуг не був прийнятим відповідачем та погодженим.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено надання відповідачеві послуг з опалення в порядку та обсягах, визначених умовами договору, а відповідачем вищевказані послуги не були оплачені своєчасно та в повному обсязі у встановлені договором строки.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст.526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 5018,43 грн. боргу за постачання теплової енергії обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 265,58 грн. та 3% річних в сумі 83,04 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2.2 Договору, у разі несвоєчасного виконання розрахунків за спожиту теплову енергію, споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення 170,98 грн. пені обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись статтями 526, 599, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Клопотання позивача задовольнити.

Продовжити строк розгляду спору на 15 днів до 01.06.2011р.

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (і/н фізичної особи платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (61022, м.Харків, майдан Свободи,5, Держпром, 3під., 5 поверх, код ЄДРПОУ 03361721, в тому числі рах. № 2600130138088 у АКБ "Золоті ворота" м.Харків, МФО 351931) 5018,43 грн. основного боргу, 265,58 грн. інфляційних витрат, 170,98 грн. пені, 83,04 грн. 3% річних, 102,00грн. витрат по сплаті держмита, та 236,00грн. витрат наінформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Савченко А.А.

Повне рішення складене 01.06.2011р.