Рішення № 16471193, 30.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2011 р. Справа № 5023/2351/11

вх. № 2351/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 3 від 12.01.11 р.;

відповідача- не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою вдповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера", м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою вдповідальністю ТЕК "Інтеренерго", м.Харків

про стягнення коштів в розмірі 587835,72грн., за договором №59 від 01.12.2008 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою вдповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера", м. Миколаїв, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК "Інтеренерго", м.Харків, 587835,72 грн. заборгованості та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору купівлі- продажу електричної енергії № 59 від 01.12.08 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо поставки електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 квітня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 квітня 2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 16 травня 2011 р.

16 травня 2011 р. відповідач надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 травня 2011 р. було задоволено клопотання відповідача та відкладено її розгляд на 30 травня 2011 р.

30 травня 2011 р. позивач надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що сума заборгованості відповідача складається з суми заборгованості за актом звіряння взаєморозрахунків від 31.10.10 р. на суму 211623,72 грн., та з суми переплат в розмірі 376212 грн. Протягом листопада- грудня позивачем здійснювалась попередня оплата за електроенергію на суму 1021673,52 грн., але відповідачем згідно актів прийому - передачі № 11 та № 12 передано енергію на суму 645461,52 грн, різниця складає 376212 грн. Таким чином, позивач вказує на те, що у відповідача залишився борг на суму 211623,72 грн. плюс 376212 грн., що взагалі складає 587835,72 грн.

30 травня 2011 р відповідач надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з перебуванням представника у відрядженні та неможливістю прибути у судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 587835,72 грн. заборгованості та судові витрати.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

01 грудня 2008 р. між Товариством з обмеженою вдповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера", м. Миколаїв,(позивач) та Товариством з обмеженою вдповідальністю ТЕК "Інтеренерго", м.Харків,(відповідач) був укладений договір № 59, у відповідності до умов якого відповідач зобов"язався продавати споживачу електричну енергію в межах установленої потужності для забезпечення електроустановок позивача, а позивач, в свою чергу, купувати електричну енергію, сплачувати відповідачу за неї згідно виставленим рахункам в обсязі та цінам згідно умов цього договору та додатками до нього, які є невід"ємними частинами. Пунктом 5.6 договору передбачено, що вартість електричної енергії, що поставляється протягом місяця визначається виходячи з обсягу електроенергії, зазначеного в заяві позивача. Пунктом 5.7 договору передбачено, що позивач здійснює передплату електроенергії на поточний рахунок відповідача на підставі поданого рахунку- фактури відповідно до графіку: 5% до 25 числа місяця перед місяцем постачання електроенергії, 15 % до 06 числа у місяці постачання електроенергії, 15% до 11 числа у місяці постачання електроенергії, 20 % до 16 числа у місяці постачання електроенергії. Пунктом 5.9 договору передбачений остаточний розрахунок за поставлену електроенергії, який здійснюється позивачем в термін 5 банківських днів за місяцем постачання виходячи з обсягу фактично спожитої електроенергії. Пунктом 5.11 договору передбачено, що щомісячно до 10 числа наступного за місяцем споживання складаються акти звіряння розрахунків за споживання електричної енергії станом на 1 число поточного місяця. Пунктом 8.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2009 р.Якщо менш, ніж за один місяць до закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін не заявить ініціативи щодо його розірвання, договір вважається продовженим на строк, що дорівнює попередньому терміну дії.

Сторони також до договору уклали додаток № 3, в якому визначили орієнтовані обсяги електроенергії, що необхідні споживачу протягом 12 місяців календарного року, а також п. 4 передбачили, що фактичний обсяг спожитої електроенергії відображається в акті- прийому - передачі електроенергії, що складається сторонами не пізніше 03 числа місяця, що наступає за місяцем постачання.

Відповідачем були виставлені до оплати позивачу рахунки- фактури № 06/10 МЄ від 01.11.10 р., 02/11-МЄ від 04.11.10 р., 03/11-МЄ від 10.11.10 р., 04/11-МЄ від 16.11.10 р., 01/12-МЄ від 22.11.10 р., 02/12-МЄ від 06.12.10 р., 03/12-МЄ від 09.12.10 р., 04/12-МЄ від 14.12.10 р., 01/01-МЄ від 23.12.10 р. на загальну суму 1046781,12 грн.

Позивачем були перераховані грошові кошти у розмірі 1021673,52 грн. згідно виставлених рахунків, що підтвердужється платіжними дорученнями № № 5570 від 02.11.10 р., 5653 від 05.11.10 р., 5725 від 11.11.10 р., 5916 від 16.11.10 р., 7 від 23.11.10 р.,70 від 29.11.10 р., 6226 від 26.12.10 р., 6334 від 10.12.10 р., 2 від 16.12.10 р., 6522 від 24.12.10 р.

В графі "призначення платежу" вказаних платіжних доручень зазначено:"оплата за электроэнергию согл дог. 59 от 01.12.08 г. ".

Відповідачем на виконання умов цього договору було передано позивачу електричну енергію на загальну суму 645461,52 грн., що підтверджується актами № № 11 за листопад 2010 р. та 12 за грудень 2010 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств.

Таким чином, сума переплати позивача склала 376212 грн., та крім того, у відповідача перед позивачем існував борг у розмірі 211623,72 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунеів станом на 31.10.10 р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Пунтом 5.13 договору передбачено, що у разі закінчення дії або дострокового розірвання договору у встаноленому діючим законодавством порядку та договором, відповідач напротязі 5 робочих днів повертає на рахунок позивача залишкові кошти, сплачені понад вартість електричної енергії, згідно п. 5.7 договору, отриманої від відповідача за нерегульованим тарифом. Сума, яка підлягає поверненню, визначається на підставі акту, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку на день припинення дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача додаткову угоду № 1-р від 26.01.11 р. до договору, якою п.2 визначив про розірвання договору № 59 від 01.12.08 р. з ініціативи позивача, що підтверджується поштовим повідомленням та описом вкладення.

Та крім того, позивач направив на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.10 по 31.12.10 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 587835,72 грн., що підтверджується поштовим повідомленням та описом вкладення.

Таким чином, відповідач вказані листи отримав, проте грошові кошти в сумі 587835,72 грн. не повернув.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повернення грошових коштів, у відповідача виникла заборгованість у сумі 587835,72 грн., що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 693 ЦК, у випадку якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 587835,72 грн. попередньої оплати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає за необхідне зазначити про те, що ухвалою господарського суду від 06.04.11 р. було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 квітня 2011 р., ухвалами господарського суду від 26.04.11 р., від 16.05.11 р. було неодноразово відкладено розгляд справи та надано сторонам у справі достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та надання документів в обгрунтування своєї позиції по справі, крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, тому суд вважає вказане клопотання безпідставним та необгрунтованим, та дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,75, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою вдповідальністю ТЕК "Інтеренерго", м.Харків(61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 177, кв. 33, код ЄДРПОУ 35348649) на користь Товариства з обмеженою вдповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера", м. Миколаїв(54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського,23, код ЄДРПОУ 22439446, р/р № 26009640863084 в ПАТ МОФ "Укрсоцбанк", МФО 326016; 26006000055272 в Головному офісу ПАТ "Укрсоцбанку", МФО 300023) 587835,72 грн. заборгованості, 5878,35 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст Рішення підписано 01 червня 2011 року.