Рішення № 16471114, 26.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2011 р. Справа № 5023/2257/11

вх. № 2257/11

Суддя господарського суду Савченко А.А.

при секретарі судовогозасідання Даниленко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., дов.№950 від 19.03.10р.

відповідача - ОСОБА_2. дов.№ б/н від 22.12.10р.

розглянувши справу за позовом КП КГ "Харківкомуночиствод" м.Харків

до ТОВ "Слобожанський комбінат будівельних матеріалів" (ТОВ "С.К.С.М.") м. Харків

про стягнення 18141,18грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач КП КГ "Харківкомуночиствод" м.Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С.М." м. Харків заборгованості в сумі 18141,18грн., в тому числі: 15926,44грн. боргу за послуги водовідведення, 1685,25грн. пені та 529,49грн. інфляційних за договором на приймання стічних вод (надання послуг з водовідведення) № ІІІ-10704/02-АПК-2 від 26.01.2007 року.

18.05.2011 року відповідно до Протоколу повторного розподілу справи між суддями, справу № 5023/2257/11 передано до розгляду судді Савченко А.А.

В судовому засіданні представник позивача зазначив про часткову оплату відповідачем боргу в розмірі 5000,00грн., та просить стягнути борг що залишився несплаченим, а саме: 10926,44грн. заборгованості за послуги з водовідведення, 1685,25грн. пені та 529,49грн. інфляційних.

Представник відповідача позовні вимоги визнає частково в розмірі 10926,44грн. основного боргу. Проти стягнення пені та інфляційних заперечує, посилаючись на те, що відносно його підприємства порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, в тому числі заборонено нарахування неустойки (пені) та інших фінансових санкцій за невиконання або неналежне виконання грошових зобов*язань, до яких відносяться інфляційні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, якими зазначено, що до суду подано усі необхідні докази, встановив наступне.

26.01.2007р. між сторонами був укладений договір № IІІ-10704/02-АПК-2 на приймання стічних вод (надання послуг водовідведення) (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач зобовязався надавати відповідачеві послуги з прийому стічних вод в обсязі встановлених відповідачеві лімітів на водокористування та водовідведення, а відповідач зобов'язався сплачувати вартість послуг позивача у встановленому договором порядку та розмірі. Відповідно до п.4.2. договору відповідач зобовязався сплачувати вартість послуг з водовідведення в 17-ти денний строк з дня відправлення платіжного документу або у 7-ми денний строк з моменту одержання платіжного документа.

Позивач виконав належним чином свої договірні зобовязання, прийняв від відповідача стічні води, що складаються з фактичних обсягів водокористування та водовідведення, підтверджених інформацією, наданою споживачем, та неурахованої кількості стічних вод, які надходять в міську каналізацію в період злив та сніготанення у розмірі 20% від розрахункового обсягу зливових стічних вод, згідно даних Харківського гідрометцентру, відповідно до п.п.2.1.2 - 2.1.3. Договору та п.п.3.1., 3.7., 4.10"б" "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України за № 190 від 27.06.08р., та зареєстрованих в Міністерстві Юстиції 07.10.08р. за № 936/15627.

Відповідно до фактичних обсягів скинутих стічних вод із урахуванням діючих тарифів, відповідачу, за період з 01.09.10р. по 28.02.11р. включно, позивачем, згідно п.3.21. "Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м.Харкова", п.2.1.2., 2.1.3., 4.1. Договору, нарахована вартість послуг з водовідведення у розмірі 47138,82грн.

Відповідно до умов договору, на адресу відповідача позивачем були направлені відповідні платіжні вимоги-доручення на оплату наданих послуг.

Відповідач не виконав належним чином свої зобовязання за договором, надані позивачем послуги сплатив лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість за послуги з водовідведення в розмірі 15926,44грн.

Але при дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що до звернення позивача з позовом до суду відповідачем основний борг був частково погашений на загальну суму 5000,00грн., що належним чином підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи реєстром платіжних документів від 29.03.2011р. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині заявлені позивачем безпідставно, тому в частині стягнення з відповідача 5000,00грн. основного боргу в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо решти боргу суд вважає, що своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст.526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 10926,44грн. основного боргу за послуги з водовідведення обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних. За таких обставин, вимога позивача про стягнення 529,49грн. інфляційних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що інфляційні нарахування є фінансовими санкціями тому вони не можуть бути стягнуті у зв*язку з введенням мараторію слід зазначити наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на виконання кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Суд вважає необхідним зазначити, що передбачені вищевказаною статтею інфляційні є самостійним засобом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, оскільки за своєю правовою природою передбачені законом забезпечення не відносяться до неустойки (штрафу, пені), не є штрафними та іншими фінансовими санкціями за невиконання або неналежне виконання грошового зобовязання, а є певною компенсацією знецінення грошових коштів внаслідок прострочення оплати боргу.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.4. договору за несвоєчасну оплату послуг відповідачу нараховано пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення в розмірі 1685,25грн. Однак, обставини справи та надані відповідачем документи свідчать про те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2010р. (справа № Б-19/234-10) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "С.К.С.М." (відповідач) та введено мараторій на задоволення вимог кредиторів, в тому числі заборонено нарахування неустойки (штрафу, пені) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов*язань.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Абзац сьомий статті 1 названого Закону передбачає, що при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону України передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Таким чином, оскільки на момент розгляду справи діє мораторій на задоволення вимог кредиторів, то нарахування позивачем пені у сумі 1685,25грн. за неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання та її стягнення у період дії мораторію, є неправомірним, тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 114,55грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 149,03грн. покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки при поданні позовної заяви позивачем платіжним дорученням № 2428 від 29.03.2011р. було сплачено 281,13грн. державного мита, в той час як сплаті підлягає 181,41грн., суд вважає необхідним видати довідку про повернення зайво перерахованого державного мита у розмірі 99,72грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 526, 599 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 47, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський комбінат будівельних матеріалів" (ТОВ "С.К.С.М.") (61036, м.Харків, вул.Енергетична, 18, в тому числі р/р 26005000116548 в ФВАТ "Держ.Екс.-Імп.Банк", МФО 351618, код ЄДРПОУ 31797878) на користь Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (61013, м.Харків, вул.Шевченка,2 у тому числі р/р 26005010041510 в АКБ "Золоті ворота" м.Харкова, МФО 351931, код ЄДРПОУ 03361715) 10926,44грн. основного боргу, 529,49грн. інфляційних, витрати по сплаті державного мита у сумі 114,55грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 149,03грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Видати позивачу довідку на повернення зайвесплаченого державного мита з Державного бюджету України в сумі 99,72грн., сплаченого платіжним дорученням № 2428 від 29.03.2011р.

Суддя Савченко А.А.

Повне рішення складено 30.05.2011 року.