Рішення № 16471022, 19.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2011 р. Справа № 5023/1797/11

вх. № 1797/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не зявився

відповідача - ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 18.04.2011 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Артнис", м. Маріуполь

до ТОВ "Стройиндустрия", м. Харків

про стягнення 81039,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Артнис" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройиндустрия" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості по оплаті поставленого товару за накладною № 14 від 04.12.2008 р. в загальній сумі 80512,00 грн.; 3% річних від простроченої суми оплати поставленого товару по накладній № 14 від 04.12.2008 р. в сумі 165,44 грн.; компенсації інфляції у відповідності з установленим індексом інфляції за весь період прострочки оплати поставленого товару за накладною № 14 від 04.12.2008 р. в сумі 362,30 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що поставлений за накладною № 14 від 04.12.2008 р. товар відповідачем за рахунком № 00000486 від 14.11.2008 р. оплачено частково - 17.11.2008 р. в загальній сумі на 82000,00 грн., у звязку з чим заборгованість по оплаті даного рахунку складає 80512,00 грн. 02.02.2011 р. позивачем було направлено на адресу відповідача листа № 1/2 від 02.02.2011 р. з вимогою про сплату вказаної суми заборгованості. Даний лист відповідачем було отримано 07.02.2011 р., однак ніяких дій, направлених на погашення заборгованості, відповідачем не було прийнято.

Сторони до початку судового засідання призначеного на 17.05.2011 р., через канцелярію господарського суду 17.05.2011 р. за вх. № Д896, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 17.05.2011 р. за вх. № 9987, надав заяву про надіслання відповідачу всіх процесуальних документів по справі на адресу: м. Харків, -153, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 56, к. 324, яка господарським судом була задоволена та залучена до матеріалів справи.

Керівник апарату господарського суду на запит суду 12.05.2011 року надав письмову інформацію щодо розгляду справи № Б-50/193-10, яка господарським судом залучена до матеріалів справи.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 17.05.2011 р. за вх. № 9848, надав відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, який господарським судом залучено до матеріалів справи. У наданому відзиві представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову та вказував про те, що ТОВ “Стройиндустрия” здійснило частковий розрахунок за поставлений товар в розмірі 82000,00 грн. 14.11.2008 р., що не заперечується позивачем, а також в розмірі 25000,00 грн. згідно рахунку № 417 від 06.10.2008 р. Вимога, згідно листа № 1/2 від 02.02.2011 року, про сплату заборгованості в розмірі 80512,00 грн. за поставлений товар відповідно до накладної № 14 від 04.12.2008 року, на адресу відповідача не надходила, у зв'язку з цим строк оплати за поставлений товар не настав.

У судовому засіданні призначеному на 17.05.2011 року було оголошено перерву до 19.05.2011 року о 16:20 год.

Представник відповідача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 19.05.2011 р. за вх. № Д 911, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача в призначене судове засідання не зявився.

Позивач, через канцелярію господарського суду 19.05.2011 р. за вх. № 10156, надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у звязку з неможливістю його направлення у призначене судове засідання, яке господарським судом задовольняється та залучається до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне.

На підставі накладної № 14 від 04.12.2008 року позивачем було поставлено відповідачу сталь оцинковану в рулонах на загальну суму 162512,00 грн. та виставлено відповідачу для сплати рахунок № 00000486 від 14.11.2008 р. на цю суму.

З матеріалів справи вбачається те, що поставлений за накладною № 14 від 04.12.2008 р. товар відповідачем за рахунком № 00000486 від 14.11.2008 р. було оплачено частково - 17.11.2008 р. в загальній сумі на 82000,00 грн., у звязку з чим заборгованість по оплаті даного рахунку складає 80512,00 грн.

02.02.2011 р. позивачем було направлено на адресу відповідача листа № 1/2 від 02.02.2011 р. з вимогою про сплату вказаної суми заборгованості. Даний лист відповідачем було отримано 07.02.2011 р. про що свідчить фіскальний чек Укрпошти про направлення рекомендованого листа відповідачу від 02.02.2011 р. та повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення відповідачу 07.02.2011 р.

Разом з цим суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься доказів сплати відповідачем позивачу поставленого товару за накладною № 14 від 04.12.2008 року у розмірі 80512,00 грн.

При цьому суд зазначає, що посилання відповідача на те, що ним у рахунок сплати поставленого товару за накладною № 14 ще було сплачено позивачу 25000,00 грн. не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки сума в розмірі 25000,00 грн. була сплачена відповідачу згідно рахунку № 417 від 06.10.2008 р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що заборгованість за поставлений товар за накладною № 14 від 04.12.2008 року у загальній сумі 80512,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних господарський суд приходить до висновку, що сума 3% річних у розмірі 165,44 грн. та сума інфляційних у розмірі 362,30 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 810,40 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стройиндустрия” (61192, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 14090900, р/р 26000860022790 у Харківському обласному філіалі АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артнис" (87540, м. Маріуполь, пр. Карпова, буд. 19, код ЄДРПОУ 33852364, р/р 26008480240000 у ЦВ ПАТ «Донгорбанк» м. Маріуполя, МФО 334970) заборгованість за поставлений товар за накладною № 14 від 04.12.2008 року у загальній сумі 80512,00 грн.; 3% річних у розмірі 165,44 грн.; суму інфляційних у розмірі 362,30 грн.; 810,40 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Доленчук Д. О.

Рішення підписано 24.05.2011 р.