Рішення № 16471016 від 19.05.2011 , Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2011 р. Справа № 61/182-10

вх. № 6543/4-61

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судовогозасідання Волощук К.В.

за участю представників сторін:

прокурора - не з"явився;

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-33/176 від 17.01.11р.;

першого відповідача ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.12.2010р.;

другого відповідача не зявився;

першої третьої особи - ОСОБА_3, за довіреністю №01-44/206 від 17.01.2011р.;

другої третьої особи - ОСОБА_4, за довіреністю б/н від 12.05.2011р.

третьої третьої особи - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Прокурора Дергачівського району Харківської області, м. Дергачі Харківської області в інтересах держави, в особі Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, м. Дергачі Харківської області

1). 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Харківська обласна державна адміністрація, м.Харків

2). 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Черкасько-Лозівська сільська рада Дергачівського району Харківської області , с.Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області;

3). КСП «Харківська птахофабрика» , с.Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області;

до

1.Акціонерного товариства "Інвестор", м. Харків;

2.Дочірнього підприємства "Інвестор Еліт Буд", м.Харків

про застосування наслідків нікчемності договорів

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до АТ "Інвестор" та ДП "Інвестор Еліт Буд" про витребування із чужого незаконного володіння ДП "Інвестор Еліт Буд" земельної ділянки ( кадастровий номер6322083000:04:000:0363) загальною площею 18,1465 га , розташованої на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області та повернення її Дергачівській районній державній адміністрації Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.05.2011р. до участі у справі було залучено, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Харківську обласну державну адміністрацію, Черкасько-Лозівську сільську раду Дергачівського району Харківської області , КСП «Харківська птахофабрика».

В судовому засіданні 18.05.2011р. було оголошено перерву до 19.05.2011р. до 10:00год.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду” на диск CD-R, серійний номер сісх-07052.

Представник прокуратури в судовому засіданні 18.05.2011р позовні вимоги підтримав в повному обсязі, після оголошеної перерви, в судове засідання 19.05.2011р., не з"явився.

Представник позивача в судовому засіданні 19.05.2011р позовні вимоги підтримав в повному обсязі, через канцелярію суду 18.05.2011р. надав клопотання (вх.№10131) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які долучаються судом до матеріалів справи.

Представник першого відповідача в судовому засіданні 19.05.2011р. проти позову заперечував в повному обсязі , через канцелярію суду 18.05.2011р. надав відзив на позовну заяву, який долучено судом до матеріалів справи, в судовому засіданні 19.05.2011р. надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які долучаються судом до матеріалів справи.

Також представник відповідача надав клопотання про витребування доказів по справі, а саме просить суд витребувати з Дергачівського районного відділу земельних ресурсів інформацію про цільове призначення земельної ділянки загальною площею 18,1465 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області (кадастровий номер 6322083000:04:000:0363) станом на 26.12.2005р. , а також інформацію про те, чи розташована вказана земельна ділянка в межах населеного пункту, а саме в межах сел.Лісне села Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області.

В судовому засіданні 18.05.2011р. представник прокуратури заперечував проти клопотання першого відповідача про витребування доказів по справі, а саме зазначає , що представником позивача були надані такі докази та які долучено судом до матеріалів справи.

Позивач також заперечує проти клопотання першого відповідача про віитребування доказів по справі, оскільки ним вже надані відомості щодо цільового призначення земельної ділянки загальною площею 18,1465 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області та інформація щодо місця розташовання вказанаої земельної ділянки.

Представники першої та другої третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти клопотання першого відповідача про віитребування доказів по справі заперечують. Представник першої третьої особи також надав письмові пояснення , які долучено судом до матеріалів справи.

Представник третьої третьої особи (КСП «Харківська птахофабрика») в судове засідання 19.05.2011р., не з"явився, письмових пояснень по суті спору не надав.

Другий відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 19.05.2011р., не скористався, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву не надав.

Суд , розглянув клопотання першого відповідача про витребування доказів та зазаначає наступне.

З матеріалів справи вбачається , що позивачем в судовому засіданні 18.05.2011р. були надані відомості щодо цільового призначення земельної ділянки загальної площею 18,1465 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області та інформація щодо місця розташовання вказанаої земельної ділянки. Також суд враховує те, що сторони компетентні самостійно вирішити це питання, і самостійно несуть ризик недостатності поданих ними доказів, а тому відповідач не довів суду неможливості отримання ним самим відповідної інформації у Дергачівського районного відділу земельних ресурсів, відповідно цьому, з урахуванням матеріалів справи, а також висловлених в судовому засіданні думок сторін, суд відхиляє клопотання першого відповідача про витребування доказів, як необґрунтоване.

Також в судовому засіданні 18.05.2011р. представник першого відповідача усно заявив клопотання про витребування у Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області інформації про прийняття органом виконавчої влади рішення про розмежування земель.

Представники прокуратури та третіх осіб не заперечують проти даного клопотання першого відповідача , позивач зазначає , що розмежування по всій Україні не відбувалось, а тому відповідних рішень не має.

Згідно положень ст. 38 ГПК України сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази.

Так, в клопотанні не зазначено, які саме конкретні документи маються на увазі, не вказано які саме обставини, можуть підтвердити відповідні документи, а також яке значення для правильного вирішення цієї справи мають відповідні обставини. Тобто заявником клопотання не обґрунтовано, що витребуваний ним доказ відносяться до предмету доказування і відповідає принципу допустимості доказів (господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи ст. 34 ГПК України).

Крім того, суд зазначає, що покладення судом за ініціативою однієї сторони обовязку на іншу сторону щодо надання доказів на підтвердження своєї позиції є таким, що суперечить принципу змагальності ст.ст. 4-3, 33 ГПК України. Згідно положень цих норм судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, у заявника клопотання і у суду відсутні правові підстави для спонукання однієї сторони подати докази на підтвердження своєї позиції, або позиції противної сторони.

На підставі вказаного , суд відмовляє в задоволенні клопотання першого відповідача про витребування у позивача інформації про прийняття органом виконавчої влади рішення про розмежування земель.

Представником першого відповідача також було надано клопотання про призначення судової будівельно - технічної експертизи у справі №61/182-10, на вирішення якої просив поставити питання щодо визначення ринкової вартості земельної ділянки загальною площею 18,1465 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області (кадастровий номер 6322083000:04:000:0363) станом на 26.12.2005р.

Присутні в судовому засіданні представники сторін та прокурора проти клопотання першого відповідача про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи , заперечують.

Суд, розглянув клопотання першого відповідача про призначення судової будівельно - технічної експертизи та залишає його без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора або за своєю ініціативою в разі призначення господарським судом судової експертизи.

Проте, ч.2 коментованої статті передбачає випадки , коли господарський суд має право , але незобов"язаний зупиняти провадження у справі. До таких випадків віднесено призначення господарським судом судової експертизи.

В своєму клопотані про призначення експертизи та усно в судовому засіданні представник першого відповідача не спромігся довести суду , необхідності призначення експертизи по даній справі та яким чином питання запропоноване на експретизу вплине на розгляд даної справи, а тому суд не вбачає підстав для призначення експертизи.

До того ж, керуючись положеннями статті 69 ГПК України, відповідно до яких спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви та у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на 15 днів , зважаючи на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.11р. задоволено клопотання першого відповідача про продовження строку розгляду справи та продовжено строк розгляду справи до 19.05.11р., отже строк розгляду справи спливає в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

26 грудня 2005 року між Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області (позивач по справі) та АТ «Інвестор» (перший відповідач по справі) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений нотраіально, зареєстрований в реєстрі за №2&80.

За договором купівлі-продажу від 26.12.2005 року продано земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 18,1465 га, розташовану за межами населеного пункту на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області. Пунктом 1 цього договору визначено цільове призначення земельної ділянки, яке полягає у обслуговуванні цілісного майнового комплексу оздоровчого табору «Лісова стежка».

В подальшому, АТ «Інвестор» уклало з ДП «Інвестор Еліт Буд» договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2006 року, посвідчений нотаріально, зареєстрований в реєстрі за №2142 про перепродаж на користь ДП «Інвестор Еліт Буд» вказаної земельної ділянки.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги , прокурор вважає , що Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2005 року, підписаний між Дергачівською РДА Харківської області та АТ «Інвестор», про продаж земельної ділянки площею 18,1465 га, яка призначена для обслуговування оздоровчого табору «Лісова стежка», та договір купівлі-продажу від 16.10.2006 року, вчинений між АТ «Інвестор» та ДП «Інвестор Еліт Буд» про перепродаж цієї ж ділянки, є нікчемними відповідно до статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, та незаконне заволодіння землями рекреаційного призначення, які мають використовуватися для обслуговування дитячого табору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

До правовідносин, що виникли з приводу укладення спірних правочинів підлягає застосуванню законодавство, що діяло на момент їх виникнення (відповідні редакції законів, кодексів, інших актів цивільного законодавства). За вимогами ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Підставою нікчемності договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.20 05 року є , по- перше те, що його укладено за відсутності підстав для його укладення з порушенням порядку надання та продажу земельної ділянки, встановленого ст. 186 Земельного кодексу України, ст.ст. 25, 29, 30 Закону України «Про землеустрій», п. 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.05.2004 року №677, за відсутності дозволу на розробку технічної документації, наданого уповноваженим органом.

Розпорядженням Дергачівської РДА від 26.12.2005 року «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення АТ "Інвестор" вирішено здійснити продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 18,1465 га на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту для обслуговування цілісного майнового комплексу оздоровчого табору «Лісова стежка» та укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки. Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладено 26.12.2005 року.

Статтею 128 Земельного кодексу України встановлено порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам.

Згідно з приписами ч.3 цієї статті орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) про придбання у власність земельної ділянки і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Пунктом 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлено, що проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення відповідного органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Згідно зі статтею 186 Земельного кодексу України проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами, які надають земельні ділянки.

Всупереч приписам ст.ст. 128, 186 Земельного кодексу України та Порядку розроблення проектів землеустрою Дергачівська РДА не приймала жодного рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та не затверджувала проект її відведення. Натомість, листом Дергачівської РДА Харківської області вих. № 01-28/2311 від 04.11.2005 року за підписом її голови М. Жорника, з метою заволодіння землями рекреаційного призначення та лісового фонду, неправомірно надано дозвіл на розробку технічної документації по незаконному об'єднанню трьох земельних ділянок, що знаходилися в оренді АТ «Інвестор»: земельна ділянка площею 7,742 га, розташована на території Черкасько-Лозівської сільської ради, біля с. Лісне (територія колишнього піонерського табору «Лісова стежка») Дергачівського району Харківської області; земельна ділянка (землі лісового фонду, вкриті лісом) площею 7,1 га, розташована на території Черкасько-Лозівської сільської ради біля с. Лісне (землі колишнього КСП «Харківська птахофабрика») Дергачівського району Харківської області; земельна ділянка площею 3,2822 га на території Черкасько-Лозівської сільської ради, біля с. Лісне, за межами населеного пункту Дергачівського району Харківської області в одну земельну ділянку площею 18,1242 га для виготовлення правовстановлюючих документів на землю.

Голова районної державної адміністрації не міг вирішувати питання надання дозволу / на розробку технічної документації листом. Статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Відсутність акту (відповідного рішення з питань землеустрою) у встановленій законом формі свідчить про відсутність волевиявлення РДА, як такого, що не оформлений відповідними актами.

По-друге, Дергачівська РДА уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2005 року, прав розпорядження відносно якої не мала, поза межами повноважень, з порушенням вимог статті 7 ЗУ «Про розмежування земель державної та комунальної власності», статті 83 Земельного кодексу України, статей 12, 80, 127 Земельного кодексу України. Вказані порушення чинного законодавства свідчать про спрямованість цього правочину на заволодіння землями рекреаційного призначення у будь-який спосіб.

Дергачівська РДА, поза межами повноважень, розпорядженням від 26.12.2005 року вирішила здійснити продаж АТ «Інвестор» земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 18,1465 га на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту та уклала договір купівлі-продажу від 26.12.2005 року, будучи обізнаною з тим, що частина цієї земельної ділянки площею 7,742 га знаходиться в межах населеного пункту с. Лісне Дергачівського району, а відповідно права на розпорядження нею державна адміністрація не мала.

До земельної ділянки площею 18,1465 га за межами населеного пункту на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області було включено земельну ділянку площею 7,742 га, розташовану на території Черкасько-Лозівської сільської ради, с. Лісне (територія колишнього піонерського табору «Лісова стежка») Дергачівського району Харківської області.

Ця земельна ділянка знаходилася в оренді АТ «Інвестор» за договором оренди земельної ділянки від 04.01.2002 року на підставі рішення виконкому Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області №342 від 11.12.2001 року «Про передачу в тимчасове користування земельної ділянки АТ «Інвестор», розташованої в сел. Лісне села Черкаська Лозова», відповідно до якого АТ «Інвестор» надано земельну ділянку площею 7,742 га, (територія колишнього піонерського табору «Лісова стежка»), що розташована в сел. Лісне, с. Черкаська Лозова.

Рішенням Черкасько-Лозівської сільської ради від 09.03.2004 року цілісному майновому комплексу дитячому табору «Лісова стежка» було присвоєно юридичну адресу: вул. Гагаріна, 2-А, с. Лісне, Дергачівського району Харківської області.

Статтею 127 Земельного кодексу України встановлено, що продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них громадянам, юридичним особам та іноземним державам здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування виключно відповідно до їх повноважень.

Право продажу земельної ділянки площею 7,742 га, розташованої у селищі Лісне Дергачівського району Харківської області, тобто в межах населеного пункту сел. Лісне Дергачівського району Харківської області, не віднесено до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, оскільки їх компетенція встановлена ст.17 Земельного кодексу України.

По-третє, Дергачівська РДА уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2005 року відносно земельної ділянки, з порушенням вимог статей 6, 9, 10 Лісового кодексу України, статей 56, 57, 84 Земельного кодексу України. Вказані порушення чинного законодавства свідчать про спрямованість цього правочину на заволодіння землями лісового фонду всупереч приписам чинного законодавства, у будь-який спосіб.

Всупереч вимогам статей 6, 9, 10 Лісового кодексу України, статтям 56, 57, 84 , Земельного кодексу України Дергачівська РДА, розпорядженням від 26.12.2005 року вирішила здійснити продаж АТ «Інвестор» земельної ділянки площею 18,1465 га на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту та уклала договір купівлі-продажу від 26.12.2005 року, будучи обізнаною з тим, що частина цієї земельної ділянки площею 7,1 га є землями лісового фонду і не може бути передана у приватну власність, так як її розмір перевищує 5 гектарів, а сама ділянка не входить до складу селянських, фермерських чи інших угідь.

До земельної ділянки площею 18,1465 га за межами населеного пункту на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області було включено земельну ділянку (землі лісового фонду, вкриті лісом) площею 7,1 га, розташовану на території Черкасько-Лозівської сільської ради біля с. Лісне (землі колишнього КСП «Харківська птахофабрика») Дергачівського району Харківської області.

Статтею 110 Земельного кодексу України встановлено, що поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки.

До обмежень прав на земельну ділянку статтею 111 Земельного кодексу України віднесено заборону на зміну цільового призначення земельної ділянки, що може бути встановлене законом або актом уповноваженого на це органу державної влади або договором.

Станом на дату укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2005 року ЗК України (п. «г» ч. 4 статті 84) землі лісового фонду, відносилася до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Такі окремі випадки встановлювалися статтею 56 Земельного кодексу України , відповідно до якої громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватися у власність замкнені земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Лісовим кодексом України в редакції зі змінами і доповненнями станом 25.03.2005 року №2505-ІV, що діяв під час укладання договору від 26.12.2005 року, взагалі не було передбачено право приватної власності на ліси.

Крім того, статтею 57 Земельного кодексу України встановлено режими використання земель лісового фонду. Земельні ділянки лісового фонду могли передаватися у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства.

Також, Дергачівська РДА, укладаючи договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2005 року про продаж ділянки площею 18,1465 га, до якої неправомірно включено землі лісового фонду, вкриті лісом площею 7,1 га, не вирішила питання про припинення права користування цими землями КСП «Харківська птахофабрика», яке, як юридична особа, існувало станом на дату укладення спірного договору та було ліквідоване тільки 20 серпня 2008 року за рішенням власника.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки; припинення діяльності підприємств, установ та організацій; використання ділянки способами, які не відповідають екологічним вимогам; не за цільовим призначенням або систематична несплата земельного податку чи орендної плати.

Жодної із цих підстав не існувало для припинення КСП «Харківська птахофабрика» права користування земельною лісовою ділянкою, вкритою лісом площею 7,1 га в складі виділу 2 ділянки 75.

Наявність цієї земельної лісової ділянки у користуванні КСП «Харківська птахофабрика» підтверджується також планом лісонасаджень і полезахисних лісових смуг Харківської птахофабрики Дергачівського району Харківської області, лісовпорядкування 1995 року, масштаб 1:25 000, загальна площа 100 га, складеного Харківською державною лісовпорядною експедицією Українського державного лісовпорядного виробничого об'єднання «Укрдержліспроект».

Також при укладенні спірного договору купівлі-продажу від 26.12.2005 року не правильно було визначено об'єкт, оскільки помилково не зазначено категорію землі - рекреаційна, не вірно визначено умови використання та цільове призначення земельної ділянки, порушено вимоги статей 19, 50, 51 Земельного кодексу України , вимоги Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ).

В пункті 1 договору від 26.12.2005 року об'єкт купівлі-продажу визначено таким чином: земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 18,1465 га, розташована за межами населеного пункту на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області із цільовим призначенням: обслуговування цілісного майнового комплексу оздоровчого табору «Лісова стежка».

Порушено вимоги ст.ст. 50, 51 Земельного кодексу України , відповідно до яких ця земельна ділянка повністю відповідає критеріям земель рекреаційного призначення як земельна ділянка оздоровчого дитячого табору «Лісова стежка».

Класифікація земель передбачає їх розподіл за найбільш характерними ознаками, якою є цільове призначення земель. Цільове призначення - це встановлений у нормативному порядку правовий режим використання земель, або їх правовий статус, залежно від видів діяльності суб'єктів права власності на землю та права користування землею або суспільних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 51 Земельного кодексу України встановлено, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично - оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Віднесення земельної ділянки до земель рекреаційного призначення підтверджується Планом приватизації цілісного майнового комплексу Харківського мясокомбінату, розташованого за адресою: м.Харків, пр.Гагаріна 100 (структурний підрозділ Харківського Ордена Трудового Красного Прапора мясокомбінату), затвердженим начальником РВ ФДМУ в Харківській області 27.08.1996 року. В розділі 3.10.2 Плану надано характеристику площадці оздоровчого табору «Лісова стежка» та зазначено що «земельна ділянка оздоровчого табору «Лісова стежка», розташована в с.Лісне Дергачівського району Харківської області східніше автотраси Харків-Москва, за окружною дорогою і обмежена з півдня вул. Гагаріна, зі сходу - вул.Гоголя, с.Пятихатки. Основна земельна ділянка площею 7,6 га має огорожу у вигляді металевого та деревяних заборів. Територія благоустроєна та забудована одноповерховими будівлями, одна будівля - двоповерхова. Крім того, у користуванні знаходиться земельна ділянка, зайнята овочесховищем площею 0,43 га та рекреаційна ділянка площею 7,109 га.» із посиланням на План встановлення меж, виконаного в ході інвентаризації землекористування піонерського табору «Лісова стежка» в с.Лісне Дергачівського району Харківської області.

Віднесення земельної ділянки до земель рекреаційного призначення підтверджується також довідкою Дергачівського районного відділу земельних ресурсів за №6-1453 від 23.11.2005 року, якою присвоєно кадастровий номер 6322083000:04:000:0363 земельній ділянці АТ «Інвестор» площею 18,4650 га для розміщення оздоровчого комплексу, розташованій на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту Дергачівського району Харківської області.

Всупереч вимогам ст.ст. 50, 51 Земельного кодексу України , в спірному договорі купівлі-продажу від 26.12.2005 року неправомірно визначено в якості характерної ознаки земельної ділянки - земельна ділянка несільськогосподарського призначення, оскільки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки не приймалось.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а)землі сільськогосподарського призначення; б)землі житлової та громадської забудови; в)землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г)землі оздоровчого призначення; г`) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Цей перелік категорій земель за цільовим призначенням є вичерпним, що підтверджується Державним комітетом України по земельних ресурсах в листі від 27.12.2006 року №14-17-7/9942.

Види цільового використання земель визначено Українським класифікатором цільового використання землі (УКЦВЗ), затвердженим листом Держкомзему України від 24.04.1998 року №14-1-7/1205.

Даний класифікатор не містить такого виду використання землі як - несільськогосподарське. Натомість п.п. 4.3. п. 4 Класифікатору визначено, що до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення віднесено вид використання рекреаційного призначення.

Статтею 21 Земельного кодексу України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання недійсними угод щодо відповідних земельних ділянок.

При цьому, всупереч вимогам ст. 9, 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» Дергачівська РДА реалізувала заходи, пов'язані із продажем земельної ділянки площею 18,1465 га рекреаційного призначення, за відсутності позитивного висновку державної землевпорядної експертизи на підставі експертної грошової оцінки земельної ділянки, що не відповідає вимогам земельного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 62 ЗУ «Про землеустрій», ст.ст. 6, 9 ЗУ «Про державну експертизу землевпорядної документації» (далі - Закон про державну експертизу) було проведено державну землевпорядну експертизу звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що розташована на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області біля с. Лісне за межами населених пунктів та: була надана в оренду АТ «Інвестор» для обслуговування будівель і споруд оздоровчого комплексу.

Статтею 6 Закону про державну експертизу визначено, що до об'єктів державної експертизи відноситься документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, матеріали і документація державного земельного кадастру.

Основними завданнями державної експертизи згідно зі ст.4 цього Закону є організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів експертизи; перевірка їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Відповідно до висновку Державної землевпорядної експертизи від 19 грудня 2005 року №2284-05, складеного начальником відділу державної землевпорядної експертизи, затвердженого Держкомземом України, представлений на державну землевпорядну експертизу звіт про експертну грошову оцінку земельних ділянок не в повній мірі відповідає вимогам земельного законодавства та діючих нормативно-методичних документів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Статтею 35 названого Закону забороняється реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи.

Всупереч вказаним заборонам, Дергачівської РДА уклала договір купівлі-продажу від 26.12.2005 року згідно експертної грошової оцінки її вартості для обслуговування цілісного майнового комплексу, оздоровчого табору «Лісова стежка».

Суд зазначає, що підставою нікчемності договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2006 року є те, що при укладенні спірного договору купівлі-продажу від 16.10.2006 року порушено вимоги ч. 2 статті 52 та статті 91 ЗК України в частині обов'язковості використання рекреаційних земель за їх цільовим призначенням.

П.2 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2006 року між АТ «Інвестор» та ДП «Інвестор Еліт Буд» визначено, що цільовим призначенням земельної ділянки є обслуговування цілісного майнового комплексу оздоровчого типу «Лісова стежка».

Проте, того ж дня 16.10.2006 року АТ «Інвестор» здійснило відчуження цілісного майнового комплексу - оздоровчий табір «Лісова стежка» площею 4 201,9 кв.м., розташованого за адресою: Харківська обл., Дергачівський район, с. Лісне, вул. Гагаріна, 2-а, без збереження профілю діяльності оздоровчого комплексу.

Тобто АТ «Інвестор», реалізуючи свої протиправні наміри щодо заволодіння землями рекреаційного призначення, позбавилося обов'язку використовувати цілісний майновий комплекс - оздоровчий табір «Лісова стежка» за призначенням - для організації оздоровлення та відпочинку дітей.

Частиною 2 статті 52 Земельного кодексу України на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

З огляду на це, АТ «Інвестор» порушило умови договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2006 року щодо цільового призначення земельної ділянки 18,1465 га, розташованої на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, оскільки земельна ділянка своїм призначенням має обслуговування цілісного майнового комплексу оздоровчого табору «Лісова стежка».

АТ «Інвестор» порушило вимоги статті 91 Земельного кодексу України в частині встановленого обов'язку власника забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Одним із принципів земельного законодавства є обов'язковість використання земель за цільовим призначенням. Статтею 21 Земельного кодексу України визначено наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання недійсними угод щодо відповідних земельних ділянок.

При укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2006 року АТ «Інвестор» здійснило відчуження земель лісового фонду, що не можуть перебувати у приватній власності, з порушенням вимог статей 10, 12 Лісового кодексу України, статей 56, 84 ЗК України. Вказані порушення чинного законодавства свідчать про спрямованість цього правочину на заволодіння землями лісового фонду всупереч приписам чинного законодавства, у будь-який спосіб.

До земельної ділянки площею 18,1465 га за межами населеного пункту на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області було включено земельну ділянку (землі лісового фонду, вкриті лісом) площею 7,1 га, розташовану на території Черкасько-Лозівської сільської ради біля с. Лісне (землі колишнього КСП «Харківська птахофабрика») Дергачівського району Харківської області.

08 лютого 2006 року Лісовий кодекс України було викладено в новій редакції Законом України від 08.02.2006 року №3404-ІV та внесено статтю 10 «Право приватної власності на ліси» та статтю 12 «Набуття права приватної власності на ліси».

Відповідно до яких ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності, а суб'єктами цієї власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

Проте, статтею 12 Лісового кодексу в редакції від 08.02.2006 року, що діяла на момент укладання спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2006 року, було встановлено обмеження щодо передачі у власність земельних лісових ділянок.

Громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів.

Всупереч цим приписам ДП «ІНВЕСТОР ЕЛІТ БУД» набуло у приватну власність в складі земельної ділянки площею 18,1465 га за межами населеного пункту на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області земельну ділянку (землі лісового фонду, вкриті лісом) площею 7,1 га, розташовану на території , Черкасько-Лозівської сільської ради біля с. Лісне Дергачівського району Харківської області.

Також при укладенні договору купівлі-продажу від 16.10.2006 року не проводилася експертна грошова оцінка земельної ділянки, що була предметом договору. Це свідчить про порушення вимог п. 8 ст. 128 Земельного кодексу України, ст. 38 ЗУ «Про землеустрій» відносно необхідності проведення грошової та експертної оцінки землі для визначення її вартості.

Зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки визначається статтею 132 Земельного кодексу України, відповідно до якої угоди повинні містити: назву сторін; вид угоди; предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); договірну ціну; права та обов'язки сторін; кадастровий номер земельної ділянки; момент переходу права власності на земельну ділянку тощо.

Частиною 8 ст. 128 Земельного кодексу України передбачено, що вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Статтею 38 ЗУ «Про землеустрій» передбачено проведення земельно-оціночних робіт при здійсненні землеустрою та встановлено, що залежно від призначення оцінки земель проводиться економічна та грошова оцінка земель за відповідними методиками.

Статтею 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Пунктом 3.4. Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему України від 09.01.2003 року №2 передбачено, що термін чинності звіту становить 1 (один) рік з дати оцінки.

Станом на дату укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2006 року грошову оцінку земельної ділянки рекреаційного призначення площею 18,1465 га за межами населеного пункту на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області проведено не було.

Крім того, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2006 року між АТ «Інвестор» та ДП «Інвестор Еліт Буд» було укладено на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2005 року (п. 2 договору від 16.10.2006 року).

Беручи до уваги те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2005 року є нікчемним, недійсність якого встановлена законом - статтею 228 Цивільного кодексу України, він не тягне за собою наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Що стосується державних актів на право власності на земельну ділянку, то суд зазначає наступне.

АТ «Інвестор» отримало державний акт серія ЯГ №083467 від 07.07.2006 року, зареєстрований за №020669300001 на право власності на земельну ділянку площею 18,1465га, розташовану на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2005 року.

ДП «Інвестор Еліт Буд» отримало державний акт серія ЯБ №100000 від 05.12.2006 року, зареєстрований за №02066930002 на право власності на земельну ділянку площею 18,1465 га, розташовану на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.2006 року.

Пунктом 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему від 04.05.99 року №43 передбачено, що у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа.

Президією ВГС України (рекомендації від 02.02.2010 року №04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» рекомендовано, що вимога про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку заявляється як відновлення права з наслідками, передбаченими законодавством, а тому вирішення такого питання є похідним від встановлення права власності (права користування) спірною земельною ділянкою.

Отже, при визнанні недійсним рішення, розпорядження, угоди, тощо, на підставі якої виданий акт, останній підлягає поверненню органу, що його видав. З урахуванням цього визнання акта незаконним у судовому порядку не вимагається.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (стаття 216 Цивільного кодексу України), якщо набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, потрібно звертатися з віндикаційним позовом.

Статтею 378 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки, підписаний Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області, як продавцем, та АТ «Інвестор», як покупцем, нотаріально посвідчений 26 грудня 2005 року та зареєстрований в реєстрі за №2880, і договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2006 року, підписаний між АТ «Інвестор», як продавцем, та ДП «Інвестор Еліт Буд», як покупцем, нотаріально посвідчений 16 жовтня 2006 року та зареєстрований в реєстрі за № 2142, є нікчемними, для визнання їх такими окреме судове рішення не потрібне, що свідчить про те, що будь-яких законних підстав для підтвердження права власності ДП «Інвестор Еліт Буд» на земельну ділянку не має.

Згідно ст.399 Цивільного кодексу України право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

З огляду на те, що ч.4 ст.258 Цивільного кодексу України встановлена спеціальна позовна давність у 10 років стосовно вимог про застосування наслідків нікчемного правочину , строки позовної давності щодо застосування наслідків нікчемного правочину не спливли , а тому позовні вимоги визнаються судом як законні та обгрунтовані , а тому підлягають задоволеннб в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 58, 124, 129 Конституції, статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.38, 62 ЗУ "Про землеустрій", ст.9, 9, 35 ЗУ "Про державну експертизу землевпорядної документації" , ст. 7 ЗУ «Про розмежування земель державної та комунальної власності», ст.ст. 12, 19, 21, 50, 51, 52, 56, 57, 80, 83, 84, 91, 110, 111, 127, 128, 141, Земельного кодексу України, 6, 9, 10 Лісового кодексу України ст.ст. 215, 216, 258, 378, 399 Цивільного кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання першого відповідача про витребування доказів по справі.

Відмовити в задоволенні усного клопотання першого відповідача про витребування у позивача інформації про прийняття органом виконавчої влади рішення про розмежування земель.

Відмовити в задоволенні клопотання першого відповідача про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи.

Позов задовольнити повністю.

Витребувати із чужого незаконного володіння Дочірнього підприємства "Інвестор Еліт Буд" (код ЄДРПОУ 31799236, м.Харків, вул.Сумська, 88 , п/р 2600201315757 в АКБ "Базис" МФО 351760) земельну ділянку (кадастровий номер 6322083000:04:000:0363) загальною площею 18,1465 га , розташовану на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області та повернути її Дергачівській районній державній адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ 24129939, Харківська область, м.Дергачі, вул.Перемоги, 5-А).