Рішення № 16471013, 23.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2011 р. Справа № 5023/2111/11

вх. № 2111/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 1 від 06.12.2009 р.);

відповідача - не прибув;

розглянувши справу за позовом Фірми "Сіверська сласть - продукт" ТОВ, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків

про виконання 10 269,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фірма "Сіверська сласть - продукт" ТОВ, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків, 8708,95 грн. заборгованості, 815,16 грн. пені, 496,41 грн. інфляційних витрат, 249,09 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 438 від 01.06.09 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 березня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18 квітня 2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 квітня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 23 травня 2011 р.

23 травня 2011 р. представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 8708,95 грн. заборгованості, 815,16 грн. пені, 496,41 грн. інфляційних витрат, 249,09 грн. 3% річних та судові витрати.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 6115818777306.

Судом з"ясовано нову адресу відповідача згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 07 квітня 2011 р.: 61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

01 червня 2009 р. між Фірмою "Сіверська сласть - продукт" ТОВ, м. Харків, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 438, у відповідності до умов якого позивач взяв на себе зобов"язання виготовити та надати відповідачу продукцію, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити її.

Пунктом 4.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем протягом 35-ти банківських днів з моменту отримання її відповідачем по кожній накладній.

Сторони до договору уклали специфікацію, в якій визначили найменування товару та ціну товару.

На виконання умов вказаного позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 8869,90 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ СС-0004859 від 07.12.09 р., СС-0004860 від 07.12.09 р., СС-0004861 від 07.12.09 р., СС-0005098 від 28.12.09 р., СС-0005100 від 28.12.09 р., СС-0005101 від 28.12.09 р., СС-0005105 від 28.12.09 р., СС-0005115 від 28.12.09 р., СС-0005116 від 28.12.09 р., СС-0005117 від 28.12.09 р., СС-0005118 від 28.12.09 р., СС-0000013 від 06.01.10 р., СС-0000015 від 06.01.10 р., СС-0000024 від 06.01.10 р., СС-0000025 від 06.01.10 р., СС-0000026 від 06.01.10 р., СС-0000028 від 06.01.10 р., СС-0000030 від 06.01.10 р., СС-0000031 від 06.01.10 р., СС-0000236 від 26.01.10 р., СС-0000237 від 26.01.10 р., СС-0000238 від 26.01.10 р., СС-0000240 від 26.01.10 р., СС-0000245 від 26.01.10 р., СС-0000246 від 26.01.10 р., СС-0000241 від 26.01.10 р., СС-0000248 від 26.01.10 р.

Вказані накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств, що підтверджує отримання товару відповідачем.

В графі "підстава" вказаних накладних зазначений договір № 438 від 01.06.09 р., що свідчить про те, що товар поставлявся саме на виконання цього договору.

Як було вищезазначено, сторонами був встановлений строк для оплати товару- протягом 35-ти банківських днів з моменту отримання його відповідачем.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього лише частково на суму 160,95 грн.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 8708,95 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 8708,95 грн. правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 249,09 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна (розрахунок перевірений судом).

Судом встановлено, що позивач у розрахунках інфляційних витрат допустив помилки.

Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

За розрахунком суду заборгованість по інфляційним складає 368,43 грн.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягає задоволенню частково у сумі 368,43 грн., в інший частині інфляційних витрат у сумі 127,98 грн. слід відмовити, як зайво нарахованих.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що за прострочення платежу, передбаченого п. 4.1 договору, відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діє на момент прострочки, від вартості неоплаченої суми за кожен день прострочки.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 815,16 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 525, 526, 530, 549, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків (61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, код ЄДРПОУ 31634863, р/р № 260013307 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351016) на користь Фірми "Сіверська сласть - продукт" ТОВ, м. Харків (61072, м. Харків, вул. 23-го Серпня,12 А, код ЄДРПОУ 31225982, р/р № 26002028930980 в філії "Слобожанське РУ"ВАТ" Банку "Фінанси і Кредит", МФО 350697) 8708,95 грн. заборгованості, 815,16 грн. пені, 368,43 грн. інфляційних витрат, 249,09 грн. 3% річних, 101,41 грн. державного мита та 117,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягненні інфляційних витрат у сумі 127,98 грн. відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 26 травня 2011 року.