Рішення № 16470998, 14.06.2011, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2011 р.Справа № 5/8/5022-110/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом Приватного малого підприємства "Фортуна", с. Смиківці, Тернопільського району, Тернопільської області, 47700 (місцезнаходження: вул. Морозенка,5а, м. Тернопіль)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛевТранс", пр-т С.Бандери,92/27, м. Тернопіль, 46013

За участю представники від:

Позивача: ОСОБА_1 представник (дов. б/н від 04.01.2011р.);

Відповідача: ОСОБА_2 представник (дов. б/н від 16.05.2011р.).

Суть справи:

Приватне мале підприємство "Фортуна" звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛевТранс" 18843грн. 64коп. із них 13 987грн.00коп. боргу за товар, поставлений по накладній №27 від 06.02.2009р. на виконання умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів №5 від 04.02.2009р., 1629грн.38коп. пені, 805грн.88коп. 3% річних, 2421грн.38коп. втрат від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог та згідно пояснень в судовому засіданні повноважного представника, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов, укладеного між ними договору купівлі-продажу нафтопродуктів №5 від 04.02.2009р. в частині оплати товару, переданого відповідачу через його уповноваженого представника по накладній №27 від 06.02.2009р., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 13987грн.00коп., яку просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також нараховану пеню, 3% річних та втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 02.03.2011 року за клопотанням відповідача провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Тернопільської області по справі №8/8/5022-271/2011 за позовом ТзОВ "Левтранс" до ПМП "Фортуна" про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу нафтопродуктів №5 від 04.02.2009р.

Після поновлення ухвалою суду від 05.05.2011 року провадження у даній справі, відповідач у відзиві на позов від 17.05.2011р. (вх.№12360(н) від 18.05.2011р.) та згідно пояснень повноважного представника в судовому засіданні, позов визнає частково в сумі 6607грн.00коп. основного боргу, з якої (суми), як вважає відповідач, і має бути проведений розрахунок 3% річних та інфляційних втрат. В підтвердження того, що борг є меншим ніж заявлений позивачем, відповідач надав платіжні доручення №0000000012 від 05.03.2010р., №16 від 10.03.2010р., №308 від 13.11.2009р., №151 від 25.05.2009р. про перерахування позивачу коштів в загальній сумі 7380 грн. Щодо заявленої до стягнення пені, відповідач, посилаючись на пропуск позивачем річного строку позовної давності по вимозі про стягнення пені, встановленого ч.2 ст.258 ЦК України, в порядку ч.4 ст.267 ЦК України подав заяву про застосування строку позовної давності, і що, як зазначає відповідач, є підставою для відмови у позові в частині стягнення пені.

В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва з 08.06.2011р. до 10.06.2011р. до 10год.00хв. та з 10.06.2011р. до 14.06.2011р. до 11год.15хв.

Після перерви, позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог (лист №14 від 10.06.2011р.), де з врахуванням того, що позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів №5 від 04.02.2009 року по видатковій накладній №27 від 06.02.2009р. поставлено відповідачу товарно-матеріальні цінності на суму 20617грн.00коп., а відповідачем в свою чергу згідно платіжних доручень №75 від 06.03.2009р., №151 від 25.05.2009р., №308 від 13.11.2009р., №418 від 10.02.2010р., №12 від 05.03.2010р., №16 від 10.03.2010р., №58 від 12.04.2010р. частково проведено оплату в сумі 12280грн.00коп. за отриманий товар, підтвердивши зазначене також складеним, підписаним та завіреним печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків від 27.05.2011р., а тому станом на 31.05.2011р. сума основного боргу за поставлений товар становить 8337грн., і відповідно позивач уточняє позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 11844грн.73коп. з них 8337грн. основного боргу, та нарахованих на дану суму боргу: 971грн.88коп. пені, 552грн.98коп. 3% річних, 1982грн.87коп. втрат від інфляції.

Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог, враховуючи, що така (заява) подана останнім відповідно до вимог ст.22 ГПК України, а тому приймається судом і спір вирішується відповідно до уточнених позовних вимог.

Повноважний представник відповідача, в судовому засіданні основний борг в сумі 8337грн.00коп. визнав, а також погодився із нарахованими на дану суму основного боргу 3% річних та втрат від інфляції, а щодо стягнення пені нарахованої на дану суму основного боргу заперечив, з підстав зазначених у відзиві, а саме у звязку із пропуском позивачем річного строку позовної давності встановленого ч.2 ст.258 ЦК України, про застосування якого, відповідачем в порядку ч.4 ст.267 ЦК України подано заяву, і що, як зазначає повноважний представник відповідача, є підставою для відмови у позові в частині стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

04 лютого 2009 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №5 від 04.02.2009р. (далі-договір), за умовами п.1.1. якого Продавець (позивач у даній справі) зобовязався передати у власність Покупцю (відповідач у даній справі) нафтопродукти (надалі Товар), а Покупець зобовязався прийняти цей Товар і сплатити його вартість відповідно до умов, вказаних у цьому Договорі.

Асортимент і кількість Товару, який підлягає купівлі-продажі, вказані в специфікації (п. 1.2. Договору). Ціна товару, який підлягає купівлі-продажу за цим договором вказана в Специфікації (п.2.1. Договору).

Згідно п.2.3. Договору, ціна Товару на протязі дії Договору може змінюватись. Фактом погодження ціни Товару є підпис представника покупця на накладній (акті) про прийом Товару. При цьому повноваження на такий підпис підтверджується довіреністю на право отримання Товару.

Відповідно до п.5.1. Договору, Покупець зобовязався провести оплату на протязі 7 банківських днів після отримання товару.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як слідує з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів №5 від 04.02.2009р., через уповноваженого представника відповідача, на підставі виданої йому довіреності серії ЯМВ №954889 від 05.02.2009р., по накладній №27 від 06.02.2009р. передав відповідачу по справі товар (дизпаливо) на загальну суму 20617грн.00коп.

Оскільки сторони у договорі обумовили строк оплати відповідачем товару, то згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зобовязання підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує, що відповідач свої зобовязання щодо оплати отриманого товару виконав частково, і незважаючи на направлену йому вимогу (лист-претензія №8 від 11.03.2009р.) оплатити повну вартість отриманого товару, станом на 31.05.2011р. за відповідачем рахується борг в сумі 8337грн.00коп. Факт існування у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується також і відповіддю на претензію від 11.03.2009р. (лист №43/03 від 17.03.2009р.), де відповідач визнав заборгованість перед позивачем за отримані нафтопродукти (копія в матеріалах справи).

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату отриманого від позивача товару суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 8337грн.00коп.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 6.1. договору, ст.549 ЦК України, ст.ст.216,230 ГК України, з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ч.2 ст. 343 ГК України, ч.6 ст.232 ГК України та ст.264 ЦК України, у вигляді сплати пені, що за період з 13.04.2010р. по 13.10.2010р. (нараховану на суму основного боргу 8337грн.00коп.) становить 750грн.67коп.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 221грн.21коп. пені то такі задоволенню не підлягають, оскільки як слідує із заяви позивача про уточнення позовних вимог та пояснень повноважного представника позивача в судовому засіданні 14.06.2011р., позивачем пеня нарахована на суму основного боргу 8337грн.00коп. за період з 16.02.2009р. по 17.08.2009р., проте враховуючи, що основний борг в сумі 8337грн.00коп. почав існувати з 13.04.2010р., після проведеної відповідачем оплати коштів в сумі 1000грн. згідно платіжного доручення №58 від 12.04.2010р., і відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності щодо основної вимоги (основний борг) так і щодо додаткової вимоги (стягнення пені) перервався 12.04.2010р., і почався заново з 13.04.2010р., а відтак в даному випадку, пеню на суму основного боргу 8337грн.00коп. необхідно нараховувати з 13.04.2010р. по 13.10.2010р.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення від простроченої суми, що згідно розрахунку позивача становить 1982грн.87коп., а також три проценти річних від простроченої суми, що за весь час прострочення згідно розрахунку позивача становить 552грн.98коп.

Щодо посилання відповідача у відзиві на позов від 17.05.2011р. (вх.№12360(н) від 18.05.2011р.) на те, що оскільки позивачем пропущений річний строк позовної давності по стягненню пені встановлений ч.2 ст.258 ЦК України, а тому, як вважає відповідач, у відповідності до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, судом до уваги не може бути прийняте, оскільки, як зазначалося вище, основний борг в сумі 8337грн.00коп. на який позивачем і нараховано пеню, почав існувати з 13.04.2010р., після проведеної відповідачем оплати коштів в сумі 1000грн. згідно платіжного доручення №58 від 12.04.2010р., і відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності щодо основної вимоги (основний борг) так і щодо додаткової вимоги (стягнення пені) перервався 12.04.2010р., і почався заново з 13.04.2010р., а відтак до стягнення підлягає пеня нарахована на суму основного боргу 8337грн.00коп. за період з 13.04.2010р. по 13.10.2010р. і становить 750грн.67коп.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 ГК України та ст.ст.33,34 ГПК України позов в частині стягнення з відповідача 8337грн.00коп. основного боргу, 552грн.98коп. 3% річних, 1982грн.87коп. втрат від інфляції, 750грн.67коп. пені, підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛевТранс", пр-т С.Бандери,92/27, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 31602606) на користь Приватного малого підприємства "Фортуна", с. Смиківці, Тернопільського району, Тернопільської області; місцезнаходження: вул.Морозенка,5а, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 24636889) - 8337грн.00коп. основного боргу, 552грн.98коп. 3% річних, 1982грн.87коп. втрат від інфляції, 750грн.67коп. пені, 116грн.24коп. витрат по сплаті державного мита, 145грн.57коп. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4.В решті позову відмовити.

СуддяГ.З. Андрушків

Повне рішення складено "20".06.2011р.