Рішення № 16470970, 16.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.11 Справа № 5021/786/2011. за позовом: Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод», м. Алчевськ Луганської області до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

про стягнення 34986 грн. 23 коп.

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 10-74 від 19.05.2011р.

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 15-3154 від 26.04.2011р.

Суть спору: Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за непоставлену продукцію згідно умов договору № 22-0810-12/278-271ю від 08.04.2010р. на загальну суму 34986 грн. 23 коп., в тому числі: 24322 грн. 28 коп. - сума попередньої оплати за непоставлену продукцію, 10546 грн. 00 коп. - неустойка, 117 грн. 95 коп. - 3% річних; а також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 349 грн. 86 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.05.2011 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву № 15-3401 від 04.05.2011 року, в якому проти вимог позивача заперечував, посилаючись на те, що позивачем не надано до суду доказів направлення відповідачу заявок на поставку товару, крім того, позивачем неправомірно нараховано неустойку та 3% річних, оскільки не доведено вини та прострочення боржника. Також відповідач у відзиві зазначив, що ним повернуто позивачу грошові кошти в розмірі 24322 грн. 28 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3396 від 27.04.2011 року.

У письмових поясненнях № 20-5302 від 01.06.2011р. представник позивача зазначив, що на підставі рішення чергових Загальних зборів акціонерів ВАТ «Алчевськкокс» (протокол № 16 від 19.04.2011р.) 13.05.2011р. змінено найменування підприємства з «Відкрите акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» на «Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод», про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААА № 440880 від 13.05.2011р. та довідка АБ № 320096 від 17.05.2011р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Крім того, у даних поясненнях позивач зазначає, що здійснення відповідачем поставки продукції підтверджує факт прийняття відповідачем заявок до виконання.

У дане судове засідання представники сторін додаткових письмових пояснень по справі не надали. Представник позивача у судовому засіданні усно підтвердив повернення коштів в сумі 24322 грн. 28 коп. відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 22-0810-12/278-271ю від 08.04.2010р., відповідно до п. 1.1 якого Продавець (відповідач) зобов`язується передати у власність Покупцеві (позивачу), а Покупець (позивач) зобов`язується прийняти і оплатити на умовах даного договору кислоту сірчану технічну ГОСТ 2184-77 першого ґатунку на загальну суму 714000 грн. 00 коп.

Сторонами було складено протокол розбіжностей до вищевказаного договору, який був ними підписаний та скріплений їх печатками (а. с. 16-17).

Відповідно до п. 2.2 вищевказаного договору, відповідач повинен був поставляти продукцію протягом 12 днів з дати оплати заявленої партії продукції.

Позивач у позовній заяві зазначає про постійне порушення відповідачем строків поставки продукції по заявленим заявкам та перерахованим передоплатам згідно виставлених відповідачем рахунків. Позивач зазначає, що відповідач не поставив продукцію на загальну суму 24322 грн. 28 коп. і не повернув грошові кошти в сумі 24322 грн. 28 коп., які були перераховані йому в якості попередньої передоплати. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач платіжним дорученням № 3396 від 27.04.211р. (ІІ том, а. с. 9) повернув позивачу оспорювану суму. Грошові кошти в розмірі 24322 грн. 28 коп. були повернуті позивачу 27.04.2011р., тобто вже після подання позовної заяви до суду.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 22-0810-12/278-271ю від 08.04.2010 р., а саме допустив прострочення виконання зобовязання щодо поставки продукції. Факт прострочення поставки продукції відповідачем згідно умов договору купівлі-продажу № 22-0810-12/278-271ю від 08.04.2010 р. підтверджується матеріалами справи (І том, а. с. 35-112)

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Частина 2, 3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У звязку з тим, що грошові кошти в розмірі 24322 грн. 28 коп. були повернуті позивачу платіжним дорученням № 3396 від 27.04.211р. та між сторонами відсутній спір щодо повернення зазначеної суми грошових коштів, а для судового розгляду відсутній предмет спору, тому провадження у справі в зазначеній частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 10 546 грн. 00 коп.

Відповідальність відповідача за прострочення поставки товару у вигляді стягнення пені передбачена п. 5.1 договору купівлі-продажу № 22-0810-12/278-271ю від 08.04.2010р., за яким у разі прострочення поставки товару (партії товару) по договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на кінець прострочення поставки товару від суми вартості товару поставленого з простроченням.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 10 546 грн. 00 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору купівлі-продажу № 22-0810-12/278-271ю від 08.04.2010р., позивач просить суд стягнути з відповідача 117 грн. 95 коп. 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Грошовим зобовязанням вважається зобовязання, змістом якого є сплата боржником грошей.

Тобто, позивач заявив позовні вимоги на підставі ст. 625 ЦК України, яка регулює умови відповідальності боржника за порушення ним грошового зобовязання та визначає правові наслідки прострочення боржником такого зобовязання.

Між тим правовідносини, що існують між сторонами, є не з порушення грошового зобовязання, відповідно у позивача відсутні підстави для вимоги сплати 3% річних.

Тому, оскільки між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 22-0810-12/278-271ю від 08.04.2010р. не грошового зобовязання, суд вирішив відмовити в задоволення стягнення з відповідача 117 грн. 95 коп. 3% річних.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 80, 82, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356) на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» (94223, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Красних партизан, 1, код 00190816) 10 546 грн. 00 коп. пені, 348 грн. 68 коп. витрат по сплаті державного мита, 235 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження по справі в частині стягнення 24322 грн. 28 коп. суми попередньої оплати за непоставлену продукцію припинити.

4.У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 117 грн. 95 коп. 3% річних відмовити.

5.Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 16.06.2011р.