Рішення № 16470574, 21.04.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" квітня 2011 р.Справа № 5013/275/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/275/11

за позовом: приватного підприємства "Лео Буд", м. Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс", м. Кіровоград

про стягнення 71 252,41 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1. , довіреність № б/н від 20.04.11 ;

від відповідача - ОСОБА_2 , довіреність № б/н від 04.03.11 ;

Приватним підприємством "Лео Буд" подано позов про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс" 71252,41 грн. заборгованості за договором відступлення права вимоги (цесії) № 1/3-6-10/22 від 26.04.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов"язання щодо оплати товару, поставленого за договором № 08СК08-93 купівлі-продажу товарів за смарт картками від 15.05.2008 року, право вимоги за яким належить позивачу на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № 1/3-6-10/22 від 26.04.2010 року.

В судовому засіданні 21.04.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач позов не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс" (покупець) був укладений Договір № 08СК08-93 купівлі-продажу товарів за смарт картками від 15.05.2008 (далі Договір купівлі продажу), згідно з умовами якого Продавець зобов"язується передати (відпустити) товари у власність Покупцеві, а Покупець зобов"язується прийняти товари та повністю оплатити Товари на умовах вказаних у пункті та інших пунктах даного Договору, а також додатках (додаткових угодах) до даного Договору.

Відповідно до п. 4.4 Договору розрахунки за товар здійснюються в гривнях Покупцем на умовах попередньої (авансової) оплати товарів (якщо інший порядок оплати не передбачений в додатках до цього Договору) шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Продавця, вказаний в цьому Договорі. Сума авансового платежу не обмежується та сплачується Покупцем самостійно в будь-який час строку дії цього Договору і включає в себе ПДВ. На грошову суму, внесену як аванс (передоплата), Покупець має право отримати Товар відповідно до умов цього Договору.

У випадку, якщо товари були передані у власність Покупця понад суму здійсненої ним передоплати (авансу), Покупець зобов"язаний провести повну оплату таких товарів протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання (передачі у власність) товарів.

Відповідно до п. 3 Додатку № 5 від 15.08.2008 року до Договору купівлі - продажу за смарт-картками № 08СК08-93 від 15.05.2008 року Покупець зобов"язаний здійснювати оплату отриманих товарів, по їх вартості, чинній на АЗС в день отримання Товарів, протягом 20 календарних днів з моменту фактичного отримання товарів, що підтверджується чеком реєстратора розрахункових операцій відповідної АЗС та чеком РОS - терміналу.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

У відповідності статті 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до статей 193,265 Господарського кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Продавець (відкрите акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз") свої договірні зобов"язання за договором купівлі продажу виконав передав у власність відповідача товар вартістю 45845,05 грн., що підтверджується накладними на відпуск товарів з АЗС, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 47-53). Натомість, відповідач свої зобов"язання щодо оплати товару порушив, в результаті чого у останнього виникла заборгованість перед Продавцем.

Як вбачається, відповідач по справі приватне підприємство "Промтехресурс", актом звірення взаємних розрахунків за 01.05.2008 - 31.12.2008 (а.с. 54), підтвердив наявність перед відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" заборгованість в сумі 45845,20 грн., яку не сплатив у встановлений законом термін і не погасив до цього часу, тобто визнав факт боргу, вказану позивачем.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні відповідно до ч.1 ст. 513 Цивільного кодексу України вчиняється у такій самій формі, що і правочин на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

26.04.2010 року між відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" (Цедент) та позивачем (Цесіонарій) був укладений Договір відступлення права вимоги (цесії) № 1/3/6-10/22 (далі Договір цесії), відповідно до умов якого, публічне акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз" відступив позивачу, а позивач набув право вимоги, належне публічному акціонерному товариству "Концерн Галнафтогаз", і став кредитором за договором купівлі продажу № 08СК08-93 від 15.05.2008 р., укладеного між Цедентом і товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс".

Пунктом 2 Договору цесії передбачено, що позивач набуває право вимагати від боржника повернення коштів в сумі 45 845,05 грн., які боржником в порушення зобов"язань за вищевказаним договором, не були вчасно сплачені (перераховані) публічному акціонерному товариству "Концерн Галнафтогаз" та штрафних санкцій в сумі 25 407,36 грн., всього 71252,41 грн.

Сторони визначили, що Договір цесії вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 10 цього Договору та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов"язань за цим Договором (а.с.11).

Згідно з Додатком №1 до договору відступлення права вимоги (цесії) від 26.04.200 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз» та приватним підприємством «Лео Буд» за відступлення права вимоги, що вказана в пункті 1 Договору цесії, Цесіонарій сплачує Цеденту кошти в сумі 71252,41 грн. Кошти вказані в пункті 1.1 даного Додатку № 1, Цесіонарій перераховує Цеденту на його розрахункових рахунок протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього Договору.

Позивач свої договірні зобов"язання передбачені вищевказаним договором відступлення права вимоги (цесії) виконав в повному обсязі, сплативши відкритому акціонерному товариству «Концерн Галнафтогаз» 71252,41 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 46 від 26.04.2010 року на суму 45845,05 грн. та № 47 від 26.04.2010 року на суму 25407,36 грн. (а.с. 13).

10.02.2011 року позивач направив відповідачу лист - повідомлення, в якому повідомив відповідача, що у відповідності до договору відступлення права вимоги (цесії) від 26.04.2010 відкрите акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» уступило приватному підприємству «Лео Буд» право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехресурс» за договором купівлі - продажу на загальну суму 71252,41 грн. Крім того, у вищезазначеному листі - повідомленні позивач просив відповідача сплатити борг в строк до 20.02.2011 року.

Позивач зазначив, що відповідач у справі зобовязання стосовно виконання грошових зобов'язань не виконав.

Всупереч вищевикладеній умові договору та вимозі чинного законодавства на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача в сумі 71252,41 грн. відповідачем на користь позивача не сплачена.

Так, стаття 525 Цивільного кодексу України, передбачає, що одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідачем не подано доказів сплати вартості поставленого товару в повному обсязі, чим порушено приписи ст. 193 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України щодо виконання зобов"язань належним чином відповідно до умов договору, вимог закону.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 45845,05 грн. заборгованості за договором відступлення права вимоги (цесії) від 26.04.2010 року.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 45845,05 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволення.

В судовому засіданні 21.04.2011 року позивачем подано пояснення, відповідно до яких позивач пояснює, що позовна вимога в сумі 71252,41 грн. складається з 45845,05 грн. основної суми боргу та 25407,36 грн. штрафних санкцій (згідно договору цесії від 26.04.2010 року), штрафні санкції в сумі 25407,36 грн. складаються з: 2% штрафу від суми боргу в розмірі 916,90 грн., пені в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення в розмірі 13355,34 грн., інфляційних втрат в сумі 7610,23 грн., 3% річних в сумі 1808,68 грн.

Але, як вбачається з пояснень позивача та доданого до матеріалів справи розрахунку штрафних санкцій, останні становлять 23691,15 грн., а саме: 2% штрафу від суми боргу в розмірі 916,90 грн., пені в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення в розмірі 13355,34 грн., інфляційних втрат в сумі 7610,23 грн., 3% річних в сумі 1808,68 грн.

Господарський суд враховує, що договір уступки вимоги (цесії) за своєю правовою природою не є самостійним правочином, оскільки він залежить від основного юридичного факту, який його породжує. Цим фактом у правовідносинах сторін є договір купівлі - продажу № 08СК08-93 від 15.05.2008 року.

За таких обставин, господарський суд прийшов до висновку, що сторонами допущено помилку при укладенні договору уступки права вимоги (цесії), а саме невірно визначено розмір штрафних санкцій.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи дану норму матеріального права, господарський суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги, згідно розрахунку позивача про стягнення 3 % річних за період з 01.01.2009 по 25.04.2010 в сумі 1808,68 грн. та інфляційних втрат за період з січня 2009 по березень 2010 в сумі 7610,23 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно пункту 1 статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 7.3 Договору купівлі - продажу у випадку непогашення грошової заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості винна сторона зобов"язана додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу протилежної сторони штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Позивач відповідно до умов Договору нарахував 2% штрафу від суми заборгованості, а саме 916,90 грн.

Отже, позовні вимоги по стягненню 2% штрафу в сумі 916,90 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню господарським судом.

Окрім того, позивачем заявлено також позовну вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 13355,34 грн. за період з 01.01.2009 по 25.04.2010.

За змістом п. 7.3 Договору купівлі - продажу сторони погодили, що кожна зі сторін , яка неналежним чином виконує свої грошові зобов"язання (зокрема, несвоєчасно розраховується за поставлений товар) за цим договором, повинна сплатити на користь іншої сторони і за її вимогою пеню в розмірі 0,5% від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми за кожен день прострочення виконання (тобто за кожен день неперерахування цієї суми).

Згідно правил статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до розрахунку позивача пеня за період з 01.01.2009 року по 25.04.2010 року становить 13355,34 грн.

При цьому, при розгляді даних позовних вимог господарським судом враховується наступне.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути закінчено.

Суд не може погодитись з визначенням періоду, за який підлягає нарахуванню пеня (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Тому, здійснено перерахування пені, при цьому судом взято належний період з 01.01.2009 по 30.06.2009.

Таким чином розмір пені за період з 01.01.2009 по 30.06.2009 становить 5416,01 грн.

За викладених обставин господарський суд частково задовольняє позов, а саме на суму 61 596,87 грн., що складається з 45 845,05 грн. основного боргу, 15 751, 82 грн. штрафних санкцій.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись статтями 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс" (25006, м. Кіровоград, вул. Карабінерна, 97, ідентифікаційний код 30462503, (відомості про рахунки відсутні) на користь приватного підприємства "Лео Буд" (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, р/р 26002010029650 у ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, ідентифікаційний код 34461959) 45 845,05 грн. основного боргу, 15 751,82 грн. штрафних санкцій, а також 615,96 грн. державного мита та 204,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Колодій С.Б.

Повне рішення складено - 26.04.2011 р.