Рішення № 16470553, 19.04.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2011 р.Справа № 5013/352/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/352/11

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Меганом", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО", м. Кіровоград

про стягнення 360 536,70 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2803/1д від 28.03.11 р.;

від відповідача - участі не брали.

Відкритим акціонерним товариством "Меганом" подано позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" на користь позивача заборгованості за договором про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 24/03/10-1 від 24.03.10 р. та за договором про розірвання договору оренди площі зовнішнього фасаду № 24/03/10-3 від 24.03.10 р. в сумі 360 536,70 грн., в тому числі основна заборгованість - 299 750,01 грн., 3% річних від простроченої суми - 4 173,45 грн., пеня - 51 817,24 грн., індекс інфляції - 4 796,00 грн.

14.04.11 р. та 18.04.11 р. до суду надійшли заяви позивача про збільшення позовних вимог, що мають аналогічний зміст та згідно яких відкрите акціонерне товариство "Меганом" просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 392 462,13 грн., в тому числі, основна заборгованість - 299750,01 грн., 3% річних - 5 824,13 грн., пеня - 71 900,49 грн., індекс інфляції - 14 987,50 грн., а також судові витрати, понесені позивачем (а.с. 141 том 1, а.с. 17 том 2).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що збільшення розміру позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить до процесуальних прав позивача, а також те, що позивачем дотримано вимоги процесуального закону щодо сплати державного мита та направлення копії заяви на адресу відповідача, господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви, що надійшла до суду 14.04.11 р. (18.04.11 р.).

Крім того, у судовому засіданні 29.03.11 р. позивач повідомив господарський суд про зміну назви відкритого акціонерного товариства "Меганом" на публічне акціонерне товариство "Меганом".

На підтвердження викладеного, позивачем до суду надано копії свідоцтва про державну реєстрацію публічного акціонерного товариства "Меганом" № 769437, довідки АА № 368994 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також довідки про взяття на облік платника податків № 1070 від 21.03.11 р. (а.с. 82, 84-85 том 1).

До того ж, як вбачається з п. 1.1. розділу І нової редакції Статуту позивача, затвердженого загальними зборами товариства 04.03.11 р., публічне акціонерне товариство "Меганом" є правонаступником усіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства "Меганом" (а.с. 86-111 том 1).

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. У сі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Враховуючи, що правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу, а також докази надані позивачем у справі, господарський суд вважає за необхідне на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснити заміну позивача - відкритого акціонерного товариства "Меганом" його правонаступником - публічним акціонерним товариством "Меганом".

А отже, позивачем у справі є публічне акціонерне товариство "Меганом".

Представник відповідача у судовому засіданні 19.04.11 р. участі не брав, вимог суду не виконав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.

07.02.11 р. позивачем направлено позовні матеріали на адресу відповідача, що була вірною на дату надсилання, а саме: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 111.

Відповідно до письмових пояснень позивача, поштову кореспонденцію за вищезазначеними поштовими реквізитами відповідач не отримав, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 119 том 1).

В ході судового розгляду справи господарським судом з'ясовано, що 08.02.11 р. відповідачем змінено місце знаходження на: 24014, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, 24.

На вимогу ухвали суду від 29.03.11 р., 05.04.11 р. позивачем направлено позовні матеріали за адресою відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 66-67 том 1).

Надалі судова кореспонденція направлялась за адресою відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується, зокрема, списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень господарського суду Кіровоградської області № 191 від 31.03.11 р. (а.с. 40 том 2).

Оскільки господарським судом вжито всіх можливих заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, враховуючи відсутність у господарського суду будь-яких інших відомостей щодо місця знаходження відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача.

У зв'язку з викладеним, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, господарський суд встановив наступне.

24.03.10 р. між відкритим акціонерним товариством "Меганом" (далі - ВАТ "Меганом" або Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" (далі - ТОВ "Мережа універмагів "ТУСО" або Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 24/03/10-1 (далі - Договір оренди 1, а.с. 13-25 том 1).

Відповідно до умов Договору оренди 1, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар зобов'язується прийняти від Орендодавця у платне тимчасове користування - найм (оренду), приміщення з метою розміщення магазину торговельної марки "TUSO" на строк та на умовах, викладених в цьому Договорі (п. 2.1. Договору оренди 1).

Пунктом 2.3. Договору оренди 1, в редакції Договору № 1 про внесення змін до Договору оренди 1 від 14.04.10 р., визначено, що приміщення повинні бути передані Орендодавцем Орендарю та прийняті Орендарем не пізніше 01.05.10 р. Факт передачі Орендодавцем та прийняття Орендарем приміщень буде підтверджено складанням акту прийому-передачі приміщення. Орендодавець зобов'язаний передати приміщення Орендарю до вказаної вище дати у стані, вказаному у Додатку № 2 до цього Договору.

Балансова вартість приміщення складає 19 233 558,05 грн. (п. 2.9. Договору оренди 1).

Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату згідно з умовами цього Договору (в тому числі з урахуванням п. 5.3. цього Договору), що нараховується з дати початку оренди.

Розмір орендної плати, строки платежів та амортизаційні відрахування сторони погодили у розділі 3 Договору 1.

Згідно п. 19.1 Договору 1, цей Договір набирає чинності з дня його реєстрації підписання та скріплення печатками сторін та діє протягом 35 місяців з дати підписання Акту прийому-передачі приміщення.

Договір оренди 1 підписаний повноважними представниками Орендодавця та Орендаря, скріплений круглими печатками сторін.

Сторонами підписано також Додатки № 1, № 2 та № 3 до Договору оренди 1, якими відповідно є план орендованого приміщення, технічний опис стану приміщення та розцінки на розміщення рекламних вивісок та надання послуг з паркування (а.с. 26-28 том 1).

Шляхом підписання Договору № 1 від 14.04.10 р. сторонами внесено зміни до пунктів 2.3., 3.6.1., 16.1., 17.3. Договору оренди 1, а згідно Договору № 2 від 12.05.10 р. сторонами доповнено п. 3.1.1. розділ 3 Договору оренди 1, змінено п.п. 3.2., 3.2.1, 3.3., 3.3.1, 3.4., 3.4.1., 3.6., 5.3., 19.2., 12.4., та викладено розділ 16 в новій редакції (а.с. 30-35 том 1).

Як вбачається з Акту прийому - передачі приміщення від 01.05.10 р., Орендодавець свої зобов'язання за Договором оренди 1 виконав належним чином, передавши у платне тимчасове користування - найм (оренду) Орендарю приміщення загальною площею 520,30 кв.м., що знаходиться у будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 19 (літера А) (а.с. 29 том 1).

24.03.10 р. між ВАТ "Меганом" (Власник) та ТОВ "Мережа універмагів "ТУСО" (Користувач) укладено Договір оренди площі зовнішнього фасаду № 24/03/10-3 (далі - Договір оренди 2, а.с. 39 - 42 том 1).

В порядку та на умовах, визначених Договором оренди 2, Власник зобов'язується за плату надати Користувачу в тимчасове платне користування (оренду) частину площі поверхні зовнішнього фасаду, що виходить на вулицю Хрещатик, будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик 19 (літера А), з метою розміщення фасадних конструкцій, а саме: рекламної вивіски загальною площею 17 кв.м. кількістю 1 шт., а Користувач зобов'язується сплачувати Власнику орендну плату (п. 1.1. Договору оренди 2).

Відповідно до п. 1.2. Договору оренди 2, відновна вартість площі зовнішнього фасаду складає 170 000,00 грн.

Згідно п. 2.1. Договору оренди 2, Користувач має право користуватись площею зовнішнього фасаду з дати підписання сторонами акту прийому-передачі площі зовнішнього фасаду та припиняє свою дію автоматично по закінченню строку дії Договору оренди 1 або у зв'язку із достроковим розірванням такого Договору оренди.

Плату за оренду площ зовнішнього фасаду сторони Договору оренди 2 погодили у розділі 3 Договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє протягом строку дії Договору оренди 1 (п. 10.1. Договору оренди 2).

Договір оренди 2 підписаний повноважними представниками Власника та Користувача, скріплена круглими печатками підприємств.

14.04.10 р. сторонами підписано Договір № 1 про внесення змін до Договору оренди 2, яким внесено зміни в п.п. 1.3. та 3.2. Договору оренди 2 (а.с. 44-45 том 1).

На виконання умов Договору оренди 2, Власник передав Користувачу, а Користувач прийняв від Власника частину площі поверхні зовнішнього фасаду, що виходить на вулицю Хрещатик, будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 19 (літера А) з метою розміщення фасадних конструкцій.

Вказане вбачається з Акту прийому-передачі площі зовнішнього фасаду від 01.05.10 р. (а.с. 43 том 1).

Крім того, 24.03.10 р. між позивачем (далів - Виконавець) та відповідачем (далі - Замовник) укладено Договір про надання сервісних послуг та компенсацію вартості комунальних послуг № 24/03/10-2 (далі - Договір № 3, а.с. 48-52), відповідно до умов якого Виконавець протягом строку оренди, як це визначено у Договорі оренди 1, зобов'язується надавати Замовнику послуги безпосередньо або здійснювати забезпечення надання послуг, згідно з переліком, наведеним в п. 1.3. цього Договору щодо утримання приміщень, які передані Замовнику у тимчасове платне користування - оренду (найм) згідно з Договором оренди та знаходяться у будівлі, що належить Виконавцю за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 19 (Літ А).

Згідно п. 2.1. Договору 3, за цим Договором Замовник здійснює компенсацію вартості сервісних послуг, що надаються відповідними експлуатуючими організаціями, включаючи компенсацію вартості спожитої електроенергії; оплату сервісних послуг, що надаються Виконавцем.

Строки та розмір оплати за надані сервісні послуги погоджений сторонами у розділі 2 Договору 3.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом строку дії Договору оренди (п. 7.1. Договору № 3).

Договір 3 підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, скріплений круглими печатками сторін.

За твердженням позивача у травні 2010 року відповідач звернувся до нього з проханням про дострокове розірвання Договору оренди 1, Договору оренди 2 та Договору 3, у зв'язку із збитковістю магазину, який був розміщений в орендованих відповідачем нежилих приміщеннях.

30.06.10 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про розірвання Договору оренди 1, з дати підписання якого припинилася дія Договору оренди 2 (п. 7.1. Договору оренди 2), а також Договір про розірвання Договору 3 (а.с. 36-37, 46 том 1).

При цьому, сторони дійшли згоди, що :

- сума заборгованості по сплаті орендної плати за користування приміщенням згідно з Договором оренди 1 за травень 2010 року та червень 2010 року становить 403 782,67 грн. (включаючи ПДВ) та має бути сплачена Орендарем на користь Орендодавця в повному обсязі до 30.09.10 р. (включно) згідно графіку, зазначеному у п. 9 Договору про розірвання (п. 6 Договору про розірвання Договору оренди 1);

- сума заборгованості Орендаря з оплати сервісних послуг та компенсації вартості комунальних послуг згідно з Договором № 3 за травень та червень 2010 року становить 35 380,40 грн. (включаючи ПДВ) та має бути сплачена Орендарем на користь Орендодавця в повному обсязі до 06.07.10 р. (включно) згідно графіку, зазначеному у п. 9 Договору про розірвання (п. 7 Договору про розірвання Договору оренди 1);

- сума заборгованості Орендаря з оплати оренди площі зовнішнього фасаду згідно з Договором оренди 2 за травень та червень 2010 року становить 6 828,34 грн. (включаючи ПДВ) та має бути сплачена Орендарем на користь Орендодавця в повному обсязі до 06.07.10 р. (включно) згідно графіку, зазначеному у п. 9 Договору про розірвання (п. 8 Договору про розірвання Договору оренди 1);

- загальна сума заборгованості по грошових зобов'язаннях Орендаря перед Орендодавцем за Договором оренди 1, Договором оренди 2 та Договором № 3 становить 445 991,41 грн. та має бути сплачена Орендарем частинами за наступним графіком:

- до 06.07.10 о. (включно) - 50 000,00 грн.;

- до 20.07.10 р. (включно) - 50 000,00 грн.;

- до 03.08.10 р. (включно) - 100 000,00 грн.;

- до 31.08.10 р. (включно) - 50 000,00 грн.;

- до 14.09.10 р. (включно) - 100 000,00 грн.;

- до 24.09.10 р. (включно) - 50 000,00 грн.;

- до 30.09.10 р. (включно) - 45 991,41 грн.

Крім того, Орендар зобов'язався додатково до вищезазначеної суми компенсувати до 15.07.10 р. (включно) вартість спожитої електричної енергії, що буде підрахована згідно з умовами Договору № 3.

Як вбачається з Акту зворотньої передачі приміщення та Акту зворотньої передачі площі зовнішнього фасаду, підписаних сторонами 30.06.10 р., відповідач передав (повернув), а позивач прийняв приміщення загальною площею 520,30 кв.м., розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 19 (літ. А), а також частину площі поверхні зовнішнього фасаду, що виходить на вулицю Хрещатик за вказаною адресою (а.с. 38, 47 том 1).

Згідно п. 4 Акту зворотньої передачі приміщення від 30.06.10 р., сторони погодили, що Орендар зобов'язується компенсувати до 15.07.10 р. (включно) вартість спожитої електроенергії за червень 2010 року в розмірі 7 193,42 грн.

Укладені між сторонами Договір оренди 1 та Договір оренди 2 є договорами оренди, правовідносини за яким регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України та параграфом 5 Глави 29 Господарського кодексу України.

Так, стаття 759 Цивільного кодексу передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується переди наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Договір № 3, що також укладений сторонами, за своє правовою природою є договором про надання послуг, де одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (с. 901 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо погашення заборгованості за Договорами виконує не належним чином, здійснюючи лише часткові сплати з порушенням строків, визначених Графіком погашення суми заборгованості.

Відповідачем були здійснені лише наступні платежі: 21.07.10 р. у розмірі 20 000,00 грн., 09.08.10 р. - 20 000,00 грн., 26.08.10 р. - 20 000,00 грн., 01.09.10 р. - 10 000,00 грн., 09.09.10 р. - 10 000,00 грн., 16.09.10 р. - 10 000,00 грн., 22.09.10 р. - 5 861,00 грн., 28.09.10 р.- 10 380,40 грн., 04.10.10 р. - 15 000,00 грн., 11.10.10 р. - 5 000,00 грн., 01.11.10 р. - 15 000,00 грн., 08.11.10 р. - 5 000,00 грн.

15.07.10 р. та 27.07.10 р. позивач звертався до відповідача з вимогами про виконання останнім взятих не себе зобов'язань (а.с. 53-55 том 1).

Однак, відповідач відповіді на листи - вимоги позивачу не надав, заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Станом на 04.02.11 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 299 750,01 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості, наданим до суду позивачем (а.с. 25 том 2).

Оскільки відповідачем не надано до суду доказів сплати заборгованості в розмірі 299 750,01 грн., в матеріалах справи такі докази відсутні, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 71 900,49 грн. та 3 % річних в розмірі 5 824,13 грн. та інфляційні втрати в розмірі 14987,50 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 12.3 Договору оренди 1, п. 2.9. Договору оренди 2 та п. 7.3. Договору № 3, у випадку неналежної чи несвоєчасної сплати відповідачем передбачених Договорами платежів, відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожний день такого прострочення.

Керуючись вказаними вимогами закону та умовами Договорів, позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача суму пені, що дорівнює 71 900,49 грн. (а.с. 25 том 2).

Разом з цим, при здійсненні відповідного розрахунку позивачем не враховано вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, згідно яких розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 30 788,56 грн., згідно розрахунку, здійсненого господарським судом за допомогою інтелектуальної платформи "Ліга. Закон."(а.с. 128 том 1).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Позивачем цілком обґрунтовано нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 5 824,13 грн. (а.с. 25 том 2), тому господарський суд задовольняє вимоги в цій частині в повному обсязі.

Разом з цим, при перевірці здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат, господарським судом з'ясовано, що позивачем дещо завищено пред'явлену до стягнення суму індексу інфляції.

Так, згідно розрахунку, здійсненого господарським судом за допомогою інтелектуальної платформи "Ліга. Закон" стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних в розмірі 14 979,33 грн.

Отже, заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 25, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" (24014, м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, будинок 24, код 36919562, р/р № 26009311957501 в АБ "Південний", МФО 328209) на користь публічного акціонерного товариства "Меганом" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 19 літ. А, код 01549366, р/р № 26005002316313 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528) заборгованість в сумі 351 342,02 грн., з яких 299750,01 грн. - основна заборгованість, 30 788,56 грн. - пеня, 5 824,13 грн. - 3% річних, 14 979,33 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 3 513,42 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 212,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко Л.С.

Повне рішення складено 26.04.2011 р.