Рішення № 16470281, 15.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.06.11 р. Справа № 29/88

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства „Красноармійський завод технологічного обладнання”, м.Красноармійськ, Донецька область

до Відповідача: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 295200,00грн., інфляційних витрат у сумі 12398,40грн., 3% річних у розмірі 7618,60грн., пені у розмірі 92692,80грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю №1 від 01.04.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю №9-464 від 10.01.2011р.)

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство „Красноармійський завод технологічного обладнання”, м.Красноармійськ, Донецька область (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 295200,00грн., інфляційних витрат у сумі 12398,40грн., 3% річних у розмірі 7618,60грн., пені у розмірі 92692,80грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 18.01.2010р. №203 від 10.02.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Приватного акціонерного товариства „Красноармійський завод технологічного обладнання”, договору про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 18.01.2010р. №203 від 10.02.2010р., видаткової накладної, довіреності на отримання матеріальних цінностей.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

15.06.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву у якому зазначає, що суму заборгованості у розмірі 295200,00грн. визнають у повному обсязі. З розрахунком нарахування пені не згодні, вважають його завищеним, оскільки, у розрахунку пені за прострочення оплати по договору 203 від 10.02.2010р. неправомірно здійснений розрахунок пені за 314 днів, в порушення ст. 232 Господарського кодексу України, де зазначено, що пеня нараховується не більш ніж за 6 місяців, тобто з 182 дня, а не 314 днів. Крім того Відповідачем надано належним чином засвідчену копію акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість складає 295200,00грн.

Заявою від 14.06.2011р. №14/06-02 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму пені у розмірі 91512,00грн., суму 3% річних у сумі 7521,53грн., інша частина позовних про стягнення заборгованості у розмірі 295200,00грн., інфляційних витрат у сумі 12398,40грн., залишилася незмінною.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 14.06.2011р. №14/06-02, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 15.06.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 14.06.2011р. №14/06-02.

Представник Відповідача у судове засідання 15.06.2011р. зявився, позовні вимоги визнав частково в частині стягнення заборгованості, проти нарахування штрафних санкцій заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2010 року між Приватним акціонерним товариством „Красноармійський завод технологічного обладнання” (Постачальник) та Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія” (Замовник) було укладено договір про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 18.01.2010р., відповідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобовязується передати у власність Замовника Товар, а Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобовязується прийняти та оплатити Товар.

Згідно п.1.2 договору загальна кількість Товару, номенклатура, якісні характеристики, одиниці виміру Товару, строк поставки, місце поставки Товару, загальна ціна та ціна одиниці виміру Товару визначають Сторонами у Специфікації, що є Додатком №1 до даного Договору. Відповідно п.1.3 договору під Товаром у даному Договорі розуміється (29.14.3) „Деталі до підшипників та елементів для механічних передач: Ролікоопори РВЛ-80, діаметр 127*280; ролики РНЛ-80, діаметр 127*950; роліки 1Л-80, діаметр 127*270; роліки 1Л-80, діаметр 127*900; роліки В-1400, діаметр 152*425; роліки В-1400, діаметр 152*1350”.

За приписами п.1.6 договору загальна ціна товару за даним Договором складає 4526000,00 грн. (чотири мільйони пятсот двадцять шість тисяч гривень, 00 копійок), у тому числі ПДВ (20%) 754333,33грн. (сімсот пятдесят чотири тисячі триста тридцять три гривні, 33 копійки). Ціни на товар встановлюються у національній валюті України.

У розділі 5 договору сторони дійшли згоди щодо платежів:

- умови та порядок розрахунків: оплата на протязі 30 (тридцяти) календарних днів після одержання товару у вказаному місці призначення (п.5.1 Договору);

Згідно п.6.6 договору при порушенні строків оплати поставленого товару (повністю або частково) Замовник сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1% вартості Товару, з якої допущено прострочення оплати за кожний день прострочення.

Договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010р., а щодо виконання зобовязань до повного і належного їх виконання.

10 лютого 2010 року сторонами підписано специфікацію до договору (Додаток №1) де сторони визначили загальну кількість Товару, номенклатуру, якісні характеристики, одиниці виміру Товару, строк поставки, місце поставки Товару, загальну ціну та ціну одиниці виміру Товару.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 295200,00грн., що підтверджується видатковою накладною №К-00000082 від 25.02.2010р. Вказана накладна підписана з боку обох сторін без зауважень. Відповідачем товар отриманий на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №340 від 24.02.2010р. , у вказаній довіреності зазначено договір №203 від 10.02.2010р.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковою накладною.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 18.01.2010р. №203 Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 295200,00грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались, крім того Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що суму боргу у розмірі 295200,00грн. визнає у повному обсязі.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 295200,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 295200,00грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 12 398,40грн., 3% річних від суми загального боргу складає 7521,53грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 12398,40грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем 7521,53грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних субєктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6.6 договору при порушенні строків оплати поставленого товару (повністю або частково) Замовник сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1% вартості Товару, з якої допущено прострочення оплати за кожний день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, отже Позивачем невірно визначений строк нарахування пені за 310 днів.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо задоволення пені за період з 28.03.2010р. по 26.09.2010р. (за 183 дня) у розмірі 27101,79грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Красноармійський завод технологічного обладнання”, м.Красноармійськ, Донецька область до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 295200,00грн., інфляційних витрат у сумі 12398,40грн., 3% річних у розмірі 7521,53грн., пені у розмірі 91512,00грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р 26003000527001 у філії „Донецька дирекція АБ „Індекс-Банк”, МФО 335850) на користь Приватного акціонерного товариства „Красноармійський завод технологічного обладнання” (85300, м.Красноармійськ, Донецька область, вул.Дніпропетровська, 32, ЄДРПОУ 01234964, р/р 26000040700004 у ВАТ „ВіЄйБі банк”, м.Київ, МФО 380537) заборгованість у розмірі 295200,00грн., інфляційні витрати у сумі 12398,40грн., пеню у розмірі 27101,79грн., 3% річних у сумі 7521,53грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р 26003000527001 у філії „Донецька дирекція АБ „Індекс-Банк”, МФО 335850) на користь Приватного акціонерного товариства „Красноармійський завод технологічного обладнання” (85300, м.Красноармійськ, Донецька область, вул.Дніпропетровська, 32, ЄДРПОУ 01234964, р/р 26000040700004 у ВАТ „ВіЄйБі банк”, м.Київ, МФО 380537) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 3432,97грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 198,62 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 15.06.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.