Рішення № 16469725, 20.06.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2011 р.

Справа № 5004/1058/11 за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах підприємства теплових мереж "Ковельтепло"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій"

про стягнення 33382 грн. 82 коп.

Суддя: Слупко В. Л.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 2605 від 09.11.2010р.

від відповідача: н/з

в судовому засіданні взяв участь прокурор відділу представництва облпрокуратури Остапчук С.О. (посвідчення від 25.09.2009 року №224).

Суть спору: Ковельський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду в інтересах підприємства теплових мереж "Ковельтепло" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" в якому просить стягнути 33382 грн. 82 коп., в т.ч. 16330 грн. 17 коп. заборгованості за надані послуги по теплопостачанню в період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року згідно договору №541 на відпуск теплової енергії від 01.10.2010р., 16330 грн. 17 коп. пені, 568 грн. 35 коп. інфляційних втрат та 154 грн. 13 коп. -3% річних нарахованих у звязку з простроченням оплати за поставку теплової енергії та гарячої води у житловий будинок по вул. Заводській, 25 в м. Ковелі.

Відповідач в судове засідання не зявився, проте, на адресу суд направив відзив за №120 від 15.06.2011р. відповідно до якого суму заборгованості в розмірі 16330 грн. 17 коп. не заперечує. Разом з тим не визнає нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат оскільки, ухвалою господарського суду Волинської області від 22.10.09р. про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час дії якого згідно ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом»штрафні санкції не застосовуються за невиконання грошового зобовязання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд встановив наступне:

01.10.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №541 на відпуск теплової енергії і гарячої води у житловий будинок по вул. Заводській, 25 в м. Ковелі, загальною площею 646,9м 2 .

Згідно п. 1.1. даного договору споживач зобовязався оплачувати вартість теплової енергії в строки та на умовах визначених в даному договорі. Тарифи, початок і закінчення опалювального сезону визначаються рішенням міської ради.

Відповідно до п.п. “В” п. 2.9. договору №541 від 01.10.2010р. споживач зобовязувався проводити щомісячно оплату за послуги не пізніше 15-го числа, наступного за розрахунковим місяця, на основі виставлених рахунків в поточному місяці до 25-го числа.

Тарифи на послуги теплопостачання були затверджені рішеннями виконавчого комітету Ковельської міської ради №531 від 12.11.2009р., №150 від 08.04.2010р.

На виконання умов договору №541 01.10.2010р. позивач впродовж жовтня 2010р. - квітня 2011р. надав послуги по теплопостачанню відповідачу на суму 16330 грн. 17 коп., що підтверджується рахунками на оплату №0541-10 від 29.10.2010р., №0510-11 від 26.11.2010р., №0541-12 від 27.12.2010р., №0541-02 від 25.02.2011р., №0541-01 від 26.01.2011р., №0541-03 від 28.03.2011р., №0541-04 від 20.04.2011р.

Вартість за надані послуги по теплопостачанню впродовж жовтня 2010 - квітня 2011р. залишилась неоплаченою, що відповідач підтвердив у відзиві на позов.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1. договору №541 від 01.10.2010р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за послуги споживачу нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочки платежу відповідно до Закону України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій" від 01.07.1999р., яка згідно розрахунку позивача становить 16330 грн. 17 коп.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, які згідно розрахунку позивача становлять 568грн.35 коп. та 154грн.13 коп. відповідно.

Судом встановлено, що 22.10.2009р. господарським судом Волинської області винесена ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Завод будівельних конструкцій", згідно якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Статтею 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом»передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Із врахуванням ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом»позов в частині стягнення пені, нарахованої за період з грудня по травень 2011 року (після введення мораторію) задоволенню не підлягає.

Оскільки інфляційні втрати за своєю суттю є відшкодуванням збитків, а «річні»- платою за користування чужими коштами, а не санкціями, відповідно на них не поширюється норма ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», а тому нараховані позивачем інфляційні втрати в сумі 568грн.35 коп. та 3% річних в сумі 154грн.13коп. підлягають стягненню з відповідача як обгрунтовані.

Із врахуванням вищевикладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" на користь підприємства теплових мереж "Ковельтепло" 17052грн.65коп., в т.ч.16330грн.17коп. заборгованості, 568грн.35 коп. інфляційних втрат та 154грн.13коп. 3% річних.

3.В стягненні 16330грн.17коп. пені в позові відмовити.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" в дохід Державного бюджету України 170грн.53коп. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.Л.Слупко

Повний текст рішення

виготовлено 22.06.2011р.