Рішення № 16469050, 12.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2011 р. Справа № 5023/1384/11

вх. № 1384/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не прибув

відповідача 1. - не прибув;

відповідача 2. - не прибув

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ДіМєрус Інженерінг", м. Харків

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргпрім Твердосплав", м. Харків , 2) Холдингова компанія ВАТ "АвтоКраз" у формі відкритого акціонерного товариства, м. Кременчук;

про стягнення 95 932,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фірма "Дімєрус Інженерінг" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 2., Холдингової компанії ВАТ "АвтоКраз" у формі відкритого акціонерного товариства, м. Кременчук основний борг у сумі 71 965,06 грн., інфляційні витрати в сумі 18 957,83 грн.; стягнути солідарно з відповідача 1., ТОВ "Оргпрім Твердосплав" та відповідача 2. - 3% річних в сумі 5 009,95 грн. за договором поставки № 147Ри від 29.01.2007 р. та за додатковими угодами № 1, № 2, № 3 до нього. Судові витрати просить покласти на відповідача 2.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору поставки № 147Ри від 29.01.2007р. та додатковими угодами до нього, позивачем була поставлена продукція на загальну суму 161 064,88 грн., а відповідачем 2 – прийнята, що підтверджується видатковими накладними від 30.07.08 р. № РН-0000386, від 20.08.08 р. № РН-0000422, від 02.09.08 р. № РН-0000455 та 19.11.08 р. №№ РН-0000640, РН-0000641, які містяться в матеріалах справи. Однак відповідач 2., в повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 71 965,06 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 березня 2011 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 04 квітня 2011року о 10:00год.

01 квітня 2011 року до канцелярії суду від відповідача 1. надійшло клопотання про розгляд справу за відсутності його представника ( вх №7262).

До канцелярії суду 01 квітня 2011 року (вх. № 7263) та 04 квітня 2011року (вх. № 7350) позивачем надані додаткові пояснення по суті спору та документи витребувані судом.

Відповідач 2. надав суду свої заперечення по суті спору ( 04.04.11 р. вх. № 7298), в яких просить в позові відмовити в повному обсязі.

Надані сторонами документи судом прийняті та долучені до матеріалів справи.

04.04.2011 р. ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи відкладено на 27 квітня 2011 р. на 11:00 год.

26 квітня 2011 року до канцелярії суду від позивача надійшла уточнена позовна заява в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 2. суму основного боргу 71 965,06 грн., 21 060,51 грн. індекс інфляції, стягнути солідарно з відповідача 1. та відповідача 2. 3% річних у сумі 5 009,95 грн., з покладенням судових витрат на відповідача 2.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих уточнень.

27 квітня 2011 року представники позивача та відповідача 2. надали узгоджене клопотання про продовження строку вирішення спору за межами, встановленими ст. 69 ГПК України, яке було задоволено судом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 квітня 2011 року розгляд справи було відкладено на 12 травня 2011 року.

12 травня 2011 року в судове засідання представники сторін не з*явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Холдинговою компанією «АвтоКРАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства (Покупець) та фірмою «ДіМєрус Інженерінг» ТОВ (Продавець) був укладений Договір № 147 Ри від 29.01.2007 р. про поставку продукції (далі - договір) з подальшою пролонгацією додатковими угодами.

Згідно п.2.2. Договору розрахунок за виготовлену продукцію здійснюється шляхом переказу грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця у вигляді 50 % передплати протягом 30 днів після підписання договору, решта- 50 % протягом 15 днів після одержання продукції.

18.10.2007 р. між сторонами підписана додаткова угода № 1 до договору № 147Ри від 29.01.2007 р., на підставі якої вартість продукції збільшилась на суму 178 199,64 грн. і складає 274 630,44 грн.

Згідно п.1 додаткової угоди № 1 до договору від 18.10.2007 р. Продавець зобовязується додатково виготовити і передати у власність Покупця продукцію відповідно до специфікації № 2, а Покупець оплатити продукцію і прийняти її на умовах даного договору.

Додатковою угодою № 3 до договору від 04.01.2010 р. сторони визначили, що остаточну оплату в сумі 71 965,06 грн. за продукцію отриману протягом 2008 р. Покупець зобов*язується сплатити в строк до 01 березня 2010 року.

Специфікацією № 2 від 18.10.2007 р. сторонами узгоджена вартість інструменту, а саме: матриць в кількості 45 штук на загальну суму 178 199,64 грн.

Холдингова компанія «АвтоКРАЗ» у формі ВАТ повинна була перерахувати грошову суму у розмірі 89 099,82 грн. у вигляді передплати протягом 30 днів після підписання додаткової угоди № 1 від 18.10.2007 р.

Холдингова компанія «АвтоКРАЗ» у формі ВАТ на виконання умов договору на підставі рахунку № СФ-0001374 від 21.11.2007 р. перерахувала позивачу грошову суму в розмірі 89099,82 грн., що підтверджується банківською випискою.

На виконання умов договору позивачем 30.07.2008 р., 20.08.2008 р., 02.09.2008 р., та 19.11.2008 р. згідно видаткових накладних №№ РН-0000386, РН-0000422, РН0000455. РН0000640, РН0000641 та довіреностей №№ 023225, 023400, 024724, 024725 відповідно відповідачу 2 була поставлена продукція на загальну суму 161 064,88 грн. з ПДВ.

Згідно умов Договору № 147Ри від 29.01.2007р оплата продукції здійснюється відповідачем 2. до 04.12.2008 р. (отримання продукції 19.11.2008 р., що підтверджується видатковими накладними).

Холдингова компанія «АвтоКРАЗ» у формі ВАТ не сплатило в повному обсязі вартість поставленого товару згідно договору № 147Ри Ри від 29.01.2007 р. внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 71 965,06 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач 2. визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за поставку позивачем товару за договором в сумі основного боргу, що складає 71 965,06 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2. - 21 060,51 грн. інфляційних витрат та стягнути солідарно з відповідача 1. та відповідача 2. - 3% річних у сумі 5 009,95 грн.

Позивач надав до уточненої позовної заяви розрахунок інфляційних та річних, який не зовсім відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема наказу Держкомстату від 27.07.2007 р., № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін", оскільки в наданих розрахунках невірно розрахована сума та невірно зазначений період нарахування.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день, місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

При перевірці правильності нарахування штрафних санкцій судом враховані посилання відповідача на те, що Додатковою угодою № 3 до договору сторони визначили, що остаточну оплату в сумі 71 965,06 грн. за продукцію отриману протягом 2008 р. Покупець зобов*язується сплатити в строк до 01 березня 2010 року. Отже, вказана позивачем у уточненій позовній заяві заборгованість при нарахуванні штрафних санкцій виникла з 01.03.2010 р.

За розрахунком суду заборгованість по 3 % річних за період з 01.03.2010 р. по 31.03.2011 р. складає 2331,19 грн. та підлягає стягненню солідарно з відповідачів. Заборгованість по інфляційним за розрахунком суду за період з березня 2010 р. по березень.2011 р. складає 11 874,18 грн. та підлягає стягненню з відповідача 2.

У відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 850,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 204,63 грн. покласти на відповідача 2. та витрати по сплаті державного мита у сумі 11,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 2,80 грн. покласти на відповідача 1., пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11, 509, 525, 526, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 179, Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Холдингової компанії "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62, Код ЕДРПОУ 05808735, р/р 26003010052980 в філії "Придніпровське регіональне управління ВАТ "Фінанси і кредит" м. Комсомольск, МФО 331564) на користь фірми "ДіМєрус Інженерінг" Товариства з обмеженою відповідальністю (61054, м. Харків, вул..Магаданська, 7, Код ЕДРПОУ 32337330, р/р № 26006033452800 в АТ "Укрсиббанк" м.Харків, МФО351015) 71 965,06 основного боргу, 11 874,18 грн. інфляційних витрат, 1 165,59 трьох відсотків річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 850,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 204,63 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГПРІМ ТВЕРДОСПЛАВ" (61054, м. Харків, вул. Магаданська, 7 код ЄДРПОУ 32761512, р/р 26001012704400 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005) та Холдінгової компанії "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул.Київська, 62, Код ЕДРПОУ 05808735, р/р 26003010052980 в філії "Придніпровське регіональне управління ВАТ "Фінанси і кредит" м.Комсомольск, МФО 331564) на користь фірми "ДіМєрус Інженерінг" Товариства з обмеженою відповідальністю (61054, м. Харків, вул. Магаданська, 7, Код ЕДРПОУ 32337330, р/р № 26006033452800 в АТ "Укрсиббанк" м.Харків, МФО351015) 1 165,59 трьох відсотків річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 11,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 2,80 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в позові відмовити.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 17 травня 2011 року