Рішення № 16469049, 16.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2011 р. Справа № 5023/2485/11

вх. № 2485/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 38-1868 від 28.05.2010 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом КП "Харківські теплові мережі", м. Харків

до ТОВ фірми "21-й ВІК", м. Харків

про стягнення 11299,73 грн., за договором про постачання теплової енергії № 2718 від 01.02.2002 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ТОВ фірми "21-й ВІК" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 2718, укладеним між сторонами 01.02.2002 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 11299,73 грн. за період з березня 2010 р. по лютий 2011 р. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором щодо внесення платежів за теплову енергію у повному обсязі. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки у судове засідання не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвала про порушення провадження у справі від 11.04.2011 р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 26.04.2011 р. були направлені відповідачеві за його юридичною адресою рекомендованим листом.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, вислухавши пояснення позивача, встановив наступне.

01.02.2002 року між КП "Харківські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "21-й ВІК" (споживач), було укладено договір № 2718 про постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1. договору Енергопостачальна організація (позивач по справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачеві (відповідач по справі) теплову енергію в гарячої воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 6.4. договору, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: - при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; - у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору у період з березня 2010 по лютий 2011 року здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується матеріалами справи. Факт користування тепловою енергією у приміщенні в якому знаходився відповідач в спірний період за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, 5, підтверджується актами про включення опалення.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідач порушив вимоги договору та вимоги ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення де зазначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 11299,73 гривень основного боргу обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 112,99 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "21-й ВІК" (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 5, кв. 77; код ЄДРПОУ 30865302) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, розрахунковий рахунок 260333012313 у ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) 11299,73 грн. заборгованості, 112,99 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 23.05.2011 року.