Рішення № 164686, 03.10.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" жовтня 2006 р.           Справа № 246/9-06

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

За позовом

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шюрінг Україна”, м. Київ

Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансметал”, м.

Бровари

простягнення 7849,23 грн.,

за участю представників:

позивача:Гуцал О.В., довір. № 0912/1 від 12.09.2006р.,

відповідача:не з’явились, обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Шюрінг Україна” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансметал” (далі –Відповідач) про стягнення 7849,23 грн. заборгованості за поставлену фурнітуру для вікон та дверей (далі –товар).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за отриманий від позивача товар за видатковою накладною № S-00001856 від 11.10.2004 року, яка підписана з боку відповідача за довіреністю серії НАШ № 326703 від 11.10.2004 року Федоровим Володимиром Юрійовичем та видатковою накладною № S-00001974 від 22.10.2004 року, яка підписана з боку відповідача за довіреністю серії НАШ № 326739 від 22.10.2004 року Федоровим Володимиром Юрійовичем, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 7849,23 грн.

В подальшому представник позивача, до прийняття рішення по справі, на підставі ст. 22 ГПК України, надав суду заяву про уточнення позовних вимог, оскільки в позовній заяві була допущена помилка при визначенні ціни позову, а саме замість 5849,23 грн. зазначено –7849,23 грн., у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 5849,23 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 21.08.2006 року, від 05.09.2006 року та від 19.09.2006 року, в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до усної домовленості між сторонами у справі відповідач одержав від позивача товар на загальну суму 8349,23 грн., про що свідчать належним чином засвідчені копії видаткової накладної № S-00001856 від 11.10.2004 року на суму 3360,28 грн., яка підписана з боку відповідача за довіреністю серії НАШ № 326703 від 11.10.2004 року Федоровим Володимиром Юрійовичем та видаткової накладної № S-00001974 від 22.10.2004 року на суму 4988,95 грн., яка підписана з боку відповідача за довіреністю серії НАШ № 326739 від 22.10.2004 року Федоровим Володимиром Юрійовичем.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Згідно ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини відповідно до яких позивач поставив відповідачу товар, а останній зобов’язаний за нього розрахуватись. Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України.

З огляду на те, що сторони в накладній визначились щодо ціни та кількості продукції, суд дійшов до висновку, що у відповідача виникло зобов’язання по оплаті поставленого товару на суму 8349,23 грн.

Проте, відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання по оплаті отриманого товару. Як повідомив позивач, відповідач частково погасив суму боргу, сплативши на рахунок позивача 2 500 грн. Тому залишок непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 5849,23 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 0504/1 від 04.05.2006 року з вимогою про сплату боргу за отриманий товар. Проте, відповідач не надіслав позивачу відповіді на зазначену претензію, і заборгованість відповідача щодо оплати отриманого товару в сумі 5849,23 грн. на момент розгляду справи залишилась не погашеною.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 5849,23 грн. правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування судових витрат та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 202, 208, 509, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансметал” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Металургів, 4, код 30117717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шюрінг Україна” (01013, м. Київ, пров. Геофізиків, 12, код 31065712) 5849,23 грн. заборгованості, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Є.П. Євграфова