Рішення № 16468581, 15.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р. Справа № 5016/1247/2011(1/76)

м. Миколаїв

За позовом: Управління з виконання політики Лисичанської міської ради в галузі житлово-комунального господарства

/м. Лисичанськ, вул.. Леніна, 49/

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Техноторг-Дон”

/54025, м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 113/1 /

про: стягнення заборгованості в розмірі 54439,00 грн. Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача:не з»явився

Від відповідача:ОСОБА_1, дов. від 01.01.2011р.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 54439,00 грн.

16.05.2011р. від позивача надійшо клопотання, в якому він просить розглянути справу № 5016/1247/2011(1/76) без участі представника позивача за наявними документами.

Відповідач надав відзив, в якому проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що оскільки договір, а відповідно і зобовязання сторін припинили свою дію 31.12.2010р., , тому відповідач не мав обєктивної можливості виконати зобовязання по поставці товару після 31.12.2010р. Крім того зазначає, що позивачем не доведено факт прямого причинного звязку між порушенням зобовязання і завданими збитками та їх розміром.

Розглянувши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача - суд

в с т а н о в и в:

07.12.2010р. сторонами був укладений договір про закупівлю товару за державні кошти № 388, відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобовязався у 2010р. поставити позивачу товар машину для ямкового ремонту Р-310М в кількості 1 одиниця, а позивач прийняти і оплатити товар.

Відповідно до пункту 5.1 договору строк поставки товару: листопад грудень 2010р.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань при закупівлі товарів за бюджетні кошті відповідач сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого товару за кожний день затримки.

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2010р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої договірні зобовязання, машину для ямкового ремонту в передбачений договором термін не поставив, чим спричинив позивачу збитки. Посилається на ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України, якою передбачено що, якщо внаслідок прострочення боржником виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Зазначає, що 14.02.2010р. відповідачу була направлена претензія щодо перерахування коштів у розмірі 54439,00 грн., за невиконання ним зобовязань, передбачених п. 7.1 розділу 7 договору, в задоволенні якої відповідач відмовив.

Разом з тим, позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з такого.

Згідно із ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного звязку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Отже, відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення.

Відповідно до частини першої ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом прядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Збитки мають бути реальними, має існувати причинно-наслідковий зв'язок між діями боржника та збитками.

Позивачем не доведено фактів, які могли б свідчити, що понесені ним втрати майнового характеру зумовлені виключно протиправними діями відповідача і всупереч вжитих заходів, які також не доведено, були невідворотнім результатом порушення відповідачем зобов'язання. Тобто наявність прямого причинного звязку між невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором та збитками.

Посилання позивача на п. 7.1 розділу 7 договору є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до п. 5.1 договору строк поставки товару: листопад грудень 2010р., відповідно до п. 10.1 договору він діє до 31.12.2010р. Таким чином закінчення терміну виконання зобовязання співпадає з останнім днем строку дії договору.

Нормою п. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору протягом строку його дії.

Отже відповідач не мав обєктивної можливості виконати зобовязання по поставці товару після 31.12.2010р.

Враховуючи викладене, нарахування штрафних санкцій з 01.01.2011р., тобто після припинення строку виконання зобовязань, є безпідставним.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноторг-Дон” /54025, м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 113/1, код ЄДРПОУ 260040133101/ на користь Управління з виконання політики Лисичанської міської ради в галузі житлово-комунального господарства /м. Лисичанськ, вул.. Леніна, 49, код ЄДРПОУ 03364197/ 544,39 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І. Васильєва

повний текст рішення виготовлено 17.05.2011р.

Суддя Л.I.Васильєва