ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" червня 2011 р. Справа № 5016/1001/2011(12/48)
за позовом: Прокурора м. Миколаєва (54015,м. Миколаїв, Бузький бульвар, 15)
в інтересах держави
в особі Миколаївської міської ради, (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20).
до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_1,
(54052, АДРЕСА_1).
про: звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди в
сумі 631 грн. 00 коп.
Суддя Семенов А.К.
Представники:
Від позивача:ОСОБА_2 довіреність № 1639/209/14/22 від 23.06.2009 року.
Від відповідача:не з"явився.
В судовому засіданні приймає участь прокурор Чуйков К.Е.
СУТЬ СПОРУ: Позов поданий про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 631 грн. 00 коп. шкоди.
В судовому засіданні 01.06.2011 року представник відповідача проти позову заперечує повністю та повідомив суд, що шкода за самовільне зайняття земельної ділянки в сумі 631 грн. 00 коп. сплачено відповідачем 05.04.2011 року. Це підтверджується квитанцією № К6/5/15 від 05.04.2011 року (а.с.39).
За клопотанням представника відповідача розгляд справи було відкладено на 16.06.2011 року.
16.06.2011 року в судовому засіданні прокурор просить суд про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, оскільки заподіяна шкода відповідачем відшкодована.
Відповідач свого представника у судове засідання 16.06.2011 року не направив, відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав.
Справу розглянуто, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 16.06.2011 року за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
встановив:
Прокуратурою м. Миколаєва була проведена перевірка і встановлено, що 31.01.2006 року між Миколаївською міською радою й ФОП ОСОБА_1, на підставі рішення Миколаївської міської ради № 37/45 від 18.11.2005 року укладено договір оренди землі № 3861 (а.с.9-10). Відповідно до умов договору оренди відповідачу було передано земельну ділянку площею 216 кв.м. для розміщення та обслуговування торгівельного павільйону закусочної поблизу магазину «Біла Акація»по пр. Жовтневому в Корабельному районі м. Миколаєва строком на 5 років.
В ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства державним інспектором відділу інспекторської діяльності Управління Держкомзему у м. Миколаєві ОСОБА_3 встановлено, що ФОП ОСОБА_1 додатково до наданої у користування земельної ділянки площею 216 кв.м. самовільно зайняв земельну ділянку площею 50 кв.м. під забудову до торгівельного павільйону закусочної поблизу магазину «Біла Акація»по пр. Жовтневому 319-Г у м. Миколаєві, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.03.2011 року (а.с.33), протокол про адміністративне правопорушення № 6 від 21.03.2011 року (а.с.31), та постанова № 5 від 21.03.2011 року (а.с.30).
Уравлінням Держкомзему у м. Миколаєві на підставі «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ФОП ОСОБА_1, яка склала 631 грн. 00 коп.
У зв'язку з викладеним, ФОП ОСОБА_1, внесено припис № 13 від 21 березня 2011 року з вимогою усунути порушення земельного законодавства.
Проте, шкоду, завдану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 631 грн. 00 коп. відповідачем не відшкодовано, земельну ділянку не звільнено.
Прокурор м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся з позовом до суду та просив зобовязати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та відшкодувати заподіяну відповідачем шкоду .
Відповідач, як вже вище вказано, свого представника в судове засідання 16.06.2011 року не направив, письмовій відзив на позовну заяву не надав. 631 грн. 00 коп. відповідач сплатив. Це підтверджується квитанцією № К6/5/15 від 05.04.2011 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Статтею 156 Земельного кодексу України встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно статті 126 Земельного кодексу України, документом, що посвідчує право на земельну ділянку, є державний акт або договір оренди.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Згідно статті 56 Закону України “Про охорону земель” юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Згідно п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель переданих у власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Таким чином, суб'єктом права власності на землі в межах населених пунктів є орган виконавчої влади, тобто, Миколаївська міська рада.
Згідно “Методики визначення розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу” розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки становить 631 грн. 00 коп. збитків.
Відповідач шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відшкодував.
Тому в частині стягнення 631 грн. 00 коп. боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спора.
Прокурор та позивач просять звільнити самовільно зайняту відповідачем земельну ділянку, площею 50 кв.м.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Прокурором та позивачем доведено, що земельна ділянка, площею 50 кв.м. зайнята відповідачем самовільно. Відповідач це не спростував.
З урахування наведеного позовна вимога щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, п.1-1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2. Провадження в справі в частині стягнення 631 грн. 00 коп. припинити за відсутністю предмету спору.
3. Зобов`язати фізичну особу підприємця ОСОБА_1, (54052, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 50 кв.м. шляхом знесення прибудови до торгівельного павільйону закусочної поблизу магазину «Фокстрот»по пр. Жовтневому, 319- Г у м. Миколаєві.
4. Стягнути з ОСОБА_1, (54052, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (одержувач УДКУ у м. Миколаєві, ЄДРПОУ 23626096, банк отримувача УДК у Миколаївської області, МФО 826013, розрахунковий рахунок № 31118095700006 код платежу 22090200 символ звітності 095) 85 грн. 00 коп. та 102 грн. 00 коп. державного мита.
5. Стягнути з ОСОБА_1, (54052, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Держбюджету Центрального району м. Миколаєва 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу (р/р 31217264700006 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096).
Накази надіслати Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 16.06.2011 року.
Суддя А.К.Семенов
Судове рішення № 16468550, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 16.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5016/1001/2011(12/48). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: