Рішення № 16468500, 21.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.11 Справа№ 5015/2978/11

За позовом: Державної екологічної інспекції в Львівській області,

м. Львів,

до відповідача:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Турка,

про: стягнення 1637,02 грн.

Суддя М. М. Синчук

За участю представників:

позивача:ОСОБА_2.довіреність №03-2527 від 24.05.2011р.,

відповідача:не зявився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державної екологічної інспекції в Львівській області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1637,02 грн. Ухвалою від 31.05.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 21.06.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області 12.01.2011 р. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач). В ході перевірки встановлено, що відповідач за період з 01.01.2010 р. по 12.01.2011 р. здійснював самовільний забір води з шахтного колодязя без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України. В результаті зазначених дій державі завдано збитків на суму 1637,02 грн.

В судове засідання 21.06.2011 р. представник позивача зявився, вимоги ухвали суду виконав. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови про накладення на відповідача адміністративного стягнення від 24.01.2011 р. №3 та докази сплати адміністративного штрафу.

В судове засідання 21.06.2011 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №06085328 від 04.06.2011 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 31.05.2011 р. не виконав, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач є водокористувачем, який здійснює спеціальне використання водних ресурсів в м. Турка, Львівської області.

Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт №3 від 12.01.2011 р. Цим актом встановлено, що відповідач в період з 01.01.2010 р. по 12.01.2011 р. здійснював самовільний забір води з шахтного колодязя без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України. В результаті зазначених дій державі завдано збитків на суму 1637,02 грн.

Розрахунок завданих державі збитків проведенний у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища 20.07.2009 р. №389, зареєстрована Мінюстом України від 14.06.2009 р. за №767/16783 і становить 1637,02 грн.

На адресу відповідача Державною екологічною інспекцією в Львівській області скеровано претензію №03-935 від 15.03.2011 р. про відшкодування збитків у сумі 1637,02 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

На день розгляду справи заборгованість у сумі 1637,02 грн. відповідачем не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Нормами статті 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Згідно з нормами статті 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно з нормами статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Нормами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.95 року №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.95 року за №162/698, затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Збитки при самовільному водокористуванні розраховуються відповідно до норм розділу 6 цієї Методики.

Як встановлено судом, відповідач здійснював самовільне водокористування з свердловин прісних підземних вод, без спеціального дозволу на користування надрами, про що складено акт №3 від 12.01.2011 р. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1637,02 грн. завданих державі збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 35 ст. 4 та п. 1 ст. 20 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до державного та місцевого бюджетів.

Відповідно до п. 27 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. №7-93 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення шкоди, заподіяної державі забрудненням навколишнього середовища.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Оскільки, спір виник через неправомірні дії відповідача, державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 20, 38, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 44, 49, 50, 110, 111 Водного кодексу України, ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 82500; ідент. код НОМЕР_1) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області на спеціальний рахунок Турківської міської ради (р/р 33114331700666 в УДК у Турківському районі, код ЄДРПОУ 23949988, МФО 825014, код платежу 24062100) 1637,02 грн. збитків заподіяних державі внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 82500; ідент. код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя