Рішення № 16468207, 14.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.11 Справа№ 5015/2124/11

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Свитязь-Транс»(м. Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд»(м. Львів)

про :стягнення 50550 (п'ятдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 62 коп. (з яких: 45450,00 грн. основний борг; 1545,25 грн. інфляційні; 3038,85 грн. пеня; 516,52 грн. 3 % річних)

Суддя : Цікало А.І.

При секретарі : Герасименко В.С. Представники:

Позивача:ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 14.04.2011 р.)

Відповідача:не з'явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, звернулись до суду з клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: 15.04.2011 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 2261 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Свитязь-Транс»(м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд» (м. Львів) про стягнення 50550 (п'ятдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 62 коп. (з яких: 45450,00 грн. основний борг; 1545,25 грн. інфляційні; 3038,85 грн. пеня; 516,52 грн. 3 % річних).

Ухвалою суду від 18.04.2011 р. порушено провадження у справі та призначено таку до розгляду на 12.05.2011 р. Ухвалою суду від 12.05.2011 р., у звязку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 14.06.2011 р.

Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 18.04.2011 р. та про відкладення розгляду справи від 12.05.2011 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

12.05.2011 р. до суду за вх. № 10600/11 від представника позивача поступило клопотання про відкладення розгляду справи.

14.06.2011 р. до суду за вх. № 13281/11 від представника позивача поступили письмові пояснення щодо позовних вимог та копія договору-доручення № 01/09/10 від 01.09.2010 р. про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполучені.

Представник позивача позов підтримав в частині стягнення 46000 (сорок шість тисяч) грн. 62 коп. (з яких: 40900,00 грн. основний борг; 1545,25 грн. інфляційні; 3038,85 грн. пеня; 516,52 грн. 3 % річних), просив суд задоволити позовні вимоги в цій частині з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях, в частині стягнення 4550 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. просив суд припинити провадження у справі у звязку з тим, що відповідачем сплачена зазначена сума заборгованості після порушення провадження у справі.

Відповідач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 18.04.2011 р. та про відкладення розгляду справи від 12.05.2011 р. повністю не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

29.04.2011 р. до суду за вх. № 9759/11 від відповідача поступив відзив на позов, в якому він визнав основний борг в сумі 45450 (сорок пять тисяч чотириста пятдесят) грн. 00 коп., проте заперечив проти вимог позивача щодо інфляційних збитків, 3 % річних та пені.

06.05.2011 р. до суду за вх. № 10173/11 від відповідача поступило доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому він зазначив, що ним частково погашено заборгованість перед позивачем в сумі 4550 (чотири тисячі пятсот пятдесят) грн. 00 коп. та просить суд відкласти розгляд справи. До зазначеного доповнення до відзиву долучено копію платіжного доручення № 26 від 29.04.2011 р. про сплату 4550 (чотири тисячі пятсот пятдесят) грн. 00 коп.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач визнав суму основного боргу, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості в повному обсязі, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

01.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд»(відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свитязь-Транс»(позивач) було укладено договір-доручення № 01/09/10 про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполучені (далі Договір, оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Згідно п. 1.1. Договору, довіритель (відповідач) доручає повіреному (позивач) надавати власні транспортні засоби, з метою забезпечення транспортування вантажів в міжнародному та міжміському сполучені.

07.10.2010 р. позивачем на замовлення відповідача було здійснено перевезення вантажу за адресою: РП Польща - Львів, що підтверджується CMR від 07.10.2010 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

08.10.2010 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № СФ - 0000872 на суму 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

08.10.2010 р. між сторонами було підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ 0000792 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

19.10.2010 р. позивачем на замовлення відповідача було здійснено перевезення вантажу за адресою: РП Польща - Львів, що підтверджується CMR № 078813 від 19.10.2010 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

20.10.2010 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № СФ - 0000901 на суму 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

20.10.2010 р. між сторонами було підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ - 0000817 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

20.10.2010 р. позивач на замовлення відповідача здійснив перевезення вантажу за адресою: РП Польща - Львів, що підтверджується CMR за № 078814 від 20.10.2010 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

21.10.2010 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № СФ - 0000902 на суму 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

21.10.2010 р. між сторонами було підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ - 0000818 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

22.10.2010 р. позивачем на замовлення відповідача було здійснено перевезення вантажу за адресою: РП Польща - Львів, що підтверджується CMR за № 078819 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

22.10.2010 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № СФ - 0000907 на суму 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

22.10.2010 р. між сторонами було підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ - 0000823 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

22.10.2010 р. позивачем на замовлення відповідача було здійснено перевезення вантажу за адресою: РП Польща - Львів, що підтверджується CMR за № 078820 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

22.10.2010 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № СФ - 0000908 на суму 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

22.10.2010 р. між сторонами було підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ - 0000824 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

23.10.2010 р. позивачем на замовлення відповідача було здійснено перевезення вантажу за адресою: РП Польща - Львів, що підтверджується CMR. за № 078807 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

25.10.2010 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру за № СФ - 0000910 на суму 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

25.10.2010 р. між сторонами було підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ - 0000826 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

23.10.2010 р. позивачем на замовлення відповідача було здійснено перевезення вантажу за адресою: РП Польща - Львів, що підтверджується CMR за № 078811 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

25.10.2010 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № СФ - 0000909 на суму 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

25.10.2010 р. між сторонами було підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ - 0000825 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

29.10.2010 р. позивачем на замовлення відповідача було здійснено перевезення вантажу за адресою: РП Польща - Львів, що підтверджується CMR за № 078809 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

01.11.2010 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № СФ - 0000930 на суму 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

01.11.2010 р. між сторонами було підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ - 0000842 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

05.11.2010 р. позивачем на замовлення відповідача було здійснено перевезення вантажу за адресою: РП Польща - Львів, що підтверджується CMR за № 078852 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

05.11.2010 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № СФ - 0000943 на суму 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

05.11.2010 р. між сторонами було підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ - 0000854 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

05.11.2010 р. позивачем на замовлення відповідача було здійснено перевезення вантажу за адресою: РП Польща - Львів, що підтверджується CMR за № 078845 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

05.11.2010 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № СФ - 0000944 на суму 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

05.11.2010 року між сторонами було підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ - 0000855 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 5.1. Договору, замовник (відповідач) перераховує на рахунок перевізника (позивача) повну вартість перевезення, включаючи витрати, які не були обумовленні в заявці, але виникли в ході виконання перевезення, протягом 10 банківських днів з моменту отримання належним чином оформленої товарно-транспортної накладної (CMR), акта виконаних робіт-послуг та рахунку на оплату.

Порушуючи умови Договору, відповідач оплати за перевезення вантажів не здійснив.

Загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Свитязь-Транс»за надані послуги по перевезенню вантажів становить 45450 (сорок п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп.

Зазначена сума заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 15.12.2010 р. підписаного сторонами без зауважень (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи) та визнана відповідачем у відзиві на позовну заяву вих. № 79 від 27.04.2011 р., котрий поступив до суду 29.04.2011 р. за вх. № 9759/11.

22.12.2010 р., з метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість в сумі 45450 грн. 00 коп. Зазначена претензія отримана відповідачем 24.12.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи) та залишена останнім без розгляду та відповіді.

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача з позовною заявою до суду та порушення провадження у справі, відповідач частково здійснив оплату суми основного боргу за перевезення вантажів в розмірі 4 550 (чотири тисячі п'ятсот пятдесят) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 26 від 29.04.2011 р. (долучено до матеріалів справи). Представник позивача підтвердив факт отримання від відповідача коштів в сумі 4 550 (чотири тисячі п'ятсот пятдесят) грн. 00 коп. за перевезення вантажу.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за наданні послуги по перевезенню вантажів становить 40900 (сорок тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 6.8. Договору, при простроченні оплати замовник (відповідач) сплачує перевізнику (позивачу) пеню в розмірі 0,5% від непроплаченої суми за кожен день прострочення оплати.

За неналежне виконання відповідачем свої зобовязань, позивачем правомірно, відповідно ст. 625 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та Договору, нараховано: 1545,25 грн. інфляційних; 3038,85 грн. пені та 516,52 грн. 3 % річних.

Станом на час розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості в повному обсязі не надав, визнав суму основного боргу, явку повноважного представника в судові засіданні не забезпечив, не скористався наданим йому правом на участь у судову процесі та на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобовязань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач сплатив 4550,00 грн. основного боргу, доказів сплати 40900,00 грн. основного боргу; 1545,25 грн. інфляційних; 3038,85 грн. пені та 516,52 грн. 3 % річних не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не скористався наданим йому правом на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів і на участь у судовому процесі.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач доказів повного погашення заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свитязь-Транс»(м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд»(м. Львів) про стягнення 50550 (п'ятдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 62 коп. (з яких: 45450,00 грн. основний борг; 1545,25 грн. інфляційні; 3038,85 грн. пеня; 516,52 грн. 3 % річних) обґрунтовані та підлягають до задоволення в частині стягнення 46000 (сорок шість тисяч) грн. 62 коп. (з яких: 40900,00 грн. основний борг; 1545,25 грн. інфляційні; 3038,85 грн. пеня; 516,52 грн. 3 % річних).

Провадження у справі в частині стягнення 4 550 (чотири тисячі п'ятсот пятдесят) грн. 00 коп. основного боргу слід припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»(із змінами і доповненнями), ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлюється в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102 грн. Державне мито, згідно платіжного доручення № 450 від 21.03.2011 р., позивачем сплачено в сумі 506 (п'ятсот шість) грн. 00 коп.

Згідно платіжного доручення № 446 від 21.03.2011 р. позивачем сплачено 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача в повному обсязі оскільки спір виник з його вини та кошти в розмірі 4 550 (чотири тисячі п'ятсот пятдесят) грн. 00 коп. були сплачені відповідачем після порушення провадження у справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 13, 42, 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193 ГК України, ст.ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 471, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свитязь-Транс»(м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд»(м. Львів) про стягнення 50550 (п'ятдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 62 коп. (з яких: 45450,00 грн. основний борг; 1545,25 грн. інфляційні; 3038,85 грн. пеня; 516,52 грн. 3 % річних) задоволити в частині стягнення 46000 (сорок шість тисяч) грн. 62 коп. (з яких: 40900,00 грн. основний борг; 1545,25 грн. інфляційні; 3038,85 грн. пеня; 516,52 грн. 3 % річних).

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд»(вул. Ольги Басараб, буд. 11 А, кв. 8, м. Львів, 79017; код ЄДРПОУ 13815583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свитязь-Транс»(вул. Федьковича, буд. 27, кв. 2, м. Львів, 79018; код ЄДРПОУ 30162644) 46000 (сорок шість тисяч) грн. 62 коп. (з яких: 40900,00 грн. основний борг; 1545,25 грн. інфляційні; 3038,85 грн. пеня; 516,52 грн. 3 % річних), 506 (п'ятсот шість) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі в частині стягнення 4 550 (чотири тисячі п'ятсот пятдесят) грн. 00 коп. основного боргу припинити.

4.Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя