Рішення № 16467970, 20.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.11 Справа № 9/105/2011

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська", м. Родинське Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська торгівельна компанія "Мега-фарм", м. Луганськ

про стягнення 21 552 грн. 61 коп.

в присутності представників:

від позивача ОСОБА_1., дов. № 01/11-333 від 04.02.11,

від відповідача не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем, ДП "ВК "Краснолиманська", заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16001,85 грн., інфляційних втрат 1032,10 грн., 3% річних 518,20 грн., пені 2880,33 грн. та штрафу 1120,13 грн., разом 21552,61 грн. за договором № 08/10-4 від 08.10.2008 та судових витрат.

У судовому засіданні 20.06.11 представник позивача надав письмові доповнення до позовної заяви за № 01/11-1643, якими, скориставшись правом, наданим йому ст. 22 ГПК України, зменшив розмір позову у звязку з належним розрахунком сум, заявлених у позові.

Оскільки клопотання про зменшення розміру позову відповідає вимогам процесуального закону, суд розглядає позов зі зменшеним розміром, яким позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 16001,85 грн., інфляційні втрати 1048,10 грн., 3% річних 295,92 грн., пеню 1223,15 грн. та штраф 1120,13 грн., разом 19689,15 грн.

Відповідач, ТОВ "ЛТК "Мега-фарм", відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, тому суд, на підставі положення ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач, ДП "ВК "Краснолиманська", посилається на укладений між ним та відповідачем договір № 08/10-4 від 08.10.2008, за яким відповідач (постачальник) зобовязався поставити позивачу (покупець) у термін згідно із специфікаціями товар, а останній прийняти та оплатити цей товар.

Специфікаціями до договору передбачено, що поставка товару здійснюється після здійснення 100% попередньої оплати.

За період 2009 2010 років позивач здійснив передплату на загальну суму 1 543 579,39 грн., товар за цей період був поставлений на загальну суму 1 527 577,54 грн.

На час звернення з цим позовом до суду недопоставка товару відбулась на суму 16001,85 грн.

Позивач 15.09.10 звернувся з претензією від 25.08.10 на вказану суму, в якій запропонував повернути залишок заборгованості в розмірі 16001,82 грн. та яка залишена без відповіді.

Посилаючись на п. 6.1 договору, яким передбачена пеня за порушення строків поставки товару у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості товару та штраф за прострочення понад 30 днів у розмірі 7% від вказаної вартості, позивач нарахував пеню в сумі 1223,15 грн. та штраф в сумі 1120,13 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 1048,10 грн. та 3% річних 295,92 грн. за весь час прострочення.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес позивача, ДП "ВК "Краснолиманська", полягає у стягненні з відповідача заборгованості за поставлений товар з урахуванням інфляції, 3% річних та штрафних санкцій.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 08/10-4 від 08.10.2008 (а.с. 94 95), за яким відповідач (постачальник) зобовязався поставити позивачу (покупець) у термін згідно із специфікаціями (а.с. 96 103) товар, а останній прийняти та оплатити цей товар.

Специфікацією № 1 передбачено, що поставка товару здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту 100% попередньої оплати, іншими специфікаціями передбачений 5-денний термін поставки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Спірні правовідносини регулюються нормами глави 54 ЦК України та спеціальними нормами параграфу 3 цієї глави "Поставка".

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилом ч. 2 наведеної статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Як вбачається з визначення договору поставки основним зобовязанням відповідача за цією справою, як постачальника, є обовязок щодо постачання обумовленого товару, а у позивача, як покупця, на підставі спірного договору виникло грошове зобовязання з оплати товару шляхом переказу передплати.

Протягом 2009 2010 років позивач в межах своїх договірних обовязків здійснював попередні платежі, а відповідач здійснював поставки товару.

До матеріалів справи позивач надав реєстр платіжних доручень за вказаний період на загальну суму 1 543 579,39 грн. (а.с. 53) та копії цих доручень (а.с. 22 52), останнє перерахування коштів на рахунок позивача було здійснено 03.03.10.

Загалом за цей період був поставлений товар на загальну суму 1 527 577,54 грн., що підтверджується наданими до справи накладними (а.с. 54 92), остання поставка відбулась 22.03.10.

На час звернення з цим позовом до суду недопоставка товару відбулась на суму 16001,85 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач 15.09.10 звернувся з вимогою у вигляді претензії за № 01-11-2420 від 15.09.10 на вказану суму, в якій запропонував повернути залишок заборгованості в розмірі 16001,82 грн. (фактично борг складає 16001,85 грн.), яка отримана відповідачем 21.10.10 згідно з поштовим штемпелем, однак кошти повернуті не були.

За таких обставин позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача цієї суми.

Разом з тим, позивач помилково послався на п. 6.1 договору, яким передбачена пеня за порушення строків поставки товару у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості товару та штраф за прострочення понад 30 днів у розмірі 7% від вказаної вартості, оскільки ця умова не стосується спірних правовідносин, тому необґрунтовано нарахував пеню в сумі 1223,15 грн. та штраф в сумі 1120,13 грн.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних.

Після спливу 7 днів від дня отримання відповідачем вимоги про повернення суми передплати у останнього виникло зобовязання з повернення грошових коштів, тобто грошове зобовязання, яке на час звернення з цим позовом не виконане.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивачем нараховані інфляційні втрати за період з жовтня 2010 року по травень 2011 року в сумі 1048,10 грн. та 3% річних за період з 22.03.10 по 20.04.11 295,92 грн.

Суд не погоджується з терміном нарахування зазначених сум, оскільки право на нарахування інфляції та 3% річних у позивача виникло лише з 8-го дня від дня отримання відповідачем претензії (28.10.10).

Виходячи з цього, інфляційні нарахування повинні бути здійснені за період з жовтня 2010 року по травень 2011 року та складати 1068,88 грн., однак, оскільки заявлена до стягнення сума є меншою, вимога про стягнення інфляційних нарахувань підлягає задоволенню.

3% річних повинні нараховуватися з 28.10.10 до 20.04.11 (як визначено позивачем у доповненні до позову) та становити 228,85 грн.:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.

3%28.10.201020.04.201117416001,85228.85 За таких обставин, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, суд вважає, що позивачем частково доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, натомість відповідач це не спростував та не довів належними доказами іншого, тому позов слід задовольнити частково.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Луганська торгівельна компанія "Мега-фарм", 91043, м. Луганськ, вул. Лисичанська, буд. 4-б, код 35844491, на користь позивача, ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська", 85310, Донецька обл., м. Родинське, код 31599557, заборгованість в сумі 16001,85 грн., інфляційні нарахування 1048,10 грн. та 3% річних 228,85 грн., загалом 17278,80 грн. крім того, витрати зі сплати держмита 172,79 грн., інформаційно-технічні витрати 189,20 грн.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 22.06.11.

Суддя А.Г. Ворожцов