Рішення № 16467792, 14.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.11 Справа № 29/95/2011

За позовом:Дочірньої компанії "Газ України"

Національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України»,

м. Київ;

до відповідача:Комунального підприємства

«Міловетепло», смт. Мілове

Луганської області;

про стягнення 69 709 грн. 23 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.;

секретар судового засідання:Скрипник М.С.;

в присутності представників

сторін:

від позивача: ОСОБА_1, головний юрисконсульт

юридичного відділу Донецької філії ДК «Газ

України», довіреність № 7/10 від

11.01.2011;

від відповідача: ОСОБА_2, майстер котельної,

довіреність № 55 від 01.06.2011.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України дана справа розглядалась у судовому засіданні 02.06.2011 було оголошено перерву на 14.06.2011 о 12 год. 15 хвил.

Суть спору: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", позивач у справі) звернулася до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Міловетепло»(далі КП «Міловетепло», відповідача у справі) основного боргу за договором № 06/09-1503 БО-20 від 23.09.2009 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання у сумі 29158 грн. 49 коп., пені у сумі 10151 грн. 82 коп. за період з 06.11.2010 по 06.05.2011, інфляційних нарахувань у розмірі 22637 грн. 60 коп. за період з грудня 2009 року по березень 2011 року та 3% річних у розмірі 7761 грн. 32 коп. за період з 11.12.2009 по 06.05.2011.

Позивач посилаючись на норми статей 11-16, 258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статей 193, 216, 217, 231, 264, 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору на постачання природного газу щодо оплати спожитого природного газу.

Комунальне підприємство «Міловетепло» (далі КП «Міловетепло») відповідач у справі, подав відзив на позов № 53 від 30.05.2011 (а.с.42-44), в якому з розрахунками та сумами вимог позивача повністю погодився, посилаючись на те, що підприємство забезпечує теплом тільки споживачів які фінансуються згідно кошторисів використання бюджетних коштів з бюджетів різних рівнів, воно отримує кошти від кожного такого споживача не більше запланованих кошторисом на цей період, просить відхилити застосування пені та штрафних санкцій до нього.

Крім того, відповідач надав докази перерахування основного боргу, а саме: платіжні доручення від 16.11.2010 № 212 на суму 20000 грн. 00 коп., від 17.05.2011 № 29 на суму 6125 грн. 86 коп. та банківську виписку за період з 01.04.2011 по 18.05.2011 на загальну суму 23185 грн. 91 коп., які залучені до матеріалів справи.

При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідженням наданих сторонами доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

23.09.2009 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 06/09-1503 БО-20 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (далі за текстом договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) зобовязався передати у власність Покупцю (відповідачу у справі) природний газ, за наявності його обсягів, а Покупець зобов'язався прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у статті 2 договору (а.с.12-18).

Кількість газу визначена пунктом 2.1 цього договору.

Пунктом 4.4 договору сторони встановили, що приймання передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акти приймання передачі газу складаються за встановленою формою на підставі технічних актів приймання передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого Постачальником.

Не пізніше 5 числі місяця, наступного за місяцем поставки, Покупець зобов'язується надати Постачальнику для підпису два примірники акта приймання передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання - передачі та реєстр обсягів реалізації газу.

Згідно пункту 5.1 договору вартість до сплати за 1000,0 кубічних метрів природного газу складає 2619,19 грн. з ПДВ.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що оплата за газ згідно пункту 5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата у розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та послуги з його транспортування здійснюється на підставі рахунку та акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7 договору сторони визначили відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору.

21.12.2009 між сторонами до договору № 06/09-1503 БО-20 від 23.09.2009 укладено додаткову угоду № 1 (а.с.19), згідно якої сторони домовились доповнити пункт 2.1 договору підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: "Постачальник передає Покупцю в період з 01.01.2010 по 30.04.2010 газ в обсязі до 206,409 тис.м.куб., в тому числі: січень 2010 року 71,059 тис.м.куб.; лютий 2010 року 64,291 тис.м.куб.; березень 2010 року 54,140 тис.м.куб.; квітень 2010 року 16,919 тис.м.куб.", а також продовжити строк дії договору до 30.04.2010.

На виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачеві природний газ, що підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними повноважними представниками сторін актами приймання - передачі природного газу:

- від 30.11.2009 - у листопаді 2009 року поставлено газу у розмірі 32,167 тис.м.куб. на суму 84251 грн. 54 коп. (а.с.20);

- від 31.12.2009 - у грудні 2009 року поставлено газу у розмірі 54,435 тис.м.куб. на суму 142575 грн. 72 коп. (а.с.21);

- від 31.01.2010 у січні 2010 року поставлено газу у розмірі 71,161 тис.м.куб. на суму 186384 грн. 32 коп. (а.с.22);

- від 28.02.2010 - у лютому 2010 року поставлено газу у розмірі 56,724 тис.м.куб. на суму 148571 грн. 05 коп. (а.с.23);

- від 31.03.2010 - у березні 2010 року поставлено газу у розмірі 41,702 тис.м.куб. на суму 109225 грн. 54 коп. (а.с.24);

Всього в обсязі 256,189 тис.м.куб. на загальну суму 671008 грн. 17 коп.

Поставлений газ відповідачем був оплачений частково, залишок боргу на дату звернення з позовом складає 29158 грн. 49 коп., що не спростовано відповідачем.

Не виконання відповідачем зобов'язань по розрахунку за отриманий природний газ і стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

У судовому засіданні 02.06.2011 було оголошено перерву до 14.06.2011.

Після перерви відповідач подав клопотання від 08.06.2011 № 57 про зменшення розміру загальної суми пені.

Оцінивши обставини справи, надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору № 06/09-1503 БО-20 від 23.09.2009 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, який за своєю правою природою є договором поставки, різновидом договору купівлі-продажу у сфері господарської діяльності і до них застосовуються як загальні положення про зобовязання так і положення про купівлю-продаж, поставку, що містяться в главах 54 Цивільного кодексу України та 19, 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Вказані норми статті 712 ЦК України кореспондуються з положеннями статті 265 ГК України.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи доведено, що позивач виконав свої зобовязання за договором № 06/09-1503 БО-20 від 23.09.2009, поставив відповідачу природний газ в обсязі 256,189 тис.м.куб., що підтверджується актами приймання передачі природного газу за період з 01.11.2009 по 31.03.2010 (а.с.20-24).

Претензій по поставці газу у відповідача немає.

Проте, відповідач порушив порядок та умови проведення розрахунків за отриманий природний газ, визначені пунктом 6 договору, повністю не розрахувався з позивачем за спожитий природний газ, у зв'язку з чим заборгованість за отриманий природний газ на дату звернення з позовом складала в сумі 29158 грн. 49 коп., що підтверджено матеріалами справи та підтверджується відповідачем.

Після предявлення позову до господарського суду відповідач перерахував позивачеві заборгованість за отриманий природний газ у період з 01.11.2009 по 31.03.2010 сумі 29158 грн. 49 коп., що підтверджується платіжними документами залученими до матеріалів справи.

Таким чином, в частині сплаченої суми боргу в сумі 29158 грн. 49 коп. провадження у справі слід припинити на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору, з віднесенням судових витрат на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем на підставі пунктів 7.2, 7.10 договору та приписів статті 231 ГК України та нараховано та заявлено до стягнення пеню за період прострочення з 06.11.2010 по 06.05.2011 включно у сумі 10151 грн. 82 коп.

Відповідач заперечень щодо розрахунку суми пені не подав.

Перевіркою розрахунку пені порушень діючого законодавства судом не встановлено, а тому пеня у сумі 10151 грн. 82 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми пені з посиланням на те, що КП «Міловетепло»забезпечує теплом тільки споживачів які фінансуються згідно кошторисів використання бюджетних коштів з бюджетів різних рівнів, підприємство відповідача отримує кошти від кожного такого споживача не більше запланованих кошторисом на цей період. Відповідач не мав змоги сплачувати повну суму нараховану позивачем за відповідний період, тому що кошти за використану теплову енергію відповідач отримував несвоєчасно і не в повному обсязі (згідно кошторисів).

Позивач проти зменшення пені у судовому засіданні заперечував.

Оцінивши надані докази в обґрунтування клопотання суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Враховуючи вказані у клопотанні обставини, скрутне фінансове становище відповідача, наявність заборгованості держави перед відповідачем, відсутність прибутку та наявність збитків, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 15%, що складає 1522 грн. 65 коп.

Отже, до стягнення підлягає пеня у сумі 8628 грн. 35 коп.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі вказаної норми заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період з грудень 2009 року по березень 2011 року у сумі 22637 грн. 60 коп. та 3% річних у сумі 7761 грн. 32 коп. за період прострочення розрахунку за спожитий природний газ з 11.12.2009 по 06.05.2011.

Судом перевірено розрахунки здійснені позивачем, порушень законодавства та помилок не встановлено.

Отже, інфляційні нарахування у сумі 22637 грн. 60 коп. та 3% річних у сумі 7761 грн. 32 коп. підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито у сумі 697 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу) позивача покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача у справі.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 78, пунктом 11 статті 80, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Міловетепло», буд. 73, смт. Мілове Луганської області, 92500, ідентифікаційний код 35056118 на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 31301827 пеню у сумі 8628 грн. 35 коп., інфляційні нарахування у сумі 22637 грн. 60 коп., 3% річних у сумі 7761 грн. 32 коп., витрати зі сплати державного мита у 697 грн. 00 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині сплаченої суми боргу в сумі 29158 грн. 49 коп. провадження у справі припинити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 20.06.2011.

СуддяР.Є. Якушенко