Рішення № 16467720, 14.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.11 Справа № 11/55н/2011

За позовом За позовом Приватного підприємства “Мілена-Р”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне обєднання”, м. Луганськ

про визнання недійсним рішення

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 177 від 06.04.2011;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 42 від 01.01.2011; ОСОБА_3, дов. № 465 від 06.04.2011;

в судовому засіданні 06.06.20011 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.06.2011, 10 годин 50 хвилин, в судовому засіданні 09.06.2011 оголошено перерву до 10.06.2011, 14 годин 40 хвилин, в судовому засіданні 10.06.2011 оголошено перерву до 14.06.2011, 14 годин 30 хвилин;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним рішення комісії ТОВ “Луганське енергетичне обєднання”, прийнятого за результатами розгляду акту № 601530 від 23.10.2010 про порушення споживачем “Правил користування електричною енергією”, оформлене протоколом № 147 від 24.03.2011.

У судове засідання 14.06.2011 прибули повноважні представники сторін у справі.

До початку розгляду справи по суті позивачем суду надано письмову заяву б/н від 26.04.2011 про зміну предмету позову, згідно якої позивач просить скасувати оперативно-господарську санкцію - рішення комісії ТОВ “Луганське енергетичне обєднання” по розгляду акту № 601530 від 23.10.2010 про порушення споживачем “Правил користування електричною енергією”, оформлене протоколом № 147 від 24.03.2011 про нарахування ПП “Мілена-Р” 70356 грн. 10 коп. вартості не облікованої електричної енергії.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Письмовим відзивом № 5486 від 06.06.2011 на позовну заяву та додатковими письмовими поясненнями по суті спору відповідач проти позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з наведених у відзиві та поясненнях підстав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

08.06.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»(Постачальник) та Приватним підприємством «Мілена-Р»(Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 3950 (далі за текстом договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого відповідач зобовязався постачати позивачеві електричну енергію, а позивач зобовязався оплачувати вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

23.10.2010 відповідачем складено акт про порушення споживачем «Правил користування електричною енергією»№ 601530 (а.с. 13), в якому вказано, що відповідач здійснив перевірку дотримання вимог «Правил користування електричною енергією»на об'єкті позивача за адресою м. Луганськ, вул. А. Линьова, 128г, ресторан «Авто-Гриль». Як зазначено в Акті, перевіркою встановлено факт порушення позивачем вимог п. п. 3.3, 3.31, 10.2.9, 10.3.1 ПКЕЕ, а саме фальсифікацію тавр пломб Держспоживстандарту на розрахунковому приладі обліку електричної енергії; дії споживача, які призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку; використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приборів обліку. В акті відповідачем зазначений заводський номер лічильника 22598, дата державної повірки 04.01.2009.

Належний позивачеві лічильник (заводський номер 22598) після проведення перевірки було знято для проведення експертизи, опломбовано пломбою номер 17131589.

В акті також зроблено відмітку про присутність під час проведення перевірки та складання акту представника споживача позивача у даній справі, а саме головного бухгалтера підприємства ОСОБА_4, який, як зазначено в акті, від підпису відмовився.

Як встановлено під час судового розгляду даної справи, довіреність на представництво інтересів ТОВ «Мілена Р»у відносинах з ТОВ «Луганське енергетичне об»єднання», у тому числі на право участі у перевірках, що проводяться ТОВ «Луганське енергетичне об»єднання», головному бухгалтеру позивача ОСОБА_4 не видавалася.

Відповідно до Акту № 280 від 11.11.2011 експертизи лічильника електроенергії при розкриванні лічильника було знайдено додатковий пристрій, що блокує роботу вимірювальних елементів лічильника електричної енергії. В акті також міститься посилання на те, що під час проведення експертизи здійснювалася відеозйомка. Відповідачем суду надано компютерний диск з матеріалами вказаної відеозйомки.

Після проведення експертизи разом з лічильником було запаковано пакет з пломбою держстандарту та пломбою завода виробника лічильника «Мітел» № 24853936.

При розкриванні належного позивачеві лічильника електричної енергії № 22598 встановлено, що пломбу заводу виробника «Мітел»№ 24853936 споживачем позивачем у даній справіё пошкоджено не було.

Акт № 280 від 11.11.2010 проведення експертизи лічильника також містить письмові зауваження представника позивача ОСОБА_4. про те, що на дослідному електричному стенді лічильник позивача з метою виявлення факту заниження показів лічильника не випробовувався.

В Акті міститься повідомлення про те, що засідання комісії з розгляду Акта відбудеться 04.11.2010 о 14 годині 00 хвилин за юридичною адресою відповідача.

04.11.2010 засідання комісії не відбулося. 25.11.2010 також було складено протокол № 35 (а.с. 18) із відомостями про те, що засідання комісії переноситься до моменту отримання результатів експертизи тавр пломб Держспоживстандарта, посилання на фальсифікацію яких міститься в Акті від 23.10.2010 № 601530.

24.03.2011 відбулося засідання комісії з розгляду Акта від 23.10.2010 № 601530, за результатами якого складений протокол № 147 (а.с. 16). За результатами засідання комісія дійшла висновку про порушення позивачем правил пунктів 3.3, 3.31, 10.2.9, 10.3.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (далі за текстом Правила), а саме фальсифікацію тавр пломб Держспоживстандарта на розрахунковому приладі обліку електричної енергії, дії споживача, що призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку електричної енергії, виростання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку електроенергії.

Акт від 23.10.2010 № 601530 визнано складеним правомірно та виконано розрахунок вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі за текстом Методика), на суму 70356 грн. 10 коп.

При цьому експертиза пломби Держспоживстандарта, на фальсифікацію якої міститься посилання в Акті від 23.10.2010 № 601530, відповідачем не проводилася.

За результатами засідання комісії та прийняття зазначеного вище рішення відповідачем позивачеві надіслано рахунок № 3950/3/2 від 24.03.2011 на суму 70356 грн. 10 коп. (а.с. 23), а також попередження № 3950/3/2 від 24.03.2011 про обмеження постачання електроенергії з 8 год. 00 хв. 04.05.2011 (а.с. 22).

Посилаючись на неправомірність зазначеного вище рішення комісії відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Встановивши фактичні обставини справи, всебічно та повно оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються умовами укладеного ними договору, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Правилами та іншими нормативними актами у сфері електроенергетики.

Відповідно до пункту 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії(електропередавальної організації).

Відповідно пункту 6.42 Правил в редакції, що діяла на час засідання комісії та складання протоколу, на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

1. Як встановлено під час судового розгляду справи, під час проведення перевірки уповноваженими представниками відповідача був складений Акт № 601530 від 23.10.2010, в якому було зазначено сутність виявлених порушень. Зокрема, зазначено про фальсифікацію тавр пломб Держспоживстандарту на розрахунковому приладі обліку електричної енергії; дії споживача, які призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приборів обліку.

Вказаних висновків уповноважені особи відповідача дійшли виключно шляхом візуального огляду тавра пломби Держспоживстандарту. При цьому належний позивачеві лічильник електричної енергії уповноваженими особами відповідача не розкривався, фактичну наявність будь-яких зовнішніх або внутрішніх пристроїв, що впливали б на покази приладу обліку електричної енергії, встановлено не було.

Як зазначив відповідач у своїх запереченнях проти позовних вимог, візуальний огляд тавра пломби Держспоживстандарту дозволяє дійти висновку про його пошкодження або фальсифікацію, а також дійти логічного висновку про наявність у внутрішній схемі приладу обліку електричної енергії пристрою для зниження показів лічильника.

Під час судового розгляду справи судом досліджено наданий відповідачем доказ компютерний диск з матеріалами відеозйомки експертизи належного позивачеві приладу обліку електричної енергії лічильника електричної енергії (заводський номер 24853936), за результатами якої складений Акт № 280 від 11.11.2010.

Так, під час проведення експертизи уповноваженими особами відповідача з належного позивачеві приладу обліку електричної енергії було знято та запаковано в окремий пакет пломбу Держспоживстандарту, посилання на фальсифікацію якої містилося в Акті № 601530 від 23.10.2010.

При розкритті належного позивачеві лічильника електричної енергії було встановлено непорушність пластикової пломби заводу виробника лічильника «Мітел»№ 24853936 червоного кольору. Вказану пломбу з лічильника було знято уповноваженими особами відповідача вже під час проведення експертизи. Після зняття пломби заводу виробника та кінцевого розкриття внутрішньої схеми лічильника встановлено наявність у ньому внутрішнього пристрою, який не передбачений схемою заводу-виробника.

Відповідно до наявного у матеріалах справи технічного паспорту приладу обліку електричної енергії лічильника «Мітел»із заводським номером 22598 на охоронній пломбі заводу виробника проставлений її номер - 24853936. Дата останньої повірки лічильника 19.11.2009.

На наявному у відповідача експериментальному стенді робота вказаного пристрою з метою встановлення принципу та мети його роботи (у тому числі заниження показів приладу обліку електричної енергії) не перевірялася.

Під час судового розгляду справи, зокрема, після перегляду в судовому засіданні матеріалів відеозйомки експертизи приладу обліку електричної енергії відповідачем не заперечувався той факт, що позивачем у справі не здійснювалося втручання у схему роботи лічильника електричної енергії, оскільки пломба заводу виробника лічильника порушена не була.

2. Як встановлено судом, експертиза тавра пломби Дежспоживстандарту відповідачем на належному позивачеві лічильнику № 22598 не проводилася. Будь- якими іншими засобами доказування відповідно до приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доводи про фальсифікацію відповідачем тавра пломби Держспоживстандарту відповідач не довів.

Доводи відповідача про те, що візуальний огляд тавра пломби дозволяє дійти висновку про його фальсифікацію, а також висновку про факт втручання споживача у роботу приладу обліку електричної енергії з метою заниження його показів, судом до уваги не приймаються, оскільки є лише припущеннями, на яких не може ґрунтуватися висновок про порушення позивачем вимог Правил.

Викладені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача про те, що логічний висновок про пошкодження позивачем пломби Держспоживстандарту можна зробити і за результатами проведення експертизи, судом не приймається з викладених вище мотивів.

За таких обставин суд доходить висновку про недоведеність матеріалами справи, її фактичними обставинами факту порушень позивачем Правил, на які є посилання у складеному відповідачем Акті № 601530 від 23.10.2010.

3. Протягом розгляду справи позивач заперечував наявність повноважень головного бухгалтера ПП «Мілена Р» ОСОБА_4 на представництво інтересів зі свого боку, в тому числі посилався на відсутністьу вказаної особи повноважень щодо присутності при проведенні перевірки та на підписання від імені відповідача спірного акту.

Заперечення позивача є обґрунтованими, виходячи з того, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (п.п.1, 3 ст.237 Цивільного кодексу України). Встановлено, що будь-яких повноважень представляти інтереси відповідача при здійсненні перевірок дотримання Правил користування електричною енергією на підприємстві та/або підписувати будь-які акти, складені електропостачальною організацією, ОСОБА_4 не надавалось.

Відповідачем суду надано лише наявну у нього довіреність, видану 01.01.2010 бухгалтеру підприємства ОСОБА_5, на представництво інтересів ПП «Мілена Р»у ТОВ «Луганське енергетичне обєднання». Вказана особа участі у перевірці 23.10.2010 не приймала.

Доводи відповідача, що ОСОБА_4 є повноважним представником позивача, оскільки займає посаду головного бухгалтера останнього, є безпідставними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2010 у справі № 7/5.

Надані позивачем наказ № 5-К від 01.10.2005 про переведення ОСОБА_4. та Посадова інструкція головного бухгалтера не дозволяють дійти висновку про наявність у ОСОБА_4. повноважень на участь у перевірках, що проводяться відповідачем.

Таким чином, перевірка проводилася представниками відповідача без участі уповноваженої особи позивача.

4. Щодо доводів відповідача про те, що рішення комісії відповідача з розгляду акта від 23.10.2010 № 601530 про порушення споживачем «Правил користування електричною енергією», оформлене протоколом № 147 від 24.03.2011, за своєю правовою природою не є оперативно-господарською санкцією, суд вважає за доцільне зазначити таке.

Відповідно до частини 2 статті 235 Господарського України до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського України встановлено перелік видів оперативно-господарських санкцій, а в частині 2 вказаної норми зазначено, що цей перелік не є вичерпним і сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Однією з передбачених у договорі про постачання електричної енергії № 3950 від 08.06.2005 оперативно-господарських санкцій є обмеження або припинення електропостачання внаслідок, зокрема, самовільного внесення споживачем змін у схеми обліку електроенергії, порушення розрахункового обліку, зриву чи пошкодження пломб, інших дій, визначених Правилами та Методикою.

Відповідно до умов пункту 2 договору під час його виконання, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобовязалися керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами.

Відповідно до частини 1 статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобовязання другою стороною.

Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та ПКЕЕ.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим, ніж зазначено в цій статті, способом, що встановлений договором або законом.

Як встановлено частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний субєкт господарювання і споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субєктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси субєкта господарювання або споживачів.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства та умов укладеного сторонами у справі договору вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недорахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарської санкцією, а не актом ненормативного характеру у розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 09.11.2010, копія якої надана позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних

правовідносинах, є обов'язковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду і з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42 Правил, які є обовязковими для сторін відповідно до умов договору.

За таких обставин заявлена позивачем вимога про скасування оперативно-господарської санкції рішення комісії ТОВ “Луганське енергетичне обєднання” по розгляду акта від 23.10.2010 № 601530 про порушення споживачем “Правил користування електричною енергією”, яке оформлене протоколом № 147 від 24.03.2011, про нарахування ПП “Мілена-Р” 70356 грн. 10 коп. вартості не облікованої електроенергії, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати оперативно-господарську санкцію рішення комісії товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне обєднання” по розгляду акта від 23.10.2010 № 601530 про порушення споживачем “Правил користування електричною енергією”, яке оформлене протоколом № 147 від 24.03.2011, про нарахування приватному підприємству “Мілена-Р” 70356 грн. 10 коп. вартості не облікованої електроенергії.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання», м. Луганськ, кв. Гаєвого, буд. 35, код 31443937, на користь приватного підприєсмтва “Мілена-Р”, м. Луганськ, вул. А. Линьова, 128-г, код 33181633, витрати зі сплати державного мита у розмірі 85 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 14.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення 20.06.2011.

Суддя М.О. Москаленко