Рішення № 16467648, 14.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.11 Справа № 15/91/2011

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 49 968 грн. 04 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

За участю:

від позивача - ОСОБА_4, головний юрисконсульт, довіреність № 33/10/12-Н від 27.08.2010;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 010/42-00/31 від 18.02.2008 в сумі 49 968 грн. 04 коп., що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 45136 грн. 85 коп.;

заборгованості за процентами в сумі 4351 грн. 17 коп.;

пені за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 301 грн. 61 коп.;

пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 178 грн. 40 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцем проживання відповідача та підтверджена довідкою обласного адресного бюро УМВС України в Луганській області.

Явка відповідача не визнавалася судом обовязковою.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 зазначено наступне.

У разі коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу невідоме, то господарський суд вправі надсилати процесуальні документи за останнім відомим йому на час такого надсилання місцем проживання фізичної особи - учасника судового процесу.

Якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.

Ухвали суду отримані відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Тому, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (п. 1.3 Статуту), як кредитором, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як позичальником, укладено кредитний договір № 010/42-00/31 від 18.02.2008 (невідновлювальна кредитна лінія).

Предметом договору (п. 1.1) є правовідносини, за якими кредитор на положеннях та умовах договору відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 70830 грн. 08 коп., з яких:

- кредит в сумі 69170 грн. 00 коп. призначений для купівлі позичальником обладнання згідно договору купівлі-продажу № 2.02.08 від 04.02.2008 з СПД ОСОБА_5; - кредит в сумі 1660 грн. 08 коп. призначений для сплати страхових платежів (премій) за договорами страхування, що укладаються позичальником відповідно до вимог п. 2.2 договору.

За умовами п. 1.2 договору кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою в порядку, передбаченому договором, та повинен бути повернутий позичальником в строк по 17.02.2015 включно.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти 18,8% річних (з урахуванням додаткової угоди від 25.06.2008 № 1).

За пунктом 3.7 договору позичальник зобовязаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом.

Позичальник зобовязаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Положеннями п. 10.2 договору встановлено, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Згідно із п. 7.3 договору кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкцій у випадку, зокрема, наявності факті невиконання позичальником (його гарантом або поручителем) будь-яких своїх зобовязань.

В абзаці другому вказаного пункту договору встановлено, що вимога про погашення зобовязань за цим договором може бути направлена кредитором позичальнику у будь-який час у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту її надіслання кредитором за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік визначено вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням звязку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане позичальником особисто у кредитора.

На виконання кредитного договору банк меморіальним ордером № 0/42-00/31 від 19.02.2007 перерахував кредитні кошти позичальнику в сумі 69 170 грн. 00 коп. У звязку з простроченням виконання позичальником, взятих за кредитним договором зобовязань, банком на адресу відповідача направлено вимогу № 01-92/108 від 03.03.2011, де було зазначено, що у позичальника існує заборгованість за кредитним договором. Також, в зазначеній вимозі на підставі вказаних порушень банк вимагав у позичальника у тридцятиденний термін (з моменту її відправлення) достроково погасити заборгованість за кредитним договором, а саме: заборгованість за кредитом 45136 грн. 75 коп., несплачені проценти 2933 грн. 00 коп., пеня 340 грн. 11 коп. При цьому, банком було попереджено позичальника, що у разі непогашення цієї суми, банк вимушений буде вжити заходи з примусового стягнення зазначеної заборгованості. У звязку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобовязань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 010/42-00/31 від 18.02.2008 в сумі 49 968 грн. 04 коп., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 45136 грн. 85 коп., заборгованості за процентами в сумі 4351 грн. 17 коп., пені за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 301 грн. 61 коп., пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 178 грн. 40 коп. Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання зобовязань за кредитним договором не надав.

Так, вимоги позивача в частині стягнення кредитної заборгованості в сумі 45136 грн. 85 коп. та заборгованості за процентами в сумі 4351 грн. 17 коп. підлягають задоволенню.

Положеннями п. 10.2 договору встановлено, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Позивачем надано розрахунок пені за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 301 грн. 61 коп. та за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 178 грн. 40 коп., здійснений відповідно до положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який приймається судом як дійсно обґрунтований. Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати суми кредиту та за несвоєчасне погашення відсотків підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю. З відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 45136 грн. 85 коп., заборгованість за процентами в сумі 4351 грн. 17 коп., пеня за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 301 грн. 61 коп. та за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 178 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у складі: 499 грн. 68 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 49 968 грн. 04 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, 9, код за ЄДРПОУ 14305909, в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ, вул. Совєтская, 61, код за ЄДРПОУ 24197094, заборгованість за кредитом в сумі 45136 грн. 85 коп., заборгованість за процентами в сумі 4351 грн. 17 коп., пеню за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 301 грн. 61 коп., пеню за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 178 грн. 40 коп., державне мито у сумі 499 грн. 68 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. Видати наказ. В судовому засіданні 14.06.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено та підписано 17.06.2011. СуддяЄ.Ю. Пономаренко