Рішення № 16467496, 15.04.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2011 р.Справа № 5013/168/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Юрчик К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/168/11

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", від імені якого діє Кіровоградська філія відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Кіровоград

до відповідача: Приватної фірми "Аграрник", м. Кіровоград

про стягнення 409,47 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1197 від 08.11.2010р.;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", від імені якого діє Кіровоградська філія ВАТ "Укртелеком", звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення із приватної фірми "Аграрник" 409,47 грн. заборгованості, що виникла за договором про надання послуг електрозв'язку № 2250 від 27.10.2008 р., з якої: 383,22 грн. - основний борг за телекомунікаційні послуги, 11,23 грн. - інфляційні, 4,36 грн. -3% річних та 10,66 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 11.02.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалами від 3 і 17 березня та 5 квітня 2011 р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

В судовому засіданні 15.04.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 15.04.2011 р. не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, хоча ухвала суду про відкладення розгляду справи направлена за місцем реєстрації відповідача.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, граничні строки вирішення спору та прийняття участі представника відповідача в судовому засіданні по даній справі 17.03.2011 р., господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/168/11 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши докази, надані сторонами, заслухавши пояснення представників, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Спір у справі виник з приводу стягнення з відповідача заборгованості по сплаті вартості наданих йому телекомунікаційних послуг за період з травня по листопад 2010 р. на підставі договору № 2250 від 27.10.2008 р. Відповідач вказане заперечив, надавши до суду додаткову угоду від 14.05.2010 р., якою договір № 2250 від 27.10.2008 р. розірвано (а.с. 56).

Оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", з метою визначення єдиного порядку надання та отримання телекомунікаційних послуг, Кабінет Міністрів України постановою від 09.08.2005 р. №720 затвердив Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, відповідно до пп. 1 п. 10 яких надання телекомунікаційних послуг здійснюється за умови укладення договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером і споживачем згідно з основними вимогами, установленими Комісією та/або оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Згідно з п. 2.1 Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України 26.03.2009 р. №1420, (далі Основні вимоги) договір із споживачем (абонентом) про надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг укладається лише в письмовій формі шляхом оформлення єдиного документа, підписаного сторонами, за винятком доступу до послуг служб екстреної допомоги, довідкових служб зв'язку за допомогою таксофонів.

Умови, визначені в Основних вимогах, є обов'язковими для застосування операторами, провайдерами телекомунікацій і споживачами телекомунікаційних послуг при укладенні договорів про надання телекомунікаційних послуг, внесенні змін та доповнень до них.

У ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" визначено поняття: оператор телекомунікацій як суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж; споживач телекомунікаційних послуг як юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб; телекомунікаційна послуга (послуга) як продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Метою цього Закону є забезпечення повсюдного надання телекомунікаційних послуг достатніх асортименту, обсягу та якості шляхом обмеженого регулювання ринкових відносин для сприяння ефективному функціонуванню відкритого і справедливого конкурентного ринку; закон визначає засади захисту прав споживачів та контролю за ринком телекомунікацій з боку держави (ст. 2).

Відповідно до п. 2 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" умовою надання телекомунікаційних послуг є: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2008 р. між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" та приватною фірмою "Аграрник" укладено договір про надання послуг електрозв'язку № 2250 (а.с. 21-24).

За укладеним договором позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги електрозв'язку перераховані в додатках до договору, у т.ч. послуги телефонного зв'язку за номерами телефонів 551182 і 555383, а відповідач прийняв зобов'язання оплачувати отримані послуги.

Пунктом 7.1. договору сторони узгодили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє протягом п'яти років.

У відповідності з ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії договору є час, впродовж якого існують зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Поряд з цим, між сторонами підписано додаткову угоду від 14.05.2010 р., за змістом якої ВАТ "Укртелеком" та приватна фірма "Аграрник" дійшли згоди розірвати з 14.05.2010 року договір про надання послуг електрозв'язку № 2250 від 27.10.2008 р. (а.с. 56).

Позивач підписання вказаної додаткової угоди не заперечив, однак заперечує її укладення з тих підстав, що ВАТ "Укртелеком" не отримував від відповідача підписаний примірник зазначеної додаткової угоди (а.с. 64). За даних обставин, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний оплатити телекомунікаційні послуги на підставі виставлених рахунків за період з травня по листопад 2010 р. до дня фактичного відключення телефонів (а.с. 28-34, 65).

Господарський суд відхиляє зазначені доводи позивача як безпідставні, виходячи з наступного.

Додаткова угода про розірвання між сторонами договору датована 14.05.2010 р., по своєму змісту містить аналогічну дату розірвання договору (п. 1), будь-яка інша дата підписання сторонами додаткової угоди по тексту угоди не зазначається.

З викладеного, господарський суд приходить до висновку, що договір про надання послуг електрозв'язку №2250 від 27.10.2008 р. розірвано між сторонами згідно додаткової угоди з 14.05.2010 р.

Позивачем не надано доказів, які б свідчили про замовлення відповідачем послуг, зазначених в рахунках з червня по листопад 2010 р., а також доказів споживання відповідачем відповідних послуг у вказаний період. Згідно наданих позивачем доказів, споживання відповідачем послуг підтверджується лише у травні 2010 р. (а.с.35, 68, 91-92).

З огляду на викладене та за відсутністю між сторонами укладеного відповідно до вимог закону договору, правові підстави для стягнення з відповідача вартості телекомунікаційних послуг за період з червня по листопад 2010 р. відсутні.

При цьому, господарський суд враховує, що відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, відключення телефонів абонентів здійснюється оператором, а тому наслідки не здійснення зазначених дій після розірвання з відповідачем договору покладаються на позивача.

Згідно затверджених тарифів (а.с. 41-53), заборгованість відповідача за спожиті у травні 2010 р. телекомунікаційні послуги становить 59,40 грн., з яких: 47,34 грн. абонплата за користування телефонами, 1,53 - вартість міжміських розмов, 0,63 грн. розшифровка ммтр та 9,90 грн. ПДВ (а.с. 25, 28).

Згідно пункту 3.2.8 договору від 27.10.2008 р. відповідач зобов'язувався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги надані по телефону.

Відповідно до пункту 4.5 договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць мали проводитись споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Статтею 33 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

За даних обставин, з відповідача підлягає стягненню борг за телекомунікаційні послуги за травень 2010 р. в розмірі 59,40 грн.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Вказаний вид відповідальності передбачався сторонами і в укладеному договорі від 27.10.2008 р. (п. 5.8. договору).

Згідно з приписами ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Крім того, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України містить положення, у відповідності з якими боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За викладених норм, згідно розрахунків позивача, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 2,39 грн. і 3% річних в розмірі 1,10 грн., нараховані за період з 21.06.2010 р. по 20.12.2010 р. на суму заборгованості 59,40 грн. (а.с. 27) та 3, 33 грн. інфляційних за період з липня 2010 р. по лютий 2011 р. (а.с. 26).

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 66,22 грн., з якої: 59,40 грн. основний борг за телекомунікаційні послуги за травень 2010 р., 3,33 грн. інфляційних, 1,10 грн. 3% річних та 2,39 грн. пені. У задоволенні позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються обидві на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватної фірми "Аграрник" (25028, м. Кіровоград, вул. Автолюбителів, 7, ідентифікаційний код 13747060, р/р 26003080664038 у філії Імексбанку, МФО 323798) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766, р/р 26000257 в Райффайзен банк "Аваль", МФО 300335), від імені якого діє Кіровоградська філія ВАТ "Укртелеком" (25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 5, р/р 260044638 в КОД Райффайзен банк "Аваль" м. Кіровограда, МФО 323538), заборгованість в сумі 66,22 грн., з якої: 59,40 грн. основний борг за телекомунікаційні послуги, 3,33 грн. інфляційних, 1,10 грн. 3% річних та 2,39 грн. пені, а також державне мито в сумі 16,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 38,17 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська

Повне рішення складено 18.04.2011 р.