ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" квітня 2011 р.Справа № 5013/214/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Юрчик К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/214/11
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє структурний підрозділ Світловодський район електричних мереж, Кіровоградська область, м. Світловодськ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Золотарівка
про стягнення 928,94 грн.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 8733/07 від 27.12.2010р., юрисконсульт;
від відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, особисто.
В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго", від імені якого діє структурний підрозділ Світловодський район електричних мереж, подано позовну заяву про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 двократної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною споживання електричної енергії у липні і серпні 2010 р. в розмірі 928,94 грн.
Відповідачем позов заперечено, про що надано письмовий відзив (а.с. 98), з тих підстав, що ним оплачено повну вартість фактично спожитої у липні і серпні 2010 р. електричної енергії, включаючи і перевищення, та згідно квитанції від 14.03.2011 р. доплачено однократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною споживання електричної енергії в розмірі 464,47 грн. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду від 09 та 24 березня 2011 р. В судовому засіданні 05.04.2011 р. оголошувалась перерва до 14.04.2011р.
В судовому засіданні 14.04.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі; відповідач позов заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, наведенні в обґрунтування підстав позову і заперечень проти нього, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго", від імені якого діє структурний підрозділ Світловодський район електричних мереж (Постачальник), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір від 18.03.2008 р. № 111Р про постачання електричної енергії (надалі - договір) (а.с. 10-18).
За умовами вказаного договору Постачальник зобов'язався постачати електричну енергію у кількості та якістю, узгодженими сторонами, а Споживач прийняв зобов'язання оплачувати вартість одержаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з договором
Пунктом 9.4. договору сторони встановили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008 р. Згідно з даним пунктом договору, договір вважається продовженим на наступний календарний рік якщо за місяць до терміну його закінчення жодна із сторін не заявить про його припинення або перегляд його умов.
Пунктом 2 договору узгоджено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, які обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
Пунктом 5.2. договору сторони встановили, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях, заявлених Споживачем, і оформлюються додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу".
Пунктом 5.5. договору передбачено право Споживача протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у додатку "Порядок розрахунків", звернутись письмово до Постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії та договірної величини потужності. Скоригована гранична (договірна) величина споживання електричної енергії дійсна з дня проведення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин споживання електричної енергії та потужності є невід'ємною частиною договору.
У відповідності з додатком № 2 до договору сторонами були узгоджені обсяги споживання відповідачем електричної енергії на 2010 рік, серед яких: липень - 1600 кВт/год та серпень 650 кВт/год (а.с. 24).
Згідно заяви відповідача від 22.04.2010 р. йому скориговано новий обсяг величини споживання електричної енергії у вказаний період на рівні 400 кВт/год щомісячно протягом 3 кварталу 2010 р. (а.с. 25,26).
В силу статей 11, 509, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Пунктом 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями), передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Згідно з пунктом 1.2. названих Правил, користування електричною енергією - це споживання електричної енергії з дотриманням споживачем визначених відповідними договорами умов підключення електроустановок споживача до електричних мереж у точці приєднання, умов оплати купованої електричної енергії та режимів споживання електричної енергії для отримання договірних обсягів електричної енергії та величини потужності.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.11 Правил користування електричною енергією, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За ініціативою однієї із сторін договору у ньому може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.
Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії (п. 6.14. Правил).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно даних показів засобів обліку, зафіксованих в актах про використану електричну енергію, відповідачем фактично було спожито електричну енергію в липні 2010 р. 796 кВт/год та в серпні 2010 р. 680 кВт/год (а.с. 27, 32).
Таким чином, з огляду на договірні та фактично спожиті обсяги електричної енергії, з боку відповідача мало місце перевищення договірної величини споживання, що становить: липень 2010 р. - 396 кВт/год і серпень 2010 р. - 280 кВт/год.
Згідно розрахунку позивача та встановлених тарифів (а.с. 48-51), розмір двократної вартості перевищення відповідачем споживання електричної енергії склав:
липень 2010 р. - 548,70 грн. (396 кВт/год х 0,6928000 (тариф) х 2);
серпень 2010 р. - 380,24 грн. (280 кВт/год х 0,6790000 (тариф) х 2).
Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" в особі структурного підрозділу Світловодський район електричних мереж, направило відповідачеві повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії в липні і серпні 2010 р. та рахунки на перевищення, а саме:
за липень 2010 р. - лист № 1593/08 від 04.08.2010 р., рахунок № 111Р/1 від 20.08.2010 р., отриманий відповідачем 20.08.2010 р. (а.с. 28-29);
за серпень 2010 р. - лист № 1741/08 від 30.08.2010 р., рахунок № 111Р/1 від 21.09.2010р., отриманий відповідачем 21.09.2010 р.(а.с. 33-35).
Відповідно до пункту 6.16. Правил користування електричною енергією обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
В силу частини 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності), у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно з пунктом 8 додатку № 1 до договору "Порядок розрахунків" споживач самостійно на протязі 5 операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за активну електричну енергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою попередньо оплачених коштів, а також оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії (а.с. 20-22).
З урахуванням наведеного, господарський суд приходить до висновку, що у відповідача виникло зобов'язання по оплаті двократної вартості різниці між фактично спожитою ним і договірною величиною електричної енергії в липні і серпні 2010 р.
За приписами статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України).
За змістом статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання, незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 р. № 441 передбачено, що споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України „Про електроенергетику".
Згідно ч. 1 статті 27 Закону України "Про електроенергетику", споживання електричної енергії понад граничні величини є правопорушенням, що тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність.
Частиною 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачена відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації двократної різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною.
Вказана відповідальність Споживача визначена сторонами і в пункті 4.2.2. договору на постачання електричної енергії від 18.03.2008 р.
З аналізу змісту викладених правових норм вбачається, що споживання електричної енергії понад граничні величини є правопорушенням в електроенергетиці, яке тягне встановлену законом відповідальність.
Передбачена ч. 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" спеціальна санкція у вигляді сплати споживачем двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії, у разі споживання електричної енергії понад договірну величину, передусім закріплена законодавчо з метою забезпечення сталості енергетичної системи України, спрямовує свою дію на запобігання понаддоговірного (розрахункового, планового) використання споживачами електричних енергетичних ресурсів держави задля забезпечення збалансованості енергосистеми держави як стратегічної складової державної безпеки.
Таким чином, відповідальність за перевищення договірних величин споживання електроенергії є самостійним заходом забезпечення виконання зобовязань, окремим видом господарсько-правової відповідальності, встановленої законом, а тому сплата відповідачем вартості фактично спожитої електричної енергії, з урахуванням перевищення, не впливає на окремо встановлений законодавством розмір санкції.
Отже, вимоги ВАТ "Кіровоградобленерго", від імені якого діє структурний підрозділ Світловодський РЕМ, про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 двократної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною споживання електричної енергії у липні і серпні 2010 р. є правомірними.
Поміж тим, під час розгляду справи відповідач частково погасив заборгованість, перерахувавши на користь позивача 464,47 грн. згідно квитанції № 57 від 14.03.2011 р. (а.с. 99).
Заперечення позивача з приводу неможливості зарахування вказаних коштів в рахунок погашення заявлених до стягнення штрафних санкцій відхиляються господарським судом як безпідставні, оскільки: факт надходження коштів на спеціальний рахунок, відкритий для зазначених оплат, позивачем не заперечується; про зарахування зазначених коштів на інші види платежів позивач не повідомляє; вказані кошти відповідачеві на час прийняття рішення не повернуті (а.с. 107).
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 464,47 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України - за відсутності предмету спору.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 464,47 грн.
У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (27531, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (25015, м. Кіровоград, пр. Комуністичний, 15, ідентифікаційний код 23226362), від імені якого діє його структурний підрозділ Світловодський район електричних мереж (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Обсерваторна, 16) заборгованість в сумі 464,47 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання №260353201425 філії Кіровоградське облуправління ВАТ Ощадбанк, МФО 323475, а також державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. на рахунок 26000060424203 у КФ КБ "Приватбанк", код ЄДРПОУ 23226362.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Провадження у справі в частині стягнення 464,47 грн. припинити.
Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В.Тимошевська
Повне рішення складено 18.04.2011 р.
Судове рішення № 16467495, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 14.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5013/214/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: