Рішення № 16467144, 14.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2011 р. Справа № 23/082-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клов», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ Транс», м. Обухів

про стягнення 73896,53 грн.

секретар судового засідання Федорець А.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність б/н від 30 травня 2011 року);

від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність б/н від 5 травня 2011 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клов»(далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ Транс»(далі - відповідач) про стягнення 73896,53 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач зазнав збитків у розмірі 73896,53 грн. внаслідок допущеної відповідачем помилки під час виконання ним взятих на себе зобовязань за договором №062/10 від 3 грудня 2010 року.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 6 червня 2011 року та призначено справу до розгляду на 14 червня 2011 року.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях позовні вимоги визнав в повному обсязі.

14 червня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клов»(за договором замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМ Транс»(за договором виконавець) 3 грудня 2010 року укладено договір за №062/10.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.1.1, 1.1.2 та 1.1.3 договору предметом договору є: прийняття на митний склад та його відправлення, зберігання під митним контролем товарів замовника на митному ліцензійному складі та складі тимчасового зберігання; митно-брокерські послуги по обробці товару; зберігання товару замовника у товарному складі, а також надання відповідних послуг, повязаних з прийомом-видачею товару з товарного складу.

Згідно пунктів 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3 та 3.2.4 договору виконавець приймає на себе наступні обовязки: забезпечити прийом та зберігання товару замовника, а також надання супутніх послуг, передбачених даним договором; забезпечити умови зберігання та переміщення (розвантаження та завантаження) товару; здійснювати заходи для контролю кількості та якості товару та проведення інвентаризації; забезпечити митне оформлення товару відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до пункту 9.3 договору виконавець несе відповідальність за збитки, заподіяні замовнику внаслідок неналежного та невчасного декларування товару, при наявності прямої вини виконавця, в розмірі штрафних санкцій замовника.

Договір набирає чинності у відповідності до пункту 13.1 договору з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом одного року з моменту його підписання, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

8 квітня 2011 року Київською обласною митницею складено акт №н16/11/125000000/31111564 невиїзної документальної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Клов»законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товарів за вантажною митною декларацією від 30 грудня 2010 року за №125000019/2010/503187.

В ході перевірки Київською обласною митницею встановлено наступне.

За ВМД (Вантажна митна декларація) №12500019/2010/503187 від 30 грудня 2010 року здійснено митне оформлення товару «Гербіцид «D-KAMBA»- 41400 л («Д-Камба SL., в.р.к.») діюча речовина: дикамба, 480 г/л»за кодом товару, згідно з УКТЗЕД 3808302790 (ставка мита 0 %). Даний товар станом на дату митного оформлення класифікується за кодом, згідно з УКТЗЕД 3808302710 (ставка мита 6,5 %).

Київською обласною митницею встановлено, що через методологічну помилку, допущену під час декларування зазначених в ВМД товарів, були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, що спричинило порушення Закону України від 5 квітня 2001 року №2371-III «Про Митний тариф України»(1 та 6 Основні правила інтерпретації УКТЗЕД) та зниження податкових зобовязань на 295586,11 грн.

Актом від 8 квітня 2011 року за № н16/11/125000000/31111564 Київською обласною митницею визначено розмір податкового зобовязання, що склав 307902,20 грн. з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 73896,53 грн.

15 квітня 2011 року Київською обласною митницею податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р»за №39 та №38 позивача повідомлено про порушення вимог Закону України від 5 квітня 2001 року №2371-III «Про Митний тариф України»(Основні правила інтерпретації класифікації товарів 1 та 6) та зобовязано сплатити суму податкового зобовязання у розмірі 61580,44 грн. (згідно повідомлення-рішення №39) з яких 49264,35 грн. за основним платежем та 12316,09 грн. за штрафними санкціями та суму податкового зобовязання у розмірі 307902,20 грн. (згідно повідомлення-рішення №38) з яких 246321,76 грн. за основним платежем та 61580,44 грн. за штрафними санкціями.

Згідно платіжних доручень №1897 від 22 квітня 2011 року та №1896 від 22 квітня 2011 року позивач сплатив штрафні санкції у розмірі 73896,53 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 614 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Проте, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності. При цьому, складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є субєкт та обєкт правопорушення, а також субєктивна та обєктивна сторони.

Субєктом цивільного правопорушення є боржник, а обєктом правопорушення зобовязальні правовідносини кредитора та боржника. Субєктивну сторону становить вина боржника, а обєктивну протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обовязку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний звязок між протиправною поведінкою боржника та збитками. За відсутності хоча б однієї з цих складових цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності реальних збитків є встановлення причинного звязку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду докази на підтвердження порушення відповідачем умов договору №062/10 від 3 грудня 2010 року. Протиправна дія (методологічна помилка під час декларування зазначених в ВМД товарів) відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - наслідком таких дій (порушення). Вина відповідача полягає в тому, що він діяв свідомо та передбачав, або міг передбачити, або повинен був передбачити настання шкідливих наслідків для позивача. Згідно умов договору відповідач взяв на себе зобовязання щодо забезпечення митного оформлення товару відповідно до вимог чинного законодавства України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що методологічна помилка, допущена відповідачем під час декларування товарів, призвела до збитків, яких зазнав позивач, у розмірі 73896,53 грн.

Відповідно до пункту 9.3 договору передбачена відповідальність виконавця за збитки, заподіяні замовнику внаслідок неналежного декларування товару, при наявності вини виконавця, в розмірі штрафних санкцій замовника. Отже, обовязок відшкодування збитків, які зазнав позивач у розмірі 73896,53 грн. покладаються на відповідача.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не відшкодував понесені позивачем збитки. Зазначений факт відповідачем не спростовано та не заперечується. Розмір збитків відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 73896,53 грн. збитків підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ Транс»(08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Л. Будьонного, 46, код 33003031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клов»(01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, к. 505, код 31111564) 73896 (сімдесят три тисячі вісімсот девяносто шість) грн. 53 коп. збитків та судові витрати: 739 (сімсот тридцять дев'ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Заєць Д. Г.