Рішення № 16466921, 16.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" червня 2011 р. Справа № 15/5007/55/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 19.05.2001р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (смт. Теофіполь Хмельницька область)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (с.Ставище Коростенського району)

про стягнення 256917,76 грн.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" 256917,76грн., із яких: 106000,00грн. основного боргу, 117129,11грн. пені, штрафу.

31.05.2011р. позивачем було подано заяву, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 256917,76грн., із яких: 106000,00грн. основного боргу, 117129,11грн. пені та 33788,65грн. штрафу. Вказану заяву прийнято господарським судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві, яка подана 31.05.2011р.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав.

Копія ухвали про порушення провадження у справі від 11.05.2011р., яка направлялась на адресу СТОВ "Україна", яку позивач зазначив у позовній заяві: 11582, Коростенський район, с.Ставище, вул.Центральна, 1, повернулась 18.05.2011р. до господарського суду з відміткою відділення зв'язку "за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 25-31). Водночас, копію ухвали про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 31.05.2011р. отримав директор СТОВ "Україна" (а.с. 2).

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданої представником позивача в судовому засіданні 31.05.2011р., станом на 18.05.2011р. місцезнаходженням Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" є: 11582, Житомирська область, Коростенський район, село Ставище, вул. Центральна, б. 1 (а.с. 34-37).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Слід зазначити, що копія ухвали від 31.05.2011р. про відкладення розгляду справи на 16.06.2011р. направлялась відповідачу за усіма відомими суду адресами: 11582, Коростенський район, с. Ставище, вул.Центральна, 1 та 11501, м.Коростень Житомирська обл., вул. Коротуна, 1, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції господарського суду Житомирської області (а.с. 67-68).

Копія ухвали від 31.05.2011р. повернулась до господарського суду 06.06.2011р. з відміткою відділення зв'язку "за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 58-60).

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р.(з відповідними змінами) №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2010р. Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 (позивач у справі) по накладній № 6 передав у власність Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Україна" (відповідач у справі) товар (пшениця) на загальну суму 65450,00грн. (а.с. 21).

В свою чергу, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "України" за переданий позивачем по накладній №6 від 24.09.2010р. товар, перерахувало на розрахунковий рахунок СПД ОСОБА_2 грошові кошти в сумі: 55989,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з особового рахунку позивача (а.с. 45-50).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 10.12.2010р. між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Україна" (покупець) було укладено договір поставки №10/12/10 (а.с. 19-20), за умовами якого, продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар, зазначений у специфікації на умовах і в порядку, передбаченому даним договором.

Згідно п. 3.1 договору № 10/12/10 сторони погодили, що ціна договору становить 96539,00грн. (дев'яносто шість тисяч п'ятсот тридцять дев'ять гривень).

У відповідності до п. 3.2 договору сторони погодили специфікацію товару:

- зерно пшениці (фуражне) у кількості 27,49 тонн, загальною вартістю 52231,00грн.,

- зерно ячменю (фуражне) у кількості 20,14 тонн, загальною вартістю 44308,00грн.

Взяті на себе зобов'язання за договором № 10/12/10 від 10.12.2010р. позивач виконав у повному обсязі, зокрема поставив відповідачу товар на загальну суму 96539,00грн., що підтверджується накладною № 12 від 29.12.2010р. на суму 52231,00грн. (а.с. 22) та накладною № 1 від 06.01.2011р. на суму 44308,00грн. (а.с. 23).

Позивач у позовній заяві та заяві, яку подано 31.05.2011р. (а.с. 43-44) посилається на те, що відповідач не виконав належним чином свій обов'язок щодо проведення розрахунків за переданий йому товар по накладним № 6 від 24.09.2010р., № 12 від 29.12.2010р., №1 від 06.01.2011р. Зокрема зазначає, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 10600,00грн., у тому числі по накладній № 6 від 24.09.2010р. в сумі 9461,00грн, по накладній № 12 від 29.12.2010р. в сумі 52231,00грн., по видатковій накладній № 1 від 06.01.2011р. в сумі 44308,00грн.

Розглядаючи питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар, господарський суд приймає до уваги наступне.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписами ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Україна" виникли майново-господарські зобов'язання в силу яких відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку. За своєю правовою природою правовідносини, які склалися між сторонами є правовідносинами купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормою частини 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи товар на суму 65450,00грн. було передано відповідачу по накладній № 6 від 24.09.2010р. (а.с. 21). За отриманий товар відповідач провів розрахунок частково, на суму 55989,00грн. (а.с. 45-50). Заборгованість відповідача за товар отриманий по накладній № 6 від 24.09.2010р. становить 9461,00грн. Зазначена суму боргу позивач, у тому числі, просить сягнути на свою користь з відповідача.

Дослідивши зміст накладної № 6 від 24.09.2010р. та матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що сторонами не погоджено строку, у який відповідач має провести розрахунки з позивачем за отриманий по даній накладній товар.

Отже, при проведенні розрахунків за отриманий по накладній № 6 від 24.09.2010р. товар на суму 65450,00грн. слід виходити з положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Так, згідно із ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, позивач з вимогою про здійснення оплати за переданий по накладній № 6 від 24.09.2010р. товар, до відповідача не звертався. Матеріали справи не містять доказів що б свідчили про протилежне.

Таким чином, з вищенаведеного слідує, що на час звернення позивача з даним позовом до суду, строк виконання відповідачем зобовязання по оплаті отриманого по накладній № 6 від 24.09.2010р. товару ще не настав, а тому позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 в частині стягнення 9461,00грн. основного боргу є безпідставними.

Водночас, матеріали справи свідчать про те, що товар по накладним № 12 від 29.12.2010р. на суму 52231,00грн. та № 1 від 06.01.2011р. на суму 44308,00грн. було передано відповідачу на підставі укладеного між сторонами договору поставки №10/12/10 від 10.12.2010р.

Згідно пункту 5.2 договору №10/12/10 сторони погодили, що порядок розрахунків - повна (100%) оплата вартості партії товару в день поставки, але не пізніше одного дня з моменту підписання покупцем накладної про одержання товару.

Таким чином, за отриманий по видатковій накладній № 12 від 29.12.2010р. товар на суму 52231,00грн., відповідач мав провести розрахунки з позивачем в строк до 30.12.2010р., а за отриманий по накладній № 1 від 06.01.2011р. товар на суму 44308,00грн. - до 07.01.2011р.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого від позивача по накладним № 12 від 29.12.2010р. та № 1 від 06.01.2011р. товару на загальну суму 96539,00грн. не виконав.

Отже, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача перед позивачем існувала непогашена заборгованість за поставлений товар в сумі 96539,00грн.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час розгляду справи, відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 96539,00грн. не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 в частині стягнення основного боргу правомірні та підлягають частковому задоволенню в сумі 96539,00грн. У задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в сумі 9461,00грн. суд відмовляє.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 117129,11грн. пені та 33788,65грн. штрафу.

Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу, господарський суд враховує наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.3 договору сторони погодили, що покупець у випадку порушення термінів оплати товару сплачує пеню у розмірі 01 (одного) процента від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення по оплаті товару.

У випадку несвоєчасної оплати покупець зобов'язується сплатити продавцю штраф у розмірі тридцяти п'яти процентів від загальної вартості поставленого товару (п. 9.5 договору № 10/12/10 від 10.12.2010р.).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із ст. 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з позовної заяви та заяви, яка подана в судовому засіданні 31.05.2011р. (а.с. 43-44), позивач за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №10/12/10 від 10.12.2010р., просить стягнути з відповідача пеню в сумі 117129,11грн. нараховану на заборгованість по накладній від 29.12.2010р. на суму 52231,00грн. та накладній від 06.01.2011р. на суму 44308,00грн. за період з 30.12.2010р. по 30.04.2011р.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та встановлених судом обставин щодо строків оплати, господарський суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування пені в сумі 4809,99грн., зокрема нарахованої:

в сумі 2683,81грн., за період з 31.12.2010р. по 30.04.2011р. на суму 52231,00грн. (заборгованість по накладній № 12 від 29.12.2010р. );

в сумі 2126,18грн., за період з 08.01.2011р. по 30.04.2011р. на суму 44308,00грн. (заборгованість по накладній № 1 від 06.01.2011р. ).

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 4809,99грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 112319,12грн. суд відмовляє за безпідставністю її нарахування.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті за отриманий по накладній №12 від 29.12.2010р. товар на суму 52231,00грн. та по накладній № 1 від 06.01.2011р. товар на суму 44308,00грн., у відповідності до п. 9.5 договору №10/12/10 від 10.12.2010р., позивачем нараховано відповідачу штраф в сумі 33788,65грн.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок штрафу, господарський суд вважає його обґрунтованим, а вимоги про стягнення з відповідача 33788,65грн. (96539,00 х 35%) штрафу правомірними, оскільки відповідач своєчасно розрахунки за отриманий товар з позивачем не провів.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 96539,00грн. основної заборгованості, 4809,99грн. пені, 33788,65грн. штрафу. У задоволенні позову в частині стягнення 9461,00грн. основної заборгованості та 112319,12грн. пені суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу розподіляються між сторонами пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та керуючись ст. ст. 33, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (11582, Житомирська область, Коростенський район, с.Ставище, вул. Центральна, 1, ідентифікаційний код 01340028)

на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

- 96539,00грн. основного боргу,

- 4809,99грн. пені,

- 33788,65грн. штрафу,

- 1351,14грн. витрат по сплаті державного мита,

- 124,13грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з з Державного бюджету України сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 27,00 грн. згідно квитанції №24/26 від 04.05.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст рішення підписано: "21" червня 2011 року.

Друк.: 4 прим.:

----------------------

1 - до справи;

2 - позивачу (рек.);

3, 4 - відповідачу (рек. з пов.):

- 11582, , Житомирська область, Коростенський район, вул. Центральна, 1;

- 11501, Житомирська область, м.Коростень, вул. Коротуна, 1.