Рішення № 16466846, 15.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.06.11 р. Справа № 33/55

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Толкунової Л.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Архан”, м.Донецьк

про стягнення суми заборгованості у розмірі 75332грн.68коп., пені у розмірі 70059грн.39коп., 3% річних у розмірі 575грн.83коп., інфляційних витрат у розмірі 677грн.99коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 представник (за довіреністю б/н від 02.07.2010р.),

від відповідача: ОСОБА_4 представник (за довіреністю б/н від 04.05.2011р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Архан”, м.Донецьк про стягнення суми заборгованості у розмірі 75332грн.68коп., пені у розмірі 70059грн.39коп., 3% річних у розмірі 575грн.83коп., інфляційних витрат у розмірі 677грн.99коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №25-11-10/2 від 25.11.2010р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 75332грн.68коп., що стало підставою для нарахування пені у розмірі 70059грн.39коп., 3% річних у розмірі 575грн.83коп. та інфляційних витрат у розмірі 677грн.99коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №25-11-10/2 від 25.11.2010р., додаткової угоди №1 від 15.12.2010р. до договору підряду №25-11-10/2 від 25.11.2010р., довіреності б/н від 02.07.2010р., наказу №30 від 20.10.2010р., акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за січень 2011р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт (витрат) за січень 2011р., акту звіряння взаємних розрахунків станом на 22.02.2011р., претензії №1від 25.02.2011р., претензії №2 від 10.03.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача надав 01.06.2011р. відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність суми основної заборгованості у розмірі 75332грн.68коп., оскільки зазначена сум була останнім сплачена відповідно до платіжного доручення №1784 від 13.05.2011р. Також заперечує проти стягнення пені у розмірі 70059грн.39коп., оскільки розрахунок пені, здійснений позивачем, суперечить нормам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. Не визнає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 575грн.83коп. та інфляційних витрат у розмірі 677грн.99коп., посилаючись на не визначення позивачем періоду нарахування зазначених сум.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

25.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Архан” (замовник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (підрядник) укладено договір №25-11-10/2, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобовязується виконати внутрішні оздоблювальні роботи в приміщенні замовника, розташованого за адресою: мюМаріуполь, вул.Леніна, 69 на цокольному поверсі (п.1.1. Договору), підрядник зобовязується за узгодженими сторонами строками виконати роботи, зазначені у п.1.1. цього договору, обсяг, зміст, та вартість яких визначається згідно договірної ціни, вказаної в приблизному локальному кошторисі, який є невідємною частиною цього договору (додаток №1), а замовник зобовязується прийняти належним чином виконані підрядником роботи та оплатити їх на умовах цього договору (п.1.2. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, окрім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

Відповідно умовам Договору підрядник зобовязується своєчасно та якісно виконати роботи (п.5.2.1. Договору).

Так, позивачем виконані зобовязання за Договором в повному обсязі, про що свідчить акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011р., який підписаний з обох сторін та скріплений печатками підприємств. Відповідно до чого, суд вважає, що виконані роботи прийняті відповідачем без заперечень.

Договором встановлено, що замовник зобовязується підписати акт здавання-приймання виконаних у відповідності з умовами договору робіт протягом 2 (двох) календарних днів після отримання від підрядника повідомлення про закінчення робіт, або направити підряднику мотивовану відмову від прийняття робіт не пізніше 2 (двох) календарних днів від дати надання акту здавання-приймання робіт підрядником (п.5.1.4. Договору), своєчасно оплатити виконані підрядником роботи у строки і в порядку визначеним цим договором (п.5.1.5. Договору).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 15.12.2010р. до Договору сторони погодили, що оплата робіт, зазначених у додатку №2 до цього договору здійснюється в наступному порядку:

-55% (відсотків) вартості робіт замовник сплачує на умовах передплати в день підписання сторонами цієї додаткової угоди,

-кінцевий розрахунок здійснюється після закінчення виконання робіт, згідно цього договору і підписання сторонами акту приймання-передавання, згідно п.4.5.3. цього договору.

Пунктом 4.5.3. Договору передбачено, що остання оплата здійснюється після закінчення робіт і підписання сторонами акту приймання-передавання виконаних підрядником робіт згідно уточнених обсягів і відкоригованої і узгодженої сторонами договірної ціни протягом 5 (пяти) календарних днів, згідно умов цього договору.

Як вищезазначено, сторонами 25.01.2011р. підписаний акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011р. на суму 224021грн.05коп.

Тобто, кінцевий строк оплати за вказаним актом є 30.01.2011р.

Та за твердженням позивача зазначені роботи відповідачем оплачені частково у сумі 148688грн.32коп., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 75332грн.73коп.

Також сторонами підписаний акт звіряння взаємних розрахунків станом на 22.02.2011р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 75332грн.73коп.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, оплата виконаних робіт відповідачем позивачу у встановлені строки та розмірі не була здійснена.

Як вбачається з платіжного доручення №1784 від 13.05.2011р., примірник якого долучений до матеріалів справи, відповідачем здійснена оплата за ремонт згідно договору №25-11-10/2 від 25.11.2010р. в сумі 75332грн.73коп. Дослідивши зазначене платіжне доручення судом встановлено, що оплата заборгованості у розмірі 75332грн.73коп. здійснена відповідачем 13.05.2011р., тобто після подачі позивачем позовної заяви до господарського суду Донецької області.

Таким чином, суд вважає, що суму основної заборгованості за Договором відповідачем сплачено у розмірі 75332грн.73коп. після подання позовної заяви до господарського суду Донецької області.

За приписами п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до чого, господарський суд припиняє провадження в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 75332грн.73коп.

Також, позивач відповідно до позовної заяви заявляє про стягнення 3% річних у розмірі 575грн.83коп., інфляційних витрат у розмірі 677грн.99коп. та пені у розмірі 70059грн.39коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат судом встановлено, що зазначений розрахунок є вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, відповідно до чого позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 575грн.83коп. та інфляційних витрат у розмірі 677грн.99коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивачем неправомірно нараховано пені у сумі 70059грн.39коп. за 93 календарних дні.

За умовами Договору за порушення строків оплати за виконані і прийняті у відповідності з актом здавання-приймання роботи за цим договором, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 1% (відсотка) від несплаченої суми за кожний день прострочення такої несплати.

За приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Однак, відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, судом здійснений перерахунок пені за 93 календарні дні з моменту виникнення заборгованості - 31.01.2011р., у відповідності з нормами чинного законодавства та визначена сума пені у розмірі 2975грн.13коп. Відповідно до чого позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 70059грн.39коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 2975грн.13коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 77, п.1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Архан”, м.Донецк про стягнення суми заборгованості у розмірі 75332грн.68коп., пені у розмірі 70059грн.39коп., 3% річних у розмірі 575грн.83коп., інфляційних витрат у розмірі 677грн.99коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Архан” (83121, м.Донецьк, пр.Київський, буд. 5, код ЄДРПОУ 33417872) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) суму 3% річних у розмірі 575грн.83коп., суму інфляційних витрат у розмірі 677грн.99коп., суму пені у розмірі 2975грн.13коп., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 795грн.62коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 128грн.04коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 75332грн.68коп. у звязку з відсутністю предмету спору.

5. В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

6. У судовому засіданні 15.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2011р.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Сич Ю.В.