Рішення № 16466400, 09.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.06.11 р. Справа № 9/69

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О. А.

При секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, м.Горлівка

до відповідача Фізичної особипідприємця ОСОБА_2, м.Макіївка

про стягнення заборгованості у розмірі 9317грн.27коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

З 09.06.2011р. о 14год.20хв. по 09.06.2011р. о 16год.50хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, м.Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особипідприємця ОСОБА_2, м.Макіївка, про стягнення заборгованості в розмірі 9317грн.27коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 7693грн.78коп., інфляційних витрат в розмірі 146грн.87коп., пені в розмірі 409грн.57коп., 20% річних в розмірі 528грн.49коп. та штрафу в розмірі 538грн.56коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №121 від 05.02.2010р., повідомлення від 05.02.2010р., видаткові накладні №7855/23621 від 27.11.2010р., №12424/26563 від 08.12.2010р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду Донецької області, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №9573336 Фізична особа підприємець ОСОБА_2, м.Макіївка станом на 12.04.2011р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрований як фізична особа підприємець.

Позивачем 09.06.2011р. через канцелярію суду надана заява вих.№06/6-ІІ-І від 06.06.2011р., відповідно до якої останній повідомляє суду, що після подання позовної заяви відповідачем було сплачено позивачу суму основного боргу частково в розмірі 4800грн.00коп.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

05.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, м.Горлівка та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, м.Макіївка укладений договір поставки №121, відповідно з п.1.1 якого постачальник (позивач) зобовязується передати у власність покупця (відповідача) алкогольні напої, а покупець зобовязується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання статей 712 Цивільного кодексу України, 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.п.3.2, 3.4 договору, постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів „Інкотермс” (в редакції 2000р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар. Постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового звязку.

В розпорядженні суду відсутні наведені вище замовлення відповідача, наразі суд не вважає це перешкодою для надання належної юридичної оцінки факту передачі продукції.

За твердженням позивача, на виконання умов договору останнім на адресу відповідача здійснена поставка товару на загальну суму 10143грн.78коп., що підтверджує видатковими накладними №7855/23621 від 27.11.2010р., №12424/26563 від 08.12.2010р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 04.04.2011р., 19.04.2011р. та 18.05.2011р. зобовязав відповідача представити письмові пояснення щодо отримання товару за видатковими накладними №7855/23261 від 27.11.2010р. та №12424/26563 від 08.12.2010р. на підставі договору №121 від 05.02.2010р. та наявності підпису представника відповідача на вищевказаних видаткових накладних, письмові пояснення стосовно всіх правовідносин між сторонами. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Належність видаткової накладної №12424/26563 від 08.12.2010р. до предмету спору перевірена судом.

Наразі, видаткова накладна №7855/23621 від 27.11.2010р. не містять безпосереднього посилання на договір поставки №121 від 05.02.2010р., проте суд вважає, що підставою здійснення вказаної вище поставки є саме договір поставки поставки №121 від 05.02.2010р., оскільки відповідно до змісту позовної заяви позивач зазначив, що, крім договору поставки №121 від 05.02.2010р., між позивачем та відповідачем інших договорів укладено не було та крім, як за договором поставки №121 від 05.02.2010р., інших правовідносин між сторонами не було.

Також, п.п. 4.1, 5.2, 5.3 договору передбачено, що кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовлені та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що покупець зобов'язаний надати постачальникові повідомлення зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів). Підпис особи уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у повідомленні наданому покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою (штампом). Наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких було попередньо надано покупцем, є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, навіть якщо зразок підпису особи зазначений у повідомлені не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки (штампу) на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток (штампів) наданих покупцем постачальнику у повідомленні, проте такий підпис (печатка, штамп) наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця.

Позивачем до матеріалів справи надана копія зазначеного вище повідомлення від 05.02.2010р. зі зразками підписів осіб, які містяться у видатковій накладній №7855/23261 від 27.11.2010р.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у видатковій накладній №7855/23261 від 27.11.2010р. на підставі договору поставки №121 від 05.02.2010р. підтверджується підписом відповідача на вищезазначених накладних, а отже прийнятий відповідачем на підставі договору поставки №121 від 05.02.2010р.без заперечень.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком сплати заборгованості за кожною видатковою накладною є:

за видатковою накладною №7855/23261 від 27.11.2010р. 11.12.2010р.;

за видатковою накладною №12424/26563 від 08.12.2010р. 22.12.2010р.

За твердженням позивача, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару на суму 2450грн.00коп., що підтверджує наявними в матеріалах справи копіями прибуткових касових ордерів №1507 від 11.01.2011р., №3139 від 18.01.2011р., №7751 від 10.02.2011р., №7858 від 11.02.2011р., №9673 від 22.02.2011р., №11108 від 01.03.2011р., №12380 від 08.03.2011р., №13402 від 14.03.2011р., №13840 від 15.03.2011р., №15870 від 22.03.2011р., у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 7693грн.78коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Зобовязанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 7693грн.78коп.

Однак, в процесі розгляду справи відповідачем частково погашена сума основного боргу, а саме в розмірі 4800грн.00коп., що підтверджується прибутковими касовими ордерами №18523 від 05.04.2011р., №19673 від 12.04.2011р., №21044 від 18.04.2011р., №21343 від 19.04.2011р., №22726 від 26.04.2011р., №25395 від 10.05.2011р., №26835 від 17.05.2011р., які додані до матеріалів справи.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного, з огляду на часткове погашення відповідачем суми основного боргу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 4800грн.00коп. підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмета спору.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення решти заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 2893грн.78коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант-Трейд”, м.Горлівка в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2893грн.78коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 146грн.87коп. та 20% річних в розмірі 528грн.49коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.9.2 договору, у випадку порушення покупцем строків оплати отриманої від постачальника продукції, покупець зобовязаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, 20% річних становлять суму в розмірі 528грн.49коп. за період прострочення з 12.12.2010р. по 31.03.2011р. та розмір інфляційних витрат становить 146грн.87коп. за період прострочення з січня 2011р. по лютий 2011р. (з урахуванням часткових оплат).

Розглянувши представлений розрахунок, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 20% річних в розмірі 528грн.49коп. за період прострочення з 12.12.2010р. по 31.03.2011р. та інфляційних витрат в розмірі 146грн.87коп. за період прострочення з січня 2011р. по лютий 2011р. (з урахуванням часткових оплат) не суперечать вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 409грн.57коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобовязань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи зі змісту п.7.1. договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 409грн.57коп. за період прострочення з 12.12.2010р. по 31.03.2011р.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 409грн.57коп. за період прострочення з 12.12.2010р. по 31.03.2011р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 538грн.56коп.

За приписом ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

На підставі зазначеного, у відповідності до п.7.1 договору, розмір штрафу за розрахунком позивача становить 538грн.56коп.

Перевіривши наданий розрахунок, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 538грн.56коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, м.Горлівка до відповідача, Фізичної особипідприємця ОСОБА_2, м.Макіївка, про стягнення заборгованості в розмірі 9317грн.27коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 7693грн.78коп., інфляційних витрат в розмірі 146грн.87коп., пені в розмірі 409грн.57коп., 20% річних в розмірі 528грн.49коп. та штрафу в розмірі 538грн.56коп. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особипідприємця ОСОБА_2 (за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант-Трейд” (за адресою: вул.Озерянівська, 2, м.Горлівка, Донецька область, 84601, р/р 26004000001831 в ГО АКБ Укрсоцбанк м.Київ, МФО 300023, код ЄДРПОУ 36899012) суму основного боргу в розмірі 2893грн.78коп., інфляційні витрати в розмірі 146грн.87коп., пеню в розмірі 409грн.57коп., 20% річних в розмірі 528грн.49коп., штраф в розмірі 538грн.56коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4800грн.00коп. припинити провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 09.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Марченко О.А.

Повне рішення складено 14.06.2011р.