Рішення № 16466341, 16.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.06.11 р. Справа № 21/36

Позивач: Державне підприємство „Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” м. Донецьк

про стягнення 71 781грн. 77коп.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: ОСОБА_1 юр. за дов. № 549 від 04.01.11р., ОСОБА_2 - нач. ПТО за дов. № 857 від 07.06.11р., ОСОБА_3 заст. нач. ваг. депо за дов. № 267 від 01.01.11р.,

відповідача: Неізвестна О.Ю. заст. нач. юр. упр.

Державним підприємством „Придніпровська залізниця” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” про стягнення 71781,77грн. заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що:

- сходом вагонів №№ 56925316, 53535100, 53502530, 56219454, 53502340, 56090541, які є власністю ТОВ „Лемтранс”, який стався внаслідок падіння стулки дверей вагону № 56925316 через неякісне виконання відповідачем зварювальних робіт деталей кріплення дверей до кутового стояка вагона, залізниці спричинені витрати на суму 71781,77грн., в т.ч. ПДВ 11963,63грн.;

- виставлений відповідачеві рахунок № 680 від 28.12.2010р. для оплати отриманих послуг разом з податковою накладною, двома примірниками акту виконаних робіт до цього часу товариством не оплачений.

Відповідач позов не визнав з посиланням на те, що:

- ніяких послуг, робіт, зазначених у рахунку № 680 від 28.12.2010р., товариство у залізниці не замовляло і не отримувало;

- перелічені в рахунку роботи виконані залізницею за власною ініціативою для власних потреб;

- товариство не мало юридичних підстав для сплати рахунку № 680 від 28.12.2010р. і, як наслідок, заборгованості у нього перед залізницею не існує.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” до Державного підприємства „Придніпровська залізниця” подано зустрічний позов про стягнення 308680,00грн. майнової шкоди.

В обґрунтування позову товариство посилається на те, що сходом вагонів №№ 56925316, 53535100, 53502530, 56219454, 53502340, 56090541, які воно орендує у корпорації „Міжрегіональний промисловий союз”, ТОВ „Лемтранс” спричинена майнова шкода у сумі 308680,00грн., яку залізниця згідно ст.ст.1166, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст.11, 24 Закону України „Про залізничний транспорт”, ст.ст.6, 126 Статуту залізниць України має відшкодувати в повному обсязі.

Залізниця зустрічний позов не визнала з посиланням на те, що вона не вбачає підстав для відшкодування майнової шкоди товариства. На думку залізниці:

- вина у сході вагонів лежить на відповідачеві, який не забезпечив якісне виконання зварювальних робіт деталей кріплення дверей до кутового стояка вагону № 56925316;

- порожні власні вагони, які перевозяться залізницю за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус „вантажу”, і для засвідчення обставин щодо їх псування чи, пошкодження відповідно до ст.129 Статуту залізниць України мають складатись комерційні акти;

- ТОВ „Лемтранс” не має права на предявлення позову про пошкодження вантажу (вагонів) до перевізника, оскільки не є їх одержувачем, а відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд вважажє, що первісний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на таке:

06.12.2010р. ВАТ „Дніпроенерго” за залізничними накладними №№ 47174017, 47174018 передало Державному підприємству „Придніпровська залізниця” (станція Зелене поле) для доставки ВАТ „Павлоградвугілля” 33 порожніх залізничних напіввагонів на власних осях, у тому числі №№ 56925316, 53535100, 53502530, 56219454, 53502340, 56090541.

Відповідно до п.4.15 Типового технологічного процесу роботи пункту технічної передачі вагонів у складі ПТО станції та контролю за збереженням вагонного парку, затвердженого наказом Укрзалізниці від 29.01.2004р. № 1027-ЦЗ, при прийманні вагонів із підїзних колій, що примикають до пунктів технічної передачі (ПТП), необхідно пильно перевірити вузли і деталі вагонів, які найчастіше пошкоджуються на підприємствах, їхню комплектність. Особливу увагу необхідно звернути на такі вузли і деталі вагонів:

- для вагонів усіх типів обшивка кузова, двері, кришки люків та їхнє кріплення, стійки та їхнє кріплення, пружини візків, шворневі балки, наявність слідів сходу на колісних парах, корпуси автозчепу, механізм автозчепу, маятникові підвіски, башмаки, тріангелі, підвідні труби, ковзуни, частини гальмової магістралі, буксові вузли;

- крім того по кузову для напіввагона верхня обвязка, розширення кузова, стулки торцевих дверей, дверні запори, наявність люків глуходонних вагонів, стан верхніх листів поперечних балок.

Згідно п.4.18 Типового технологічного процесу роботи пункту технічної передачі вагонів у складі ПТО станції та контролю за збереженням вагонного парку по кожному випадку пошкоджень (втрат або розукомплектування) частин вагонів, змінних пристроїв, сходу вагонів та інших порушень працівники залізниці в присутності представника підприємства, з вини якого допущено пошкодження вагона, складають акт форми ГУ-23 і ВУ-25. Акти загальної форми ГУ-23 складають, зокрема, для засвідчення пошкодження (втрати або розукомплектування) частини вагонів. Акти форми ВУ-25 засвідчують факт пошкодження вагона і наводять усі дані, що його характеризують.

Відповідно до п.4.20 Типового технологічного процесу роботи пункту технічної передачі вагонів у складі ПТО станції та контролю за збереженням вагонного парку, якщо при прийманні вагона з підїзних колій оглядач вагонів залізниці виявить пошкодження, що загрожують безпеці руху, то в доповнення до акта форми ВУ-25 додається повідомлення ВУ-23М для вилучення вагона із експлуатації та направлення його в ремонт в установленому порядку на вагоноремонтне підприємство.

Залізниця вагони за перевізними документами №№ 47174017, 47174018, зокрема напіввагони №№ 56925316, 53535100, 53502530, 56219454, 53502340, 56090541, прийняла до перевезення від ВАТ „Дніпроенерго” без складання актів форми ГУ-23 і ВУ-25, у звязку з чим суд робить висновок, що усі вагони, у тому числі і напіввагон № 56925316, були справні і не загрожували безпеці руху.

07.12.2010р. на станції Славгород Південний ДП „Придніпровська залізниця” під час прямування вантажного потягу № 2320 у складі 71 вагону стався схід напіввагонів №№ 56925316, 53535100, 53502530, 56219454, 53502340, 56090541, орендованих ТОВ „Лемтранс” у Корпорації „Міжрегіональний промисловий союз” на підставі договору оренди залізничного рухомого складу № 621/04 від 23.12.2004р.

Після сходу вагонів залізницею було проведене службове розслідування цього випадку, за результатами якого були складені акти від 07.12.2010р.:

-комісійного службового розслідування випадку сходження вагонів, затверджений 07.12.2010р. начальником ДП „Придніпровська залізниця”;

-службового розслідування серйозного інциденту форми РБУ-1, затверджений 14.12.2010р. начальником ДП „Придніпровська залізниця”.

Згідно зазначених актів службового розслідування причиною сходу вагонів є падіння стулки дверей у вагоні № 56925316 через неякісне виконання ТОВ „Лемтранс” зварювальних робіт деталей кріплення дверей до кутового стояка вагона, які мали місце на початку квітня 2010р.

В акті службового розслідування серйозного інциденту форми РБУ-1 відображена черговість подій, які мали місце до сходу вищевказаних вагонів, а саме: „07 грудня 2010р. о 12год.04хв. по станції Славгород Південний при слідуванні вантажного потягу № 2320 у складі 71 вагону з локомотивом ВЛ-8-1340 стався схід напіввагону № 56925316 на 1053км + 291м між стрілочними переводами №7 та №1. На відстані 41,9м від стику рамної рейки стрілочного переводу №7 через викочування гребня першої колісної пари першого візка по руху поїзда на рейку (слід викочування колісної пари на лівій рейці протягом 2,12м) з послідуючим її сходом з рейки, на 1053км + 795м до місця сходу на клемних болтах правої рейки в наявності сліди ударів стороннім предметом.

Після сходу колійної пари, вагон № 56925316 прослідував до хрестовини стрілочного переводу №1, де колісна пара стала на рейки та далі вагон слідував до відбійного брусу залізничного переїзду 1051км + 95м по рейкам. Від стрілочного переводу №1 в пошорсному напрямку до відбійного брусу залізничного переїзду 1051км + 95м усередині колії сліди волочіння стулки дверей. На переїзді 1051км + 95м відбулося співударяння стулки дверей з відбійним брусом переїзду з послідуючим сходом з рейок першого візка за напрямком руху поїзду. Внаслідок сходження першого візка сталося розвертання вагону № 56925316, що призвело до падіння його на земляне полотно паралельно колії, на відстані 2,7м від крайньої правої рейки та сходу пяти піввагонів №№ 53535100, 53502530, 56219454, 53502340, 56090541”.

В акті комісійного службового розслідування випадку сходження вагонів також зазначено, що:

- викочування гребня лівого колеса першої колісної пари першого візка напіввагону № 56925316 на рейку сталося внаслідок „удару стулки дверей напіввагону № 56925316 о залізобетонну шпалу”;

- „на місці сходу, в міжколійному просторі, виявлено деталі кріплення стулки дверей вантажного вагону”;

- „до місця сходу за 500 метрів (на 1053км + 791м) на клемних болтах усередині 2-ї головної колії правої рейки виявлені сліди ударів стороннім предметом”;

- „на вагоні (№ 56925316) обірвані по свіжому дві верхні деталі кріплення дверей до кутового стояка вагону”;

- „на випавшій стулці торцевої двері в наявності сліди наїзду колісної пари, відсутній нижній кронштейн кріплення”.

Під час розгляду справи представники залізниці пояснили, що стулка дверей, падіння якої на їх думку стало причиною сходу вагонів, мала 3-и кріплення до кутового стояка вагону, з яких:

-верхнє кріплення було взагалі відсутнє (таке твердження на думку суду не відповідає дійсності, оскільки в акті комісійного службового розслідування зазначено, що дві верхні деталі кріплення дверей до кутового стояка вагону обірвані по свіжому, тобто верхнє кріплення було обірване під час аварії);

-нижнє було ймовірно обірване під час сходу вагонів, а

-середнє, виявлене в міжколійному просторі на місці сходу, відірвалось під час руху через неякісне виконання ТОВ „Лемтранс” зварювальних робіт деталей кріплення дверей до кутового стояка вагона.

В той же час залізницею була надана довідка, згідно якої падіння стулки дверей відбулось внаслідок обриву верхнього правого кріплення стулки дверей (це кріплення на місці аварії знайдене не було), що суперечить поясненням представників позивача під час розгляду справи.

При цьому представники залізниці не змогли пояснити, яким чином могли відірватись усі кріплення правої стулки дверей напіввагону № 56925316, до яких на станції відправлення зауважень не було; якщо відірвалось тільки одне кріплення (не зрозуміло яке верхнє, середнє чи нижнє), то чому стулку дверей не утримали інші два кріплення і замок дверей. Також вони не пояснили динаміку падіння правої стулки дверей напіввагону № 56925316, оскільки за твердженням відповідача, не спростованим позивачем, вона (стулка) має висоту 2м, ширину 1,3м, а міжвагонний простій є меншим за розміром (складає 1,2м) і якою частиною (верхньою, нижньою чи боковою) вона упала на колію і при цьому на ній немає явних слідів волочіння усередині колії і удару в залізобетонну шпалу.

Не змогли робітники залізниці розяснити виявлені під час розгляду справи протиріччя, зокрема такі:

- сліди ударів стороннім предметом виявлені за 500 метрів до місця сходу (на 1053км + 791м) на клемних болтах усередині 2-ї головної колії правої рейки, у той час як сліди волочіння стулки дверей усередині колії від стрілочного переводу №1 в пошорсному напрямку до відбійного брусу залізничного переїзду 1051км + 95м знаходяться згідно відео матеріалів, наданих позивачем, з лівої сторони (в акті зазначено про волочіння всередині колії, але не вказано з якої сторони воно було);

- яким чином деталі кріплення стулки дверей вантажного вагону (валик і 2 провушини), виявлені на місці сходу в між колійному просторі, могли випасти з вагону, який рухався, одночасно і в одному місці, коли на валику знаходилась тільки одна провушина, а друга була відокремлена від кріпленні;

- після викочування гребня лівого колеса першої колісної пари першого візка напіввагону № 56925316 на рейку і сходу з рейки сліди коліс з лівої сторони колії згідно відео матеріалів є, а в міжколійному просторі вони відсутні;

- яким чином права стулка дверей напіввагону № 56925316 після її падіння на колію і волочіння на відстані близько 2км, а також співударяння з відбійним брусом переїзду, була виявлена дальше (по ходу потягу), ніж знаходився сам вагон № 56925316 (за твердженням робітників залізниці ця стулка була виявлена між вагонами № 56925316 і № 56219454 і з незрозумілих причин місцезнаходження стулки, яка буцімто стала причиною аварії, не було нанесено на схему місця сходу вагонів).

З наданих залізницею відео і фотоматеріалів, а також доданого до зустрічного позову Технічному висновку Дніпропетровського національного університету транспорту було встановлено, що на місці аварії окрім правої стулки дверей напіввагону № 56925316 були виявлені ще три стулки дверей, які під час аварії відірвались від вагону № 56219454 (за конструкцією аналогічний вагону № 56925316), у звязку з чим суд не виключає, що і права стулка дверей напіввагону № 56925316 відірвалась від вагону під час його розвертання і падіння, після чого по ній проїхала колісна пара одного з 5-ти інших вагонів, які впали.

З наданих сторонами документів, відео і фото матеріалів, а також пояснень представників сторін не вбачається, що причиною сходу вагонів є падіння стулки дверей у вагоні № 56925316 через неякісне виконання ТОВ „Лемтранс” зварювальних робіт деталей кріплення дверей до кутового стояка вагона, які мали місце на початку квітня 2010р., зазначена в актах службового розслідування.

Ст.11 Закону України „Про залізничний транспорт” покладає на залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування зобовязання забезпечити безпеку руху поїздів, яка визначається як комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.

Вагон № 56925316, неякісний ремонт якого буцімто став причиною сходу вагонів, був відремонтований деповським ремонтом у Вагонному депо Дніпродзержинськ ТОВ „Лемтранс” 06.04.2010р.

Згідно з п.19.10 Правил з деповського ремонту, затверджених наказом Укрзалізниці від 16.10.07р. № 492-Ц, на кожний відремонтований вагон складають акт форми ВУ-36М, який підписують начальник депо (або його заступник), інженер з приймання вагонів, і який відповідно до Інструктивних вказівок про порядок складання звітних та облікових форм по вагонному господарству є документом, який засвідчує виконання ремонту вагона у повній відповідності з правилами ремонту, технічними умовами, кресленням та придатність вагону для подальшої експлуатації.

Контроль за якістю ремонту вагонів у Вагонному депо Дніпродзержинськ покладено на залізницю також договором № ПР/В-072235/НЮдч від 28.12.07р., укладеним між сторонами по справі. Згідно з цим договором залізниця зобовязалась надавати послуги по проведенню технічного контролю за якістю ремонту вагонів на території, орендованій ТОВ „Лемтранс” у Вагонного депо Дніпродзержинськ, проводити систематичний контроль за дотриманням затвердженої технології на всіх стадіях ремонту, проводити приймання відремонтованих вагонів (п.2.1.1, 2.1.2 договору).

Ремонт вагону № 56925316 здійснювався під контролем позивача, по закінчення деповського ремонту було складено повідомлення № 7318 від 06.04.2010р. про приймання 3-х вантажних вагонів з деповського ремонту форми ВУ-36М, у тому числі вагону № 56925316. Акт підписаний і інженером з приймання вагонів служби вагонного господарства ДП „Придніпровська залізниця” без будь-яких зауважень щодо якості здійснення ремонту вагону.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що вагон № 56925316 був відремонтований якісно і був придатний для перевезення вантажів.

В період після виходу вагону № 56925316 з ремонту (06.04.2010р.) до інциденту, який відбувсь 07.12.10р., вагон знаходився в експлуатації, курсував залізницями України, перевозив вантажі протягом 8 місяців.

Відповідно до ст.31 Статуту залізниць України залізниця зобовязана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення вантажу вагони.

Згідно з Інструктивними вказівками про порядок складання звітних та облікових форм по вагонному господарству на залізничних станціях ведеться книга ВУ-14, яка є документом, в якому відображається предявлення вантажних вагонів до технічного обслуговування, готовність їх до навантаження, відправлення тощо. Робітники вагонного господарства залізниці оглядають кожен вагон та роблять висновок, чи придатний він для курсування залізницями та перевезення вантажів, про що роблять відмітку в книзі ВУ-14.

Кожен раз на станціях завантаження-вивантаження вагон № 56925316 проходив такий огляд і визнавався придатним для перевезення вантажів, про що робився відповідний запис в книгу ВУ-14 на цих станціях, у тому числі 06.12.2010р. на станції Зелене поле ДП „Придніпровська залізниця”.

Між позивачем і відповідачем укладено договори № ПР/В-10/27/НЮдч від 01.02.10р. на технічне обслуговування вагонів (підготовку під завантаження) і № ПР/В-101018/НЮдч від 03.06.10р. на виконання гарантованого усунення несправностей з відчепленням, згідно з якими Придніпровська залізниця має слідкувати за технічним станом вагонів ТОВ „Лемтранс” та усувати виявлені несправності в період між плановими ремонтами.

Придніпровською залізницею в період експлуатації вагону № 56925316 після його деповського ремонту не було виявлено несправностей, які б перешкоджали його експлуатації.

Ніяких послуг, робіт, зазначених у рахунку № 680 від 28.12.2010р., товариство у залізниці не замовляло (зворотного залізницею не доведено) і не отримувало, перелічені в рахунку роботи виконані залізницею за власною ініціативою і для власних потреб, і ,як наслідок, товариство не мало правових підстав для оплати рахунку № 680 від 28.12.2010р. і заборгованості у нього перед залізницею щодо цього не має.

Вагони пошкоджено під час їх прямування за залізничними накладними №№ 47174017, 47174018 у порожньому стані на своїх осях під завантаження, що залізницею не заперечується.

Згідно ст.1 Закону України „Про залізничний транспорт” і ст.6 Статуту залізниць України вагон це транспортний засіб. Згідно з приписами ст.1187 Цивільного кодексу України діяльність, повязана з використанням транспортних засобів, є джерелом підвищеної небезпеки.

Придніпровська залізниця як особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до ч.5 ст.1187 Цивільного кодексу України „відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого”.

Згідно ст.24 Закону України „Про залізничний транспорт” і ст.126 Статуту залізниць України перевізники несуть відповідальність за втрату і пошкодження транспортних засобів, що їм не належать, у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Непереборної сили та умислу відповідача в даному випадку не було, у звязку з чим ДП „Придніпровська залізниця” на підставі ст.ст.1187, 1192 Цивільного кодексу України, ст.24 Закону України „Про залізничний транспорт”, ст.126 Статуту залізниць України має відповідати за заподіяну шкоду пошкодження напіввагонів №№ 56925316, 53535100, 53502530, 56219454, 53502340, 56090541, орендованих ТОВ „Лемтранс” у Корпорації „Міжрегіональний промисловий союз” на підставі договору оренди залізничного рухомого складу № 621/04 від 23.12.2004р.

В результаті сходу вагонів відповідно до Технічного висновку Дніпропетровського національного університету транспорту від 26.04.2011р. по сукупності пошкоджень вагон №56925316 рекомендований до виключення з інвентарного парку, вагони №№ 53535100, 53502530, 56219454, 53502340, 56090541 потребують ремонту в умовах вагоноремонтного заводу.

На порушення Інструктивних вказівок про порядок складання звітних та облікових форм по вагонному господарству, зокрема п.2 яких передбачено, що акт форми ВУ-25 „складається у всіх випадках пошкодження вантажних і пасажирських вагонів в обємі усіх видів ремонту, технічного обслуговування і пошкодження до ступеня виключення з інвентарю, незалежно від їх відомчої належності і від того, з чиєї вини (залізниці чи підприємства) відбулось пошкодження”, Придніпровською залізницею акти про пошкодження напіввагонів №№ 56925316, 53535100, 53502530, 56219454, 53502340, 56090541 форми ВУ-25 складені не були.

Товариством з обмеженою відповідальністю “АДЕПТЕС” (сертифікат субєкту оціночної діяльності №7849/08 від 13.10.2008р.) зроблено висновок про розмір збитків від ушкодження майна, згідно з яким прямі збитки від пошкодження вагонів складають 308 680,00грн. Прямі збитки від пошкодження вагонів №№ 53535100, 53502530, 56219454, 53502340, 56090541 складаються з витрат на відновлення вказаних вагонів. Прямі збитки від пошкодження вагону № 56925316 визначаються як різниця між ринковою вартістю вагону в стані до ушкодження й ліквідаційною вартістю вагону після ушкодження. Зауважень щодо розрахунку майнової шкоди залізницею заявлено не було.

Додатковою угодою від 04.01.2010р. до договору оренди залізничного рухомого складу № 621/04 від 23.12.2004р., укладеного між Корпорацією “Міжрегіональний Промисловий Союз” та ТОВ “Лемтранс” визначено, що у випадку пошкодження орендованого рухомого складу орендар за свій рахунок та своїми силами відновлює вказаний рухомий склад.

Твердження залізниці про те, що порожні власні вагони, які перевозяться залізницю за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус „вантажу”, і для засвідчення обставин щодо їх псування чи, пошкодження відповідно до ст.129 Статуту залізниць України мають складатись комерційні акти, і як наслідок ТОВ „Лемтранс” не має права на предявлення позову про пошкодження вантажу (вагонів) до перевізника, оскільки не є їх одержувачем, а відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу є безпідставним і до уваги судом не прийняте, оскільки:

-згідно ст.1 Закону України „Про залізничний транспорт” і ст.6 Статуту залізниць України:

·вантаж це матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі;

·транспортні засоби це залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери;

·перевезення порожніх власних вагонів за перевізними документами, передбаченими для перевезення вантажів, у яких на підставі п.6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Мінтрансзвязку від 28.09.04р. № 856 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2004р. за № 1316/9915, у графі „Найменування вантажу” вказується „Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)”, не робить рухомий склад (вагони) вантажем і тільки у випадку перевезення вагонів (рухомого складу) на іншому вагоні (рухому складі) зробили б його вантажем, оскільки чинним законодавством передбачено, що „вантаж це матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі”;

·чинним законодавством України, зокрема ст.24 Закону України „Про залізничний транспорт” і ст.126 Статуту залізниць України, не передбачено, що позови до залізниць про пошкодження вагонів мають право предявляти одержувачі цих вагонів, зазначені у залізничних накладних;

·згідно ст.ст.1166, 1192 Цивільного кодексу України майнова шкода відшкодовується потерпілому, тобто особі, якій завдана збитки;

·розмір збитків, який має відшкодувати залізниця у звязку з незбереженням (втрата, нестача, псування, пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу регламентовано ст.ст.113, 114 Статуту залізниць України, а розмір матеріальної відповідальності залізниці за пошкодження вагонів, що належать підприємствам, визначений ст.126 Статуту залізниць України.

Судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.1187, 1192 Цивільного кодексу України, ст.11, 24 Закону України „Про залізничний транспорт”, ст.ст.6, 126 Статуту залізниць України і керуючись ст.ст. 43, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Придніпровська залізниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” про стягнення 71781,77грн. заборгованості відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, вул. К.Маркса, 108, п/р 26000000289, 26006000012 в Дніпропетровській філії АБ „Експрес-банк”, МФО 306964, код ЕДРПОУ 01073828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лемтранс” (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 7, п/р 26000074200 в ПАТ “Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, код ЕДРПОУ 30600592) 308680,00грн. майнової шкоди, 3086,80 грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті послуг iнформацiйно-технiчного забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Повний текст рішення складено 17.06.2011р.

Надруковано примірників:

1 до справи;

1 позивачу;

1 відповідачу.

Виконала:

Тел.381-91-18